Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Атмосфера

Атмосфера — повітряна оболонка Землі, пов'язана з нею силою тяжіння і тому бере участь у її добовому і річному русі. Це верхня і найменш щільна з усіх оболонок.
Атмосферне повітря завжди навколо нас, воно заповнює всі тріщини й щілини, розчиняється у воді, міститься у грунті. Ми не помічаємо його, тому що воно безбарвне. Але без нього все загине. Без їжі можна прожити тижні, без води — дні, без повітря — 3-4 хвилини. Воно необхідне не тільки для дихання. Атмосферне повітря розсіює сонячні промені вдень, вночі оберігає Землю від охолодження, є своєрідним щитом планети. Метеорити, проходячи через атмосферу, згоряють від тертя об повітря. Воно захищає землян від смертоносних космічних випромінювань, як скафандр — космонавта.
Земна атмосфера — це суміш багатьох газів. Основні з них — азот (78%) і кисень (21%), інші становлять лише близько 1% (в тому числі вуглекислий — 0,03%). Таке співвідношення газів зберігається до 100 км висоти. Кожний з газів виконує свою роль. Кисень забезпечує дихання та горіння. Азот входить до складу білків — речовин, з яких складається все живе. В організми тварин, рослин і людини він потрапляє з допомогою бактерій грунту, які поглинають його з повітря. Вуглекислий газ необхідний рослинам для фотосинтезу.
Крім основних газів, у повітрі є домішки: водяна пара, дим, сажа, пил та інші речовини. Їх кількість збільшується після виверження вулканів, лісових пожеж, пилових бур, викидів шкідливих речовин з димарів заводів і фабрик, теплових електростанцій, автомобілів.
Будова атмосфери. Легко здогадатися, що її нижня межа проходить по поверхні Землі, а ми живемо на дні повітряного океану. Чітку верхню межу визначити неможливо, умовно її проводять на висоті 2000-3000 км. Атмосфера має шарувату будову. Кожний шар відрізняється щільністю повітря, вмістом водяної пари, температурою, іншими особливостями.
Найнижчий і найщільніший шар атмосфери — тропосфера, її верхня межа над екватором — 18 км, над полюсами — 8-9 км. (Як ти вважаєш чому). В тропосфері міститься 80% усього повітря атмосфери і майже вся водяна пара. Всі атмосферні явища відбуваються у тропосфері. (Пригадай, що належить до атмосферних явищ.) У зв'язку з тим, що повітря нагрівається від поверхні Землі, а не від Сонця, температура повітря в тропосфері знижується з висотою в середньому на 6°С з кожним кілометром підняття. Тому на вершинах гір лежить сніг, а за бортом літака, навіть у літню спеку, температура повітря нижча від нуля.
Другим "поверхом" атмосфери є стратосфера, що простягається в середньому до висоти 50-55 км. Повітря в ній розріджене, холодне й сухе. Хмар у стратосфері майже немає. З висоти 20 км температура починає поступово підвищуватися, але дуже повільно.
Вище стратосфери розміщені верхні шари атмосфери. Повітря там настільки розріджене, що космічні кораблі літають, як у безповітряному просторі. Саме тут виникають полярні сяйва і магнітні бурі.
На висоті від 21 до 29 км, у стратосфері, розташований шар найбільшої концентрації газу озону. Саме озон поглинає ультрафіолетові промені Сонця, згубні для живих істот. Ось чому порушення цього шару промисловими викидами газів небезпечне для життя людини.
Атмосфера і людина. Атмосферне повітря — найбільше багатство, яке ми не завжди належно оцінюємо. Без нього живі істоти не можуть прожити й кількох хвилин. З розвитком промисловості і транспорту назріла проблема охорони повітря від забруднення. У зв'язку з виділенням при згорянні палива величезної кількості вуглекислого газу змінюється газовий склад повітря. Щороку в атмосферу надходить набагато більше вуглекислого газу, ніж його можуть поглинути всі рослини Землі. Вирубування лісів, використання літаків і автомобілів зменшують кількість кисню в атмосфері. Розв'язати проблему охорони повітря можна, усунувши причини його забруднення. Необхідно працювати над створенням безвідходних виробництв. Для транспорту слід знайти нові види палива, які не забруднюють атмосферу, наприклад, природний газ, спирти. В містах уже з'явився екологічно чистий вид транспорту, що працює на електроенергії. (Який?) У перспективі розробляються автомобілі, що працюватимуть на сонячній енергії.
Важливу роль виконують очисні споруди при великих фабриках і заводах. Охорона лісів, їх насадження значно поліпшать стан повітря.

Погода та показники її стану

Усі ми, вирушаючи до школи, на роботу, цікавимося, якою буде погода. Виглядаємо у вікно, є опади чи немає, дивимось на термометр — холодно чи тепло, намагаємось передбачити, який буде день. Отже, погода може змінюватися за короткий проміжок часу. Та найпростіше увімкнути радіо і прослухати прогноз погоди. Для нас вона може бути "гарною" чи "поганою", але для спеціаліста поняття "погода" включає шість показників її стану: температура повітря, атмосферний тиск, швидкість, сила і напрям вітру, вологість повітря, хмарність і опади. Всі ці показники можуть змінюватися у часі і у просторі. Це значить, якщо в одній місцевості сухо, тепло й сонячно, то за кілька десятків кілометрів від неї може бути холодно й волого. А через кілька годин все знову зміниться. Всі зміни погоди відбуваються лише у тропосфері.
Отже, погода — це стан нижнього шару атмосфери в даний час і в даному місці.
Стан погоди доводиться враховувати людям багатьох професій: морякам і льотчикам, будівельникам і працівникам транспорту, але особливо — працівникам сільського господарства.
Дуже важливо передбачити, якою буде погода через добу, кілька днів, тижнів, вміти складати прогноз погоди. У цьому немає нічого загадкового. Наука, що вивчає зміни основних показників стану повітря, називається метеорологією. Спостереження за погодою ведуться на метеорологічних станціях за допомогою спеціальних приладів. Ці станції розміщені по території всієї земної кулі.
Наукові передбачення погоди вимагають великої кількості даних, глибоких знань і найсучаснішої техніки. Щоб скласти прогноз погоди, наприклад, для Києва терміном на три доби, необхідні дані усіх основних показників її стану з метеостанцій всієї Північної півкулі, а на 5-7 діб — зі всієї Землі. Всі показники стану повітря взаємопов'язані і зміна одного з них приводить до зміни всіх інших. Знаючи ці закономірності, можна передбачити погоду на найближчий час і прогнозувати на майбутнє.

Температура повітря

Повітря, як скло, пропускає сонячні промені на поверхню Землі, саме не нагріваючись. Доторкнись до віконного скла у сонячний день і ти переконаєшся, що воно холодне, а підвіконня тепле. Повітря у тропосфері нагрівається від земної поверхні, нагрітої Сонцем. Тому чим далі (вище) від Землі, тим воно холодніше.
Температуру повітря на метеостанціях визначають за допомогою термометра, знімаючи показники через кожні три години. Термометр має бути у затінку, куди протягом дня не проникають прямі сонячні промені. Інакше дістанемо не температуру повітря, а температуру нагрітої Сонцем скляної трубки.
Від чого залежить температура повітря? Чому вона найвища у другій половині дня і найнижча перед сходом Сонця? Чому ближче до екватора температури протягом року завжди високі, а біля полюсів — низькі? Чому влітку в наших широтах завжди тепліше, ніж взимку?
Сонячні промені протягом доби нагрівають Землю нерівномірно. Чим вище Сонце над горизонтом, тим сильніше воно гріє, тим вища температура. Отже, чим більший кут падіння сонячних променів, тим вища температура.
Температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів.
Кут падіння сонячних променів залежить не тільки від часу доби, а й від широти місцевості. Між екватором і тропіками він найбільший (до 90°), біля полюсів — найменший.
У Північній півкулі кут падіння сонячних променів найбільший 22 червня (у Києві він становить 63° 12'). Найменший 22 грудня (у Києві — 16° 2'). Тому в літні місяці завжди тепліше, а в зимові — холодніше.
Коли передають по радіо температуру за минулу добу, то називають одну цифру, а не всі виміри за добу. Вона називається середньою добовою температурою. Її дістають шляхом обчислення середньоарифметичного числа.
Різницю між найвищою і найнижчою температурою повітря називають амплітудою коливань температур.
Розрізняють добову амплітуду — різницю між найвищою і найнижчою температурою протягом доби, місячну — різницю середніх температур діб протягом місяця, річну — різницю між найтеплішим і найхолоднішим місяцем року.
Річні амплітуди коливань температур збільшуються від екватора до полюсів. На екваторі вони становлять близько 1°С, на широті Києва — 27,7°С.
Для обробки даних, одержаних під час спостережень за змінами температури повітря, складають графіки ходу температур: добові, місячні, річні.
Кут падіння сонячних променів — головна причина зміни температури повітря, але не єдина. На температуру впливають прозорість атмосфери, хмарність, напрям вітру, опади тощо.

Атмосферний тиск. Вітер

Повітря дуже легке, проте має вагу. Біля поверхні Землі воно тисне на всі предмети, в тому числі і на тіло людини. На 1 см кв. цей тиск становить 1 кг 33 г. Чому ж ми не відчуваємо цього тиску? Це пояснюється тим, що тиск всередині нашого організму відповідає атмосферному.
Атмосферний тиск — сила, з якою повітря тисне на земну поверхню.
Тиск вимірюють за допомогою приладів — барометрів. Розрізняють їх два основні види — ртутні і анероїд. Ртутний барометр являє собою запаяну з одного боку скляну метрову трубку, заповнену ртуттю. Коли тиск повітря підвищується, стовпчик ртуті у трубці зростає, коли знижується — падає. Висота стовпчика ртуті на рівні моря при температурі 0°С на широті 45° становить 760 мм. Ця величина прийнята за нормальний атмосферний тиск. Громіздкі ртутні барометри незручні у побуті, тому використовують анероїд. Головна частина приладу — пружна металева коробочка, з якої викачане повітря. При збільшенні тиску вона стискається, при зменшенні — розширюється. Система важелів передає зміни стрілці, що обертається по колу з шкалою, де позначені міліметри ртутного стовпчика або інші одиниці тиску. За зміною тиску можна передбачити характер погоди. Зниження тиску передвіщає опади, підвищення — суху погоду.
З висотою тиск знижується. На кожні 100 м підйому тиск знижується на 10 мм ртутного стовпчика. Це явище характерне тільки для нижніх шарів тропосфери. У верхніх шарах тропосфери, стратосфері та вище тиск падає значно менше.
Повітря має властивості, характерні для багатьох речовин. Нагріваючись, воно розширюється, стає легшим і підіймається вгору. При цьому тиск на поверхню Землі зменшується.
При охолодженні повітря стискається, стає важчим і опускається, більше тисне на поверхню. Як вода, що завжди тече з високих місць у низькі, так і повітря переміщується з місць високого тиску в місця низького атмосферного тиску.
Горизонтальний рух повітря з області високого тиску в область низького тиску називається вітром.
Як приємно у жаркий сонячний день відчувати прохолоду, яку приносить вітерець з моря, озера, річки. Цей легкий, іноді ледве відчутний вітерець називають бризом. Вдень він дме з води на суходіл, вночі — навпаки. Спробуємо зрозуміти причини цього явища. Вдень суходіл нагрівається швидше від води і повітря над ним легше, отже, і тиск менший, над водою повітря холодніше, отже, тиск більший. Ось і дме легкий вітерець від водойми, обвіваючи нас прохолодою. Вночі все навпаки. Тому розрізняють денний бриз, який дме з моря на суходіл, і нічний бриз — з суходолу на море.
Є сезонні вітри, які змінюють свій напрям два рази на рік. Це мусони. Принцип їх дії той самий, що й у бризів, тільки періоди руху різні: там "день-ніч", тут "зима-літо". Мусони спостерігаються на східних і південних узбережжях Євразії. Літній мусон приносить багато дощів, зимовий — суху погоду. (Чому?)
Напрям вітру можна визначити за напрямом диму з димаря, за прапором, який розвивається на вітрі. Та найбільш точно його визначають за приладом — флюгером. Стрілка флюгера (флюгарка) обертається на стержні, показуючи гострим кінцем напрям, звідки дме вітер. Нижче від стрілки нерухомо прикріплені вісім стерженців — покажчиків основних і проміжних сторін горизонту. Сторони горизонту визначили назви вітрів. Наприклад, якщо вітер дме з півдня, його називають південним.
За допомогою флюгера визначають також силу вітру (у балах) та його швидкість (м/сек). Вище флюгарки розміщена рамка, яка обертається. До цієї рамки вільно прикріплена металева пластинка. Чим сильніший вітер, тим більше відхиляється пластинка.
Спостереження показали, що сила вітру залежить від різниці тиску між ділянками поверхні Землі, де виникає вітер. Чим більша різниця тиску, тим більша сила і швидкість вітру.

Вологість повітря

Зволож губкою класну дошку. Через кілька хвилин дошка стане зовсім сухою. Подивись на дахи будинків і на асфальт після літнього дощу. Через короткий проміжок часу вони також стануть сухими. Куди поділася вода? Вона випарувалася — перейшла з рідкого стану в газоподібний, тобто у водяну пару.
Випаровування — перехід води (чи іншої речовини) з рідкого чи твердого стану у газоподібний.
Вода випаровується з поверхні всієї планети. 86% водяної пари надходить в атмосферу з поверхні Світового океану, решта 14% — з поверхні суходолу.
Невидимої оку водяної пари у тропосфері величезна кількість, тому можна говорити про вологість повітря. Вологість повітря визначається кількістю водяної пари у ньому. Вона вимірюється у грамах на 1 м куб (г/м куб). Вологість повітря залежить від температури. Чим вища температура повітря, тим більша кількість водяної пари може в ній міститись.
У 1 м куб повітря може міститися при температурі: (доступно при скачуванні повної версії)
Розрізняють абсолютну і відносну вологість повітря.
Абсолютна вологість — це кількість водяної пари у грамах, яка може міститися в 1 м куб. повітря при даній температурі. Наприклад, якщо при температурі +20°С у повітрі утримується 17 г/м куб. водяної пари, то вологість абсолютна.
Відносна вологість — відношення фактичного вмісту водяної пари в повітрі до можливого при даній температурі, виражене у відсотках. Наприклад, при температурі +20°С, коли у повітрі утримується тільки 8,5 г/м куб водяної пари, відносна вологість становить 50%, тобто набагато менше тієї кількості водяної пари, яку повітря могло б вмістити при цій температурі. Чим більша відносна вологість, тим більша ймовірність випадання опадів.
У пустелях відносна вологість — 50%, а при 30% погодні умови стають небезпечними для життя. В Україні відносна вологість змінюється за сезонами: влітку — нижча, взимку — вища. Показники відносної вологості повідомляють у метеозведеннях радіо і телебачення.
Вимірюють відносну вологість приладом, який називається гігрометром. Головна його частина — знежирена людська волосина. Із збільшенням вологості вона видовжується, що передається на стрілку приладу.

Хмарність

З висотою температура у тропосфері знижується. Повітря, насичене водяною парою, не може утримувати його в собі. Пара конденсується, тобто перетворюється у крапельки води, які зависають у повітрі на великій висоті. Вони і утворюють хмари. Якщо температура тут нижча від 0°С, то крапельки перетворюються у дрібні кристалики льоду.
Хмари — скупчення завислих у атмосфері дрібних крапель води або кристалів льоду.
Розрізняють кілька десятків видів хмар. Та найчастіше трапляються перисті, шаруваті, купчасті.
Перисті хмари утворюються на висоті понад 6000 м. Вони напівпрозорі і складаються з кристаликів льоду, за формою нагадуючи пір'я птаха, звідси і назва. Поява їх на небі — ознака зміни погоди.
Шаруваті хмари розташовуються на висоті близько 200 м, покриваючи щільною пеленою небо. Найчастіше вони виникають восени, викликаючи похмуру погоду, довгочасні обложні дощі.
Купчасті хмари висять над землею на висоті 2000-3000 м. Вони нагадують шматки вати, розкидані по небу. Поява їх у великій кількості свідчить про можливі зливи чи грози, град.
Ступінь покриття небозводу хмарами називають хмарністю. Хмарність визначають на око у балах — від 0 (при ясному небі) до 10 (небо суцільно затягнуте хмарами). Середня хмарність Землі — 5,5 балів: над материками вона менша, над океанами — більша.
Хмарність впливає на інші показники погоди, особливо на температуру. Хмари поглинають і відбивають велику кількість сонячних променів, а також затримують тепло, що йде від Землі. Тому в ясну ніч прохолодніше, ніж у хмарну, а в хмарний день прохолодніше, ніж у ясний.
Хмарність залежить від температури повітря, що визначає відносну вологість, і від вітру.

Атмосферні опади

Багатьом, звичайно, в спекотний літній день приємно потрапити під теплий дощ, а взимку по снігу покататися на лижах чи санках. Разом з тим град чи туман сприймається без радості. Рано-вранці приємно помилуватися росою на траві чи памороззю на деревах. Усе це вода атмосфери — атмосферні опади.
Атмосферні опади — це вода, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря, у рідкому чи твердому стані.
До рідких опадів належать дощ, роса, туман. До твердих — сніг, град, паморозь.
Вимірюється кількість опадів шаром води (в мм), який утворюється, якщо вода, яка випала, не стікає і не випаровується. Для цього використовується прилад — опадомір. Він складається з дощомірного відра і дощомірної склянки з поділками. Тверді опади перед вимірюванням розморожують. Товщину снігу вимірюють снігомірною рейкою.
Дощ, сніг, град випадають безпосередньо із хмар. Найдрібніші крапельки води, що містяться у хмарах, за певних умов зливаються одна з одною, поступово збільшуючись. Хмара темнішає, збільшені крапельки води не можуть більше утримуватися у повітрі і падають на землю. Іде дощ. Коли хмари складаються не з крапельок води, а з кристаликів льоду, утворюються сніжинки. Під час дощу відносна вологість повітря звичайно перевищує 90%.
За характером випадання опади бувають обложні (довгочасний дощ або снігопад), зливові (короткочасний дощ або сніг), мрячні (маленькі крапельки води або крижані голочки).
Град — це крупинки снігу, вкриті кірочкою льоду. Чому він буває лише влітку? Виявляється, град випадає з купчастих хмар, які тепле повітря підняло на висоту 10 км. Він утворюється у хмарах при великих висхідних потоках повітря в теплу пору року. Крапельки води в цих умовах, потрапляючи на велику висоту, замерзають і на них шарами нарощуються водяні кристалики. Під час падіння вниз вони від зустрічі з краплями переохолодженої води збільшуються в розмірах. Величина градинок буває від часток міліметра до розмірів курячого яйця. Град часто завдає великої шкоди: знищує посіви, ламає гілки фруктових дерев, іноді пошкоджує дахи будинків і навіть вбиває дрібних тварин.
Опади, що виділяються безпосередньо з повітря, — це туман, роса, іній. Туман виникає біля поверхні охолодженої землі, тобто там, де є умови для зниження температури повітря. У холодному повітрі водяна пара конденсується в дрібні крапельки води, які висять у ньому. Ось чому туман буває вранці, коли поверхня землі ще не встигла прогрітися. Туман, що піднявся від поверхні землі, є хмарою.
Роса спостерігається літньої ночі у ясну погоду, коли повітря стикається з охололою поверхнею землі і залишає на ній крапельки води. Якщо поверхня грунту та предмети на ньому охолоджуються до температури нижче від 0°С, то утворюється іній. Він буває пізньої осені або ранньої весни.

Клімат

Поняття про клімат

На земній кулі погода дуже різноманітна. У будь-якому куточку планети вона змінюється протягом року, сезону, місяця. Спостерігаючи за змінами погоди у якій-небудь місцевості протягом кількох десятків років, можна помітити основні її риси для кожної пори року. Якщо під погодою ми розуміємо стан нижніх шарів атмосфери у даний час і в даному місці, то багаторічну сукупність цих умов, характерну для даної місцевості, можна розглядати як клімат.
Отже, клімат — це багаторічний режим погоди у даній місцевості.
Взаємозв'язок між поняттями "погода" і "клімат" очевидний. Клімат більш стійкий до змін, ніж погода, тому для виявлення його змін необхідні десятиліття, століття, а то й тисячоліття. Питаннями клімату займається наука кліматологія.
Причини різноманітності кліматів Землі. Чому в районі екватора протягом року спекотно, а опадів дуже багато? Чому у помірних широтах відбувається зміна пір року? Чому в Україні опадів більше, ніж у державах Центральної Азії, які розташовані з нами на одній широті? Чому у приполярних областях довга полярна ніч змінюється таким же довгим полярним днем?
Всі ці відмінності визначаються кліматотвірними чинниками — причинами, від яких залежить клімат даної місцевості, їх три:
а) географічне положення території (визначається географічною широтою місцевості), від якого залежить кут падіння сонячних променів, а звідси неоднакове нагрівання поверхні Землі;
б) переміщення повітряних мас над суходолом і морем (вологе повітря з моря приносить багато опадів, а з суходолу рухається сухе повітря);
в) характер підстилаючої поверхні (гори затримують повітря з океану, на клімат морських узбереж впливають морські течії, висота над рівнем моря змінює температуру повітря).

Залежність клімату від широти місця

Найважливішою причиною, від якої залежить клімат будь-якої місцевості, є кут падіння сонячних променів на поверхню. Слово "клімат" у перекладі з грецької означає "нахил".
Стародавні греки вважали, що клімат визначається кутом, під яким сонячні промені падають на Землю. І вони мали рацію. На різних широтах клімат неоднаковий, змінюється за порами року, коли Земля підставляє Сонцю то Північну (червень-серпень), то Південну (грудень-лютий) півкулі.
У червні-серпні сонячні промені більше освітлюють Північну півкулю. Там літо. А на паралелі 23° 30' пн.ш. 22 червня найвищі температури, бо кут падіння сонячних променів тут у цей день дорівнює 90°. Паралель 23° 30' називають Північним тропіком, а 22 червня — днем літнього сонцестояння. В цю добу в Північній півкулі найдовший день (у Києві 16 годин 30 хвилин) і найкоротша ніч. На північ від паралелі 66° 30' пн.ш. Сонце взагалі не заходить за горизонт, хоча кут падіння сонячних променів невеликий. Тут полярний день. Цю паралель назвали Північним полярним колом. На північ від неї тривалість полярної ночі зростає: від однієї доби на Північному полярному колі до майже півроку — у районі полюса.
У цю пору року у Південній півкулі зима. А на південь від паралелі 66° 30' пд.ш. (Південного полярного кола) Сонце не з'являється над горизонтом. Там полярна ніч.
Минає півроку. Земля робить навколо Сонця півоберта. Його промені освітлюють більше Південну півкулю. В грудні-лютому тут літо. 22 грудня — день літнього сонцестояння. На південь від Полярного кола — полярний день. У Південій півкулі це найдовший день. У цей день найжаркіше на 23° 30' пд.ш. — Південному тропіку, де Сонце стоїть у зеніті. У Північній півкулі в цей час — день зимового сонцестояння і найдовша ніч (у Києві 15 годин 40 хвилин), а за полярним колом — полярна ніч.
У проміжку між зимовим і літнім сонцестоянням, а саме 21 березня, Земля займає таке положення щодо Сонця, коли сонячні промені однаково освітлюють Північну і Південну півкулі. На всій земній кулі, крім полюсів, день рівний ночі. Цей день називають днем весняного рівнодення. Подібне положення Землі щодо Сонця буває і між літнім та зимовим сонцестоянням — 23 вересня. Це день осіннього рівнодення. Отже, лінії тропіків на карті і глобусі показують широти, у межах яких Сонце двічі на рік буває у зеніті. Полярні кола обмежують території, де спостерігається полярний день і полярна ніч.
Лінії тропіків і полярних кіл — це межі теплових поясів, території яких відрізняються величиною кута падіння сонячних променів на поверхню, тривалістю освітленості та температурою повітря. Всього виділяють п'ять теплових поясів: жаркий, два помірних і два холодних.
Жаркий тепловий пояс знаходиться між тропіками, де середньорічні температури вищі від +20°С. Протягом усього року там жарко, сніг на рівнинах ніколи не випадає.
Між тропіками і полярними колами розташовані північний і південний помірні теплові пояси. У цих широтах Сонце влітку піднімається високо і буває жарко, день довгий, ніч коротка. Взимку Сонце стоїть низько над горизонтом, буває холодно, день короткий, ніч довга. Відбувається чітка зміна пір року.
У приполярних зонах Землі, на північ і південь від полярних кіл, протягом року холодно. Сонце ніколи не піднімається високо, влітку буває полярний день, взимку — полярна ніч. За коротке літо не встигають розтанути сніг та лід. Ці території називають північним і південним холодними тепловими поясами.
Залежність клімату від переміщення повітряних мас

Якби клімат залежав тільки від кута падіння сонячних променів, то на одній широті температури повітря були б однакові. Кількість сонячного тепла не пояснює причин розподілу температур і опадів на одній широті. Париж, Київ, Караганда, Южно-Сахалінськ (острів Сахалін) розташовані майже на одній паралелі, але їх клімат має великі відмінності.
Оскільки Океан нагрівається й охолоджується повільніше, ніж суходіл, у помірних широтах повітря над ними матиме різну температуру: взимку вищу над океаном, улітку — над суходолом. Тому з віддаленням від Атлантичного океану зима стає холоднішою, а літо жаркішим, зростають річні амплітуди температур, а також зменшується річна кількість опадів.
Клімат з теплою зимою, прохолодним літом, невеликою річною амплітудою коливань температур повітря і великою кількістю опадів називають морським.
Континентальним вважають клімат з холодною зимою, жарким літом, з меншою порівняно з морським кількістю опадів, яка зменшується з віддаленням від моря. Такий тип клімату характерний для місць, що лежать у глибині континентів. Розрізняють клімат помірно континентальний (Київ і майже вся Україна), континентальний (північ Казахстану), різко континентальний (більша частина Сибіру).
На клімат Южно-Сахалінська впливають мусони — вітри, що дмуть влітку з Тихого океану, а взимку — з материка. Влітку вони приносять багато опадів і знижують температуру повітря, взимку виносять дуже охолоджене повітря на узбережжя Тихого океану. Такий клімат називають мусонним. Він характерний і для інших територій, де діють мусони.

Залежність клімату від характеру земної поверхні

Океанічні течії й рельєф суходолу істотно порушують закономірності розподілу температур і опадів на континенті. Теплі течії зігрівають повітря узбережжя. Наприклад, на півдні Скандинавського півострова, біля берегів якого протікає тепла Північноатлантична течія, ростуть мішані ліси, а південь острова Гренландія, що лежить приблизно на тих же широтах, покритий льодом. Повітря, що утворилося над водами теплих течій, рухаючись з Океану на суходіл, приносить у прибережні частини материка багато опадів.
Холодні течії різко знижують кількість опадів. У тих частинах суходолу, де біля берегів протікають холодні течії, звичайно утворюються пустелі. Охолоджене над течіями повітря, просуваючись углиб материка, не утворює хмар. Опади в таких районах — велика рідкість.
На клімат впливають гірські хребти і висота місця над рівнем моря. Гірські хребти затримують повітряні маси. Наприклад, Кримські гори не пропускають взимку холодне повітря північних широт. Тому на Південному березі Криму морозів майже не буває. Відомо, що з висотою температура повітря знижується. У місцях, розташованих високо над рівнем моря, клімат холодніший. Там коротше літо, довша зима. На вершині гори Кіліманджаро в Африці, розташованої неподалік від екватора, протягом усього року лежить сніг.
Рівнини, навпаки, пропускають повітряні маси на тисячі кілометрів. Цим пояснюються похолодання на території нашої країни, коли дмуть північні вітри.

 

Базове джерело: Географія: Загал. географія: Підручн. для 6 кл. серед, шк. — Третє видання / О. Я. Скуратович, Р. Р. Коваленко, Л. І. Круглик.— К.: Зодіак-ЕКО, 2000.

Останні матеріали розділу "Фізична географія"

Географічне положення, кордони України

Україна є однією з найбільших держав Європи — її площа становить 603,7 тис. квадратних кілометрів. З...

Предмет фізичної географії України

Предметом фізичної географії України є її природні (фізико-географічні) умови та природні ресурси. В...

Природоохоронна діяльність в Україні

Відносини в галузі охорони і використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду, відтворен...

Природно-заповідний фонд України

Природно-заповідний фонд України — ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти як...

Несприятливі фізико-географічні процеси і явища на території України

До несприятливих фізико-географічних процесів, що відбуваються на території України, належать ерозія...

Фізико-географічне районування України

У межах географічної оболонки сформувалися різноманітні і неоднакові за розмірами природні (фізико-г...

Природні комплекси України

Природні комплексиПід час вивчення окремих компонентів природних умов України постійно зверталася ув...

Географічна наука