Формування планети Земля та її внутрішня будова

За сучасними космогонічними уявленнями (гіпотеза Шмідта-Літтлтона) Земля утворилася приблизно 4,7 млрд. років тому з розсіяної в протосонячній системі газової речовини. У первиній газовій хмарі з високим івнем однорідності і турбулентності у процесі її охолодження відбувалась конденсація твердих частинок із їх укрупненням і утворенням первинних протопланетних ядер (планетезімалей). Найбільші з них та ті, що знаходились у найкращих резонансних орбітальних положеннях, дали початок сучасним планетам. На момент формування Землі, як і інших планет земної групи, увесь газ в її околицях вже був витіснений сонячним випромінюванням у зовнішню частину Сонячної системи. Тому планети земної групи кам'янисті і мають велику щільність, планети ж гіганти утворились за рахунок аккреції газу на первинні ядра. Сучасна ж атмосфера Землі має ендогенне походження. В результаті диференціації речовини Землі під дією її гравітаційного поля, в умовах розігріву земних надр виникли і розвилися різні за хімічним складом, агрегатним станом і фізичними властивостями оболонки — геосфери: ядро (у центрі), мантія, земна кора, гідросфера, атмосфера, магнітосфера. У складі Землі переважає залізо (34,6 %), кисень (29,5 %), кремній (15,2 %), магній (12,7 %). Земна кора, мантія і внутрішня частина ядра тверді (зовнішня частина ядра вважається рідкою). Від поверхні Землі до центру зростають тиск, густина й температура. Тиск у центрі планети 3,6*10¹¹ Па, густина приблизно 12.5*10 кг/м³,температура в діапазоні від 5000 до 6000°С. Основні типи земної кори — материковий і океанічний, у перехідній зоні від материка до океану розвинута кора проміжної будови. Земля - єдина із планет Сонячної системи, для якої характені горизонтальні переміщення планетарної кори у складі літосферних плит із явищами спредингу та субдукції. Завдяки цій особливості кора Землі постійно оновлюється, а її геологічна активність зберігається.