Геоморфологія як наука. Рельєф як об'єкт геоморфології

Геоморфологія - це наука про рельєф земної поверхні, його походження, історію розвитку, сучасну будову (морфологію), процеси, що відбуваються за його участі (динаміку рельєфу). Відповідно, об'єктом геоморфології виступає рельєф як сукупність нерівностей земної поверхні, що утворилися внаслідок взаємодії зовнішніх і внутрішніх сил Землі. Термін геоморфологія також застосовують для для позначення геоморфологічної будови певної ділянки земної поверхні.

Геоморфологія вивчає рельєф з метою пізнання законів його розвитку, динаміки, будови, та наступного використання відкритих законів та закономірностей у практичній діяльності людини із облаштування географічного простору. Досліджуючи рельєф як елемент ландшафту, у його географічній різноманітності, геоморфологія виступає як географічна наука. Водночас це історична наука, що вивчає історію розвитку свого об'єкта. Для розуміння будови рельєфу геоморфологи використовують надбання геології, фізики, хімії; планетана геоморфологія контактує із такими науками, як космогонія та астрономія, що вивчають спільні закони еволюції матерії усіх космічних тіл, зокрема планет.

Через складну взаємодію зовнішніх (атмосферні, гідросферні процеси) і внутрішніх (магматизм, вулканізм, тектоніка тощо) сил рельєф характеризується значною різноманітністю, а земна кора складається із магматичних, осадових та метаморфічних порід, що не лише мають різний генезис, але по різному реагують на подальшу дію рельєфоутворюючих сил Землі. Впливають на формування рельєфу і живі організми, що прямо чи опосередковано (через відклади біогенної матерії) впливають на утворення так званих біогенних форм рельєфу. Отже, рельєф як предмет геоморфології являє собою сукупність геометричних форм земної поверхні, що утворились внаслідок її складної взаємодії з гідросферою, атмосферою та біосферою. Останнім часом на мікро-  та мезорельєф впливає і діяльність людини - антропосферні процеси.

Сам по собі рельєф, що характеризується абсолютними та відносними висотами, похилами, просторовою конфігурацією форм, також впливає на рельєфоутворення. Так, за сучасних кліматичних умов утворення льодовиків у низьких широтах стає можливим у гірській місцевості. Тому рельєф є одночасно продуктом геологічного розвитку і компонентом географічного ландшафту.

За всієї складності системи рельєфотвірних чинників один з них діє завжди - це сила земного тяжіння, земної гравітації. Навіть якщо при утворенні рельєфу відбувається висхідний рух матерії, вона змушена долати дію вектора цієї сили. Тому дія зовнішніх чинників зазвичай визначається гіпсометричними характеристиками місцевості та наявними похилами поверхні.