Геоморфологія - наука про рельєф у контексті рельєфоутворюючих процесів та чинників. Основоположне питання геоморфології звучить так: "Як виглядає процес, що формує рельєф?". Як самостійна наукова дисципліна геоморфологія склалася в кінці 19 - початку 20 століття. До цього часу оформилися дві геоморфологічні школи: американська на чолі з У. М. Дейвісом і європейська (переважно німецька), яка була представлена Ф. Ріхтгофеном, А. Ленком і В. Пенком. Основи геоморфології в Росії та CРCP заклали П. А. Кропоткін, І. В. Мушкетов, А. П. Павлов, І. С. Щукін, Я. С. Едельштейн, К. К. Марков, І. П. Герасимов та ін.
Геоморфологія вивчає зовнішній вигляд рельєфу, його походження, вік, історію розвитку, сучасну динаміку, закономірності поєднань і поширення окремих форм. Рельєф вивчається як один з географічних компонентів у взаємозв'язку і взаємозумовленості з природним середовищем, з геологічною будовою, з урахуванням впливу багатовікової виробничої діяльності людини. На практиці дисципліна безпосередньо пов'язана з географією, геологією, геодезією, археологією, грунтознавством, планетологією, а також з будівництвом.
Геоморфологи намагаються зрозуміти історію і динаміку змін рельєфу, а також пророкують майбутні зміни, проводячи польові вимірювання, фізичні експерименти і математичне моделювання. Сучасна геоморфологія зосереджується на кількісному аналізі взаємозалежних процесів, таких як роль сонячної енергії, швидкість кругообігу води та швидкість руху плит для обчислення віку та очікуваного майбутнього окремих форм рельєфу. Використання точної обчислювальної техніки дає можливість безпосередньо спостерігати такі процеси, як ерозія, в той час як раніше можна було грунтуватися лише на припущеннях і здогадах.
Дані геоморфології враховуються і використовуються при пошуках і розвідці різних (особливо розсипних) родовищ корисних копалин та їх подальшій розробці, при дослідженнях і проектуванні промислових, цивільних, гідроенергетичних і гірничодобувних споруд, автомобільних і залізних доріг, морських портів, при розробці заходів з господарського освоєння території, її сільськогосподарського використання, при боротьбі з грунтово-яружною ерозією та іншими негативними геодинамичними процесами (зсуви, селі); спеціальні дослідження проводяться при вивченні сейсмічності та вікових коливань земної кори. В результаті геоморфологічних досліджень створюються загальні і спеціальні геоморфологічні карти, які відображають походження та особливості розвитку рельєфу, спрямованість процесів.
Геоморфологія як наука. Рельєф як об'єкт геоморфології
Історія розвитку геоморфології як науки
Вивітрювання як рельєфоутворюючий процес. Кори вивітрювання
Поверхневі форми рельєфу карстових областей. Зональні типи карсту
Робота тимчасових водотоків. Форми рельєфу, утворені тимчасовими водотоками
Морфологічні та генетичні типи річкових долин
Гляціальний рельєф гірських територій
Поширення та будова вічної мерзлоти
Антропогенним називається рельєф, змінений або створений діяльністю людини. Антропогенні форми рельє...
Найбільш добре вивченими є біогенні форми, що утворюються на морських берегах і мілководдях, де вони...
З форм рельєфу, утворених рослинами, досить широко поширені фітогенні береги. В жаркому тепловому по...
Біогенний рельєф - це сукупність форм земної поверхні, що утворилися внаслідок життєдіяльності орган...
Заплава - це піднесена над меженним рівнем води в річці частина дна долини, що вкрита рослинністю та...
Гирла річок при впадінні їх в океан, море чи озеро, мають різну будову у залежності від характеристи...
Усе різноманіття річкових долин Землі можна типологізувати за формою долини (морфологією) та походже...
Під терміном "вічна мерзлота" розуміють гірські породи та шари грунту, що в силу кліматичн...
Карстові форми рельєфу об'єднують низку нерівностей земної поверхні та підземних утворень, які форму...
Поверхневі форми карсту є характерними для гірських областей, де залягання гірських порід порушене і...