Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Поширення та будова вічної мерзлоти

Під терміном "вічна мерзлота" розуміють гірські породи та шари грунту, що в силу кліматичних умов постійно перебувають у мерзлому стані, не відтаюючи повністю у теплий період року. Тому, строго кажучи, вічна мерзлота не є вічною, а багатолітньою. Площа зони вічної мерзлоти на Землі сягає 35 млн. км.кв., тобто майже чверть усієї площі суходолу. Територія, на якій присутні вічномерзлі породи, називається кріолітозоною. Навколо ареалу суцільного поширення мерзлотних порід існують також зони несуцільного поширення вічної мерзлоти (товщина до 100 м) та окремих ареалів мерзлих порід (потужністю до 25 м). Навколо кріолітозони існує обширна зона сезонного промерзання грунту. Основні ареали вічної мерзлоти присутні на півночі Євразії (так, мерзіл грунти присутні на 60% площі Росії) та Північної Америки, на островах Арктики (зокрема в межах Канадського арктичного архіпелагу). Серед материків вічна мерзлота повністю відсутня лише в Австралії, а в Африці та більшій частині Південної Америки мерзлі грунти присутні лише у високогір'ях. Загалом у поширенні вічної мерзлоти у гірських системах спостерігається закономірність висотної поясності.

Найглибшу товщу шару вічної мерзлоти відмічено у басейні річки Вілюй в Якутії. У лютому 1982 року тут зафіксовано рекордну глибину залягання вічної мерзлоти - 1370 м. Даний показник залежить, зокрема, від тривалості промерзання порід. Якщо за 1000 років промерзає шар грунту глибиною до 100 м, то за 100000 років - 500-600 м.

У шарі мерзлих порід вода перебуває у твердому стані, тобто у вигляді льоду. Вміст води варіюється від кількох відсотків до 90%. Також мерзлі породи можуть містити поклади газових гідратів, зокрема гідрату метану. Верхній шар мерзлих порід періодично відтаює впродовж теплого сезону року. Це призводить до зміни агрегатного стану води і, як наслідок, нестійкість даного шару. Тому виділяють верхній діяльний шар вічної мерзлоти та власне мерзлий шар. Ці шари практично не відрізнються взимку, але влітку мають чітко виражену межу. Динаміка діяльного шару і визначає формування переважної більшості форм кріогенного рельєфу (завдяки процесам кріотурбації, соліфлюкції, морозного сортування тощо). У даному шарі може відбуватися надмерзлотна регенерація гумусу та надмерзлотне оглеєння, а також коагуляція колоїдів, з чим пов'язаний підвищений вміст заліза в грунті.

Вода у мерзлих породах присутня у кількох структурних формах: льоду-цементу (мерзла волога у порах дисперсних гірських порід), сегрегаційного льоду (у вигляді прошарків при промерзанні зволожених порід), похованого льоду (при покритті шарами гірських порід наземних льодовикових шарів льоду), ін'єкційної (вторгнення підземних вод під значним тиском у товщу мерзлотних порід), повторно-жильної (внаслідок багатократного замерзання води у морозобійних тріщинах).  

Сучасна вічна мерзлота великою мірою є наслідком останьої льодовикової епохи, і тому повільно тане, призводячи до ряду інженерно-технічних та екологічних проблем. Тим не менш, сучасні умови кріолітозони в цілому достатні для консервації шару мерзлотних порід. Вічна мерзлота підтримується в умовах арктичного та різкоконтинентального помірного клімату з тривалим періодом низьких температур та незначною кількістю опадів (незначний сніговий покрив не здатний зупинити промерзання гірських порід, як це відбувається у районах масового випадіння твердих опадів на західних окраїнах помірного поясу материків).

Останні матеріали розділу "Геоморфологія"

Антропогенне рельфоутворення

Антропогенним називається рельєф, змінений або створений діяльністю людини. Антропогенні форми рельє...

Зоогенні форми рельєфу

Найбільш добре вивченими є біогенні форми, що утворюються на морських берегах і мілководдях, де вони...

Фітогенні форми рельєфу

З форм рельєфу, утворених рослинами, досить широко поширені фітогенні береги. В жаркому тепловому по...

Біогенне рельєфоутворення

Біогенний рельєф - це сукупність форм земної поверхні, що утворилися внаслідок життєдіяльності орган...

Заплава, її генезис та будова

Заплава - це піднесена над меженним рівнем води в річці частина дна долини, що вкрита рослинністю та...

Гирлові форми рельєфу

Гирла річок при впадінні їх в океан, море чи озеро, мають різну будову у залежності від характеристи...

Морфологічні та генетичні типи річкових долин

Усе різноманіття річкових долин Землі можна типологізувати за формою долини (морфологією) та походже...

Поширення та будова вічної мерзлоти

Під терміном "вічна мерзлота" розуміють гірські породи та шари грунту, що в силу кліматичн...

Карст та умови його розвитку

Карстові форми рельєфу об'єднують низку нерівностей земної поверхні та підземних утворень, які форму...

Поверхневі форми рельєфу карстових областей. Зональні типи карсту

Поверхневі форми карсту є характерними для гірських областей, де залягання гірських порід порушене і...

Географічна наука