Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Планета Земля

Земля — це третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета в Сонячній системі і у всьому відомому людству Всесвіті, на якій існує життя. У Сонячній системі Земля належить до відносно невеликих, близьких до Сонця планет земної групи (Меркурій, Венера, Земля, Марс). У цій групі Земля має найбільші розміри (діаметр), масу і густину. За середньою густиною Земля є також найщільнішою планетою Сонячної системи. Площа поверхні земної кулі 510 млн. км2, об'єм — 1.083*1012 км3, середня густина 5518 кг/м3. Маса Землі складає 5976*1021 кг.
Куляста форма Землі визначає її базові фізико-географічні особливості: наявність освітленої та тіньової сторін, явища зональності та протилежності протікання фізичних явищ і процесів у північній та південній півкулях планети.

Рух Землі навколо Сонця

Земля обертається навколо зірки класу G2, відомої нам під назвою Сонце, по еліптичній орбіті (дуже близької до кругової) із середньою швидкістю 29765 м/с на середній відстані 149,6 млн.км за період, рівний 365,24 доби. Точку найбільшої віддалі від Сонця на орбіті (афелій, 152,1 млн.км) Земля проходить на початку липня, а найближчу до Сонця точку - перигелій (147,1 млн.км) - на початку січня. Детальніше...

Осьовий рух Землі

Період обертання планети навколо своєї осі 23 год 56 хв 4,1 сек (сидерична доба). Точка на поверхні екватора Землі рухається внаслідок осьового обертання із швидкістю 1600 км/год. Так як осьовий рух відбувається одночасно із орбітальним рухом навколо Сонця, то Сонце на земному небі кожну добу зміщується по екліптиці на  1° на схід, що відповідає 4-ом додатковим хвилинам осьового обертання Землі для відновлення її положення по відношенню до Сонця. Тому синодична (сонячна) доба складає 24 години. Детальніше...

Пори року

Нахил земної осі та обертання планети навколо Сонця зумовлюють зміну пір року. Чотири сезони визначаються сонцестояннями - моментами, коли земна вісь максимально нахилена у напрямку до Сонця або від Сонця - і рівноденнями. Зимове сонцестояння відбувається приблизно 21 грудня, літнє - приблизно 21 червня, весняне рівнодення - приблизно 20 березня, а осіннє - 23 вересня. Детальніше...

Зміна тривалості дня і ночі. Пояси освітлення

У зв'язку із нахилом земної осі до площини орбіти (екліптики) на різних широтах планети у різні сезони тривалість дня і ночі різна. Лише на екваторі весь час тривалість дня дорівнює тривалості ночі - по 12 годин. При цьому Сонце проходить небом від точки сходу до точки заходу через зеніт лише у дні весняного та осіннього рівнодень. Взимку небесна траекторія руху Сонця відхиляється на південь, влітку на північ, досягаючи максимальної величини 23,4° у дні зимового та літнього сонцестоянь відповідно. Детальніше...

Прецесія та нутація

Кут нахилу земної осі відносно постійний протягом тривалого часу. Однак, цей нахил зазнає незначних зсувів (відомих як нутація) з періодичністю 18,6 років (пов'язаних із періодом повного циклу руху вузлів місячної орбіти - точок перетину площини екліптики з площиною місячної орбіти). Також існують довгоперіодичні нутації (близько 41 000 років), відомі як цикли Миланковича. Детальніше...

Місяць - природний супутник Землі

Земля має супутник — Місяць, що обертається навколо Землі на середній відстані 384400 км, тобто віддалений від неї на 60 своїх діаметрів. За співвідношенням діаметрів (1:4) і мас (1:81) це наймасивніший супутник планети у Сонячній системі (супутник Плутона Харон за співвідношенням до основної планети ще масивніший, але за рішенням Міжнародного астрономічного союзу з 2006 року Плутон не вважається справжньою планетою). Детальніше...

Формування планети Земля та її внутрішня будова

За сучасними космогонічними уявленнями (гіпотеза Шмідта-Літтлтона) Земля утворилася приблизно 4,7 млрд. років тому з розсіяної в протосонячній системі газової речовини. У первиній газовій хмарі з високим івнем однорідності і турбулентності у процесі її охолодження відбувалась конденсація твердих частинок із їх укрупненням і утворенням первинних протопланетних ядер (планетезімалей). Детальніше...

Фізичне поле Землі

Фізичні поля Землі представлені гравітаційним, магнітним й електричним полями. Гравітаційне поле Землі – силове поле, зумовлене тяжінням маси Землі і відцентровою силою, яка виникає внаслідок добового обертання Землі. Незначною мірою залежить також від тяжіння Місяця і Сонця та інших небесних тіл і маси земної атмосфери. Гравітаційне поле Землі характеризується силою тяжіння, потенціалом сили тяжіння і різними його похідними. Детальніше...

Додані фото користувачів:

Географічна наука