Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Зміна тривалості дня і ночі. Пояси освітлення

У зв'язку із нахилом земної осі до площини орбіти (екліптики) на різних широтах планети у різні сезони тривалість дня і ночі різна. Лише на екваторі весь час тривалість дня дорівнює тривалості ночі - по 12 годин. При цьому Сонце проходить небом від точки сходу до точки заходу через зеніт лише у дні весняного та осіннього рівнодень. Взимку небесна траекторія руху Сонця відхиляється на південь, влітку на північ, досягаючи максимальної величини 23,4° у дні зимового та літнього сонцестоянь відповідно. На решті широт тривалість дня дорівнює тривалості ночі лише під час рівнодень. Влітку у північній півкулі, коли траекторія добового руху Сонця відхиляється на північ, із збільшенням широти на північ від екватора тривалість дня зростає (хоча кут падіння сонячних променів зменшується), на південь від екватора - зменшується. Тому у північній приполярній зоні виникає явище полярного дня (коли Сонце у найнижчій точці добового руху не опускається за горизонт більше однієї доби), а у південній приполярній зоні - явище полярної ночі. Узимку північної півкулі все відбувається навпаки. Полярний день і полярна ніч стають можливими на широтах, більших за 66,7° північної та південної широти (які носять назву північного та південного полярних кіл). На полюсах ці явища тривають практично півроку, на полярних колах - 1 добу.

Паралелі 23,4° північної та південної широти називаються північним та південним тропіками (або тропіками Рака і Козерога відповідно). Вони обмежують широтну смугу навколо екватора, де Сонце двічі на рік (або 1 раз на рік - на самих тропіках) буває в зеніті. У позатропічних широтах Сонце в зеніті не буває ніколи.

Зважаючи на особливості падіння кута сонячних променів, а також характер зміни світлої та темної частин доби, на Землі виділяють 5 основних поясів освітлення:

1. Жаркий (між 23,5° пн.ш. і 23,5° пд.ш.): сонце двічі на рік буває в зеніті, кут падіння сонячних променів протягом року великий і змінюється незначною мірою (від 23,5° на екваторі до 47° на тропіках). Сезонні зміни у тривалості дя і ночі порівняно незначні.  
2. Помірні північний і південий (між 23,5° пн.ш. та 66,7° пн.ш; між 23,5° пд.ш. і 66,7° пд.ш.). Сонце ніколи не буває в зеніті, але не буває і явищ полярного дня і полярної ночі. Протягом року висота Сонця над горизонтом змінюється на 47°, що зумовлює максимальну вираженість сезонних змін у інтенсивності освітлення та тривалості світлового дня.
3. Холодні північний і південний (між 66,7° пн.ш. і 90° пн.ш.; між 66,7° пд.ш. і 90° пд.ш.). Спостерігається явище полярного дня і полярної ночі (від 1 доби на полярних колах до півроку на полюсах). Зміна кута падіння сонячних променів - від 47° на полярних колах до 23,4° на полюсах. Тому, незважаючи на безперервне освітлення протягом полярного дня кількість сонячної радіації, яка потрапляє на поверхню планети, дуже мала.

Додані фото користувачів:

Географічна наука