Людство весь час цікавили рекорди та екстремуми. Наша планета, подібно до спорту, має своїх чемпіонів та свої рекорди. Географічні рекорди можна виявити у всіх сферах географічної оболонки, а знання цих рекордів допомагає нам чіткіше зрозуміти реальні масштаби географічних об'єктів та явищ навколо нас.
Середньорічний показник сонячного сяйва в Юме, штат Арізона, в США, складає 4055 годин з 4456 можливих.
У Сент-Пітерсбурзі, штат Флорида, США, з 9 лютого 1967 по 17 березня 1969 р. було 768 сонячних днів поспіль.
"Полюс спеки" розташовано поблизу лівійського міста Тріполі, в Ель-Азізії, де термометр показував у затінку +58°С. На другому місці північно-американська Долина Смерті. Тут зафіксована майже така сама температура +57°С.
"Полюс холоду" знаходиться у центральній частині Антарктиди, на відстані 1260 км від берега, на висоті близько 3500 м над рівнем океану. Саме на розташованій тут радянській внутрішньоконтинентальній станції "Восток" 24 серпня 1960 р. зареєстровано найнижчу на земній кулі температуру -88,3°.
Найнижча середньорічна температура зареєстрована у 1958 р. в Антарктиді, в районі Південного полюса (-57,8 ° С). Це місце ще називають "Полюсом недоступності".
Найвища середньорічна температура зафіксована в містечку Феранді в Ефіопії в 60-х роках минулого століття (+34°С).
Найхолоднішим постійно жилим місцем є селище Оймякон (населення 4 тис. осіб), розташований на висоті 700 м над рівнем моря в Оймяконській улоговині Якутії, Росія. У 1933 році температура тут опустилася до -67,7°C.
Найбільш рівний клімат спостерігається в містечку Гарапан на острові Сайпан, Маріїнські острови. Протягом 9 років з 1927 по 1935 р. найнижча температура тут була зареєстрована 30 січня 1934 (+19,6 ° C), а найвища - 9 вересня 1931 р. (31,4 ° C), що дає перепад 11,8°C.
Найбільший перепад температур спостерігається в районі "полюса холоду" в Оймяконі, Якутія. Перепад температур в Верхоянську дорівнює 106,7°C: від мінімальних -70°C взимку до 36,7°C влітку.
Найбільш різке похолодання, що відбулося протягом доби, було зареєстровано 23-24 січня 1916 р. в американському штаті Монтана. Воно склало 56°С: з +7 до -49°С.
Найбільш різке потепління спостерігалося 22 січня 1943 в містечку Спірфіш в штаті Південна Дакота в США. Протягом всього 2 хвилин з 7:30 до 7:32 температура повітря підвищилася від -20 до +7°С.
Найнижча температура в атмосфері (-143°С) зареєстрована на висоті 80,5-96,5 км під час нічного спостереження хмар над Кроногардом, Швеція, з 27 липня по 7 серпня 1963р.
Температурні рекорди за материками:
Антарктида:
Найнижча температура зареєстрована 21 липня 1983 на станції "Восток" (-89,2 ° С).
Найвища температура зареєстрована 5 січня 1974 в бухті Надії (+14,6 ° С).
Австралія:
Найнижча температура зареєстрована 29 липня 1994 на перевалі Шарлоти (-23,0 ° С).
Найвища температура зареєстрована 16 січня 1889 в Квінсленді (53,3 ° С).
Азія:
Найнижча температура зареєстрована 7 лютого 1892 в районі Верхоянська в Росії (-67,8 ° С).
Найвища температура зареєстрована 21 червня 1942 в Тірат Тсві, в Ізраїлі (53,9 ° С).
Африка:
Найнижча температура зареєстрована 11 лютого 1935 в Іфране, в Марокко (-23,9 ° С).
Найвища температура зареєстрована 13 вересня 1922 в Ель-Азіз, у Лівії (57,8 ° С).
Європа:
Найнижча температура зареєстрована (дата невідома) в Усть-Щугорі, в Росії (-55,0 ° С).
Найвища температура зареєстрована 4 серпня 1881 в Севільї, в Іспанії (+50,0 ° С).
Північна Америка:
Найнижча температура зареєстрована 3 лютого 1947 в Снага, в Канаді (-63,0 ° С).
Найвища температура зареєстрована 10 липня 1913 у Долині Смерті, у США (56,7 ° С).
Південна Америка:
Найнижча температура зареєстрована 1 червня 1907 в Сарменто, в Аргентині (-33,0 ° С).
Найвища температура зареєстрована 11 грудня 1905 в Рівадавія, в Аргентині (48,9 ° С).
В Антарктиді, на Землі Вікторії, міститься "полюс вітрів". Швидкість вітру тут перевищує 80 м за секунду. Загалом протягом ріку в Антарктиді буває до 300 днів з вітряною погодою.
Найсильніший порив вітру за всю історію спостережень стався 12 квітня 1934 на горі Вашингтон в американському штаті Нью-Хемпшир. Тоді протягом кількох хвилин вітер дув зі швидкістю 123 м/с. За останні десятиліття самий сильний вітер (93,6 м/с) було зафіксовано 8 березня 1972 на метеостанції, розташованій в західній частині Гренландії.
Абсолютні рекорди середньомісячної та середньорічної значень швидкості вітру були відзначені 1913 року на мисі Денілсон в Антарктиді - 24,9 і 19,4 м/с.
Найвологіше місце земної кулі розташований у південному передгір'ї Гімалаїв. Це невелике індійське селище Черапунджі. Тут випадає щороку понад 12 тис. мм опадів. А в "рекордний" 1961-й рік їх кількість становила 22987 мм. Що ж зумовлює таку велику кількість опадів у Черапунджі? Селище розташоване біля підніжжя високих гір з дуже стрімкими схилами. Теплі, щедро напоєні океанічною вологою південно-західні мусони, натрапляючи на перешкоду, піднімаються вгору, охолоджуються і випадають на землю у вигляді дощу.
Найбільша кількість опадів за добу випала в місцевості Сайласс на острові Реюньон в Індійському океані з 15 по 16 березня 1952 року (1870 мм).
Найбільш дощове місце на земній кулі знаходиться в південноамериканській країні Парагвай. Дощ тут іде щодня. Причиною цьому є найбільший у світі водоспад Сеті-Кедас (Гуайра). Сильний вітер, що постійно дме тут в одному напрямі, підхоплює водяний пил, який хмарою висить над водоспадом, і переносить його в глиб країни, де він конденсується і і випадає на землю.
До своєрідних рекордів кліматичної сталості слід віднести дощ, що регулярно випадає в місті Уайсберг штату Огайо (США) 29 липня, як зафіксовано починаючи з 1870 року.
Найінтенсивніша злива випала 26 листопада 1970 року в Барсті, Гваделупа, Малі Антильські острови, під час якої випадало 38,1 мм опадів за хвилину.
На горі Вай-алі-алі на Гавайських островах буває до 350 дощових днів у році.
Мінімальна середньорічна кількість опадів спостерігається на Тихоокеанському узбережжі Чилі, між Аріка і Антофагаста, менше 0,1 мм. Загалом у пустелі Атакама на півночі Чилі практично не буває опадів, хоча кілька разів на століття подекуди над нею проносяться шквали з дощами. Інший "полюс посушливості" потрібно шукати у Судані, в місті Ваді-Хальфа. Хоч воно й розташоване на річці Ніл, але випадає там всього 1 мм опадів.
Найбільш грозове місце на земній кулі - на острові Ява, поблизу міста Богор. Тут блискавки крають небо 322 дні за рік. А от абсолютну першість щодо кількості блискавок тримає так звана "Долина Блискавок" у горах Піринського краю на півдні Болгарії, де бере початок річка Дам'яниця. Зазначимо, що Бразилія займає перше місце серед країн світу за кількостю блискавок. За даними Національного інституту космічних досліджень Бразилії, щорічно в країні реєструється від 50 до 70 млн. блискавок.
Один із "полюсів" На схилах вулкану Рейнір в штаті Вашингтон у середньому за рік випадає 14,6 м снігу. З 19 лютого 1971 р. по 18 лютого 1972 в містечку Парадайс на горі Рейнір, США, випало 31,10 м снігу.
Рекордний за кількістю снігу - 4,8 м - снігопад зафіксовано 13-19 лютого 1959 на горі Шаста, шт. Каліфорнія, США.
Найрясніший одноденний снігопад було відзначено у Сілвер-Лейк, штат Колорадо, США, 14-15 квітня 1921 року, коли за добу випало 1,93 м снігу.
Рекордна товщина сніжного покриву - 1146 см - була зафіксована в березні 1911 р. в Тамарак, штат Каліфорнія, США.
Найвищий атмосферний тиск відзначено 12 грудня 1968 в Акапі, на півночі Сибіру. Тиск повітря на рівні моря досягав 1133,3 гПа.
Найнижчий виміряний технічно атмосферний тиск, що дорівнює 880 гПа, було зареєстровано в центрі урагану Джімбер в Тихому океані 12 вересня 1988 р. Справжню величину найнижчого атмосферного тиску на Землі, можливо, ніколи й не буде виміряно, так як він зустрічається в самому центрі торнадо. Навряд чи можливо встановити барометр точно в тому місці, де пройде торнадо. Крім того, здається неймовірним, щоб будь-якої прилад міг витримати натиск жахливої сили вітрів, що вирують у центрі торнадо.
Рекордна кількість - 148 смерчів за добу - промайнуло 3 - 4 квітня 1974 над південними і средньозахідними штатами США.
Максимальна швидкість вітру торнадо (близько 512 км/год) була дистанційно виміряна за допомогою пересувного радара Доплера 3 травня 1999 недалеко від Оклахома-Сіті.
Найвищий водяний смерч, відомості про який є достовірними, спостерігався 16 травня 1898 у Ідена, штат Новий Південний Уельс, Австралія. За допомогою теодоліта була визначена його висота - 1528 м. його діаметр становив 3 м.
Найбільша кількість загиблих від тайфуну становить близько 10000 чоловік, які загинули 18 вересня 1906, коли руйнівний тайфун зі швидкістю вітру 160 км/год дійшов до Гонконгу. Мусон, що лютував в Таїланді в 1983 р., забрав життя близько 10000 чоловік і заподіяв збиток у 396 млн. доларів. Після нього майже 100000 чоловік заразилися хворобами, принесеними мусоном, і близько 15000 осіб довелося евакуювати. Найбільше число жертв торнадо стаося 26 квітня 1989 року у місті Шатура, Бангладеш. Приблизно 1300 чоловік загинуло, більше 50000 залишилися без даху над головою. Величезні вихори, які обрушилися на штати Айова, Іллінойс, Вісконсін, Індіана, Мічиган і Огайо (США) у квітні 1985 року, забрали життя 271 людини, травмували ще кілька тисяч і заподіяли збиток понад 400 млн. доларів. Максимальний матеріальний збиток, заподіяний торнадо, склав 400 млн.дол.
Рекордні за вагою градини (1,02 кг) і до 20 см у поперечнику стали причиною смерті 92 людей у Гопалганджі, Бангладеш, 14 квітня 1986 Крім цього загинуло кілька десятків слонів. Великий град випав також у містечку Коффівілл в США 3 жовтня 1970 року. У діаметрі градини досягали 14 см і важили по 750 гр.
Найсильніша крижана буря з утворенням ожеледі та ожеледиці пронеслася в січні 1998 року східними районами Канади та північного сходу США, викликала закриття аеропортів та залізничних станцій, блокувавши дороги і позбавивши електропостачання 3 млн. чоловік. Було повалено майже 600 вишок високовольтних ліній електропередач. За 5 днів на проводах намерз 10-ти сантиметровий шар шар льоду, що викликав численні обриви. Два і більше тижнів майже мільйон людей були відрізані від електропостачання. Загальна сума збитку оцінена в 650 млн. доларів.