Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Гляціальний рельєф гірських територій

У процесі свого зародження, розвитку та динаміки гірські льодовики значно впливають на початковий рельєф гірських систем. Початковим етапом формування гірського льодовика є сніжник - сніг, що накопичився на пониженій ділянці схилу дещо вище снігової лінії і не встиг розтанути впродовж літа. Наступного року накопичується нова порція снігу, з часом сніг ущільнюється, перетворюючись у фірн, а потім - у лід. Найчастіше сніжники з'являються на схилах північної орієнтації (у північній півкулі), де надходження сонячної радіації мінімальне.

Породи ложа такого зародкового льодовика починають руйнуватися за рахунок морозного вивітрювання (нівації), а продукти вивітрювання виносяться з ложа льодовика з талими водами. Внаслідок цього ложе поглиблюється, задня та бічні стінки відступають, стають крутішими. Утворюється чашоподібна улоговина з уривчастими, нерідко вертикальними стінками - кар. Відповідно, льодовик, що займає таку улоговину, називається каровим льодовиком. У ході подальшого розростання стінки кара продовжують відступати, площа його збільшується, міжкарові перегородки набувають вираженого скелястого характеру з утворенням окремих піків - карлінгів, створюючи характерний рельєф гірських областей, де присутнє зледеніння. Такий гірський рельєф називається альпійським. Обриси гір, де діяльність льодовиків була відсутньою, завжди м'якіші. Нерідко сусідні кари зливаються, утворюючи льодовикові цирки. У разі повного руйнування міжциркових та міжкарових хребтів утворюються практично рівнинні області - еквіплени, що є гірськими гляціальними аналогами педипленів. Сукупність нівальних та гравітаційних процесів викликають також формування альтипланів - нагірних терас, а також обмежують абсолютну висоту гірських систем. Дане обмеження носить назву верхнього геоморфологічного денудаційного рівня.

Як правило, положення снігової лінії з часом змінюється. Це призводить до ускладнення системи карів: при збільшенні її висоти розташовані вище кари, як правило, молодші й зайняті льодовиковими масами, нижчі кари вільні від льодовиків і частково перетворені флювіальними, гравітаційними процесами тощо.

Частина льодовика, що знаходиться вище снігової лінії, накопичує снігову та льодову масу. Це область акумуляції (живлення) льодовика. Оскільки надходження снігу відбувається не тільки за рахунок атмосферних опадів, але й шялхом сходження лавин, поверхня карового льодовика приймає увігнуту форму. Проте під власною вагою лід починає витіснятися з карів та цирків і рухатись вниз певним зниженням рельєфу - річковою долиною, тектонічною ущелиною тощо, перетворюючись у долинний льодовик. При цьому нижня частина льодовика опиняється в області, де процеси таяння льоду домінує над надходженням снігу з опадів. Це область абляції. Область абляції характеризується випуклою поверхнею, так як танення льоду відбувається швидше по краях льодовика в місцях контакту його з оточуючими гірськими породами. Таким чином, за малюнком горизонталей поверхні льодовика можна чітко розмежувати області живлення та абляції, а межа їх розділу співпадає із проходженням снігової лінії у даній місцевості.

Під час свого руху льодовик розширює та поглиблює гірську долину завдяки механічній дії льоду - екзарації. Такі долини набувають коритоподібної форми і отримали назву "троги". У поперечному профілі трогів виділяють плечі трогів - своєрідні слабконахилені тераси, які відділені бороздою згладжування від вищележачих схилів, необроблених льодовиком. Окрім поперечного профілю, для трогових долин властивий ще ряд рис, що відрізняють їх від флювіальних форм: значна спрямленість, відполірованість та згладженість днища і нижніх частин схилів (так звані "баранячі лоби"), нерівномірність крутизни повздовжнього профілю. У ложі трогової долини часто відмічаються поперечні скелясті пороги - рігелі, що формуються внаслідок неоднорідної будови порід ложа долини. Менші трогові долини часто впадають у більші, при цьому бокові долини здебільшого є висячими, внаслідок інтенсивнішого врізання в породу основного, масивного льодовика.

У зоні абляції льодовик виконує також роботу із акумуляції захоплених ним терагенних частинок, що призводить до утворення льодовикових відкладів - різних типів морен. Терагенні частинки являють собою уламковий матеріал - продукт руйнування карових стінок, що потрапляє на поверхню льодовика і захоплюється ним. Внаслідок стікання льоду із кара в трогову долину на їх межі у масі льодовика утворюється тріщина - бергшрунд, до якої у внутрішню частину льодовика надходить значна частина уламкового матеріалу. Так формуються донна й внутрішня морени. Руйнуючи краї трогової долини, льодовик також захоплює уламковий матеріал. При злитті двох льодовиків частина матеріалу опиняється посередині нового льодовика - утворюються бічні та серединна морени. Нарешті, переднім краєм льодовик також виорює частинки породи. Усі види морени відкладаються на поверхні днища льодовикової долини у процесі танення льодовика. Перед фронтом танучого льодовика відкладаються також бічна та серединна морени, утворюючи кінцеву морену - гряду, що своїми контурами повторює обриси краю льодовика. Ряд кінцевих морен відображає серію послідовних відступань льодовика. Під шаром льоду також відбувається випадіння часточок на поверхню долини, і при відступанні льодовика тут формується западинно-пагорбкуватий рельєф. Якщо ж після відступання льодовик знову насувається, своїм переднім краєм він зминає попередньо відкладену кінцеву морену, переносячи її вниз долиною, формуючи таким чином гляціодислокації. Перед грядами кінцевої морени накопичуються талі льодовикові води, утворюються озера. В разі прориву водами таких озер моренних гряд можуть утворюватися селеві потоки.

Останні матеріали розділу "Геоморфологія"

Антропогенне рельфоутворення

Антропогенним називається рельєф, змінений або створений діяльністю людини. Антропогенні форми рельє...

Зоогенні форми рельєфу

Найбільш добре вивченими є біогенні форми, що утворюються на морських берегах і мілководдях, де вони...

Фітогенні форми рельєфу

З форм рельєфу, утворених рослинами, досить широко поширені фітогенні береги. В жаркому тепловому по...

Біогенне рельєфоутворення

Біогенний рельєф - це сукупність форм земної поверхні, що утворилися внаслідок життєдіяльності орган...

Заплава, її генезис та будова

Заплава - це піднесена над меженним рівнем води в річці частина дна долини, що вкрита рослинністю та...

Гирлові форми рельєфу

Гирла річок при впадінні їх в океан, море чи озеро, мають різну будову у залежності від характеристи...

Морфологічні та генетичні типи річкових долин

Усе різноманіття річкових долин Землі можна типологізувати за формою долини (морфологією) та походже...

Поширення та будова вічної мерзлоти

Під терміном "вічна мерзлота" розуміють гірські породи та шари грунту, що в силу кліматичн...

Карст та умови його розвитку

Карстові форми рельєфу об'єднують низку нерівностей земної поверхні та підземних утворень, які форму...

Поверхневі форми рельєфу карстових областей. Зональні типи карсту

Поверхневі форми карсту є характерними для гірських областей, де залягання гірських порід порушене і...

Географічна наука