Вивітрювання - сукупність екзогенних процесів руйнування гірських порід на поверхні Землі під дією атмосфери, гідросфери і живих організмів (біосфери).
Важливість вивітрювання обумовлена тим, що практично будь-який екзогенний процес зміни характеру рельєфу починається з вивітрювання. У процесі вивітрювання гірські породи розпадаються на дрібні частинки, готові для переносу вітром чи водними потоками з вищих гіпсометричних рівнів на нижчі. У залежності від чинника дії розрізняють фізичне, хімічне та біогенне вивітрювання, хоча дію останього можна розкласти на вплив фізичних та хімічних чинників.
Фізичне вивітрювання - це таке руйнування гірської породи, що не супроводжується зміною її хімічного складу. В залежності від головного діючого фактора фізичне вивітрювання буває термічним (температурним) та механічним. У ході термічного вивітрювання механічні чинники на породу не діють, а руйнується вона завдяки внутрішній неоднорідності: різні мінерали мают різні коефіцієнти теплового розширення, і в результаті добового ходу теммператури поступово відбувається розтріскування породи із дезінтеграцією її на окремі шматки. Оскільки найбільш важливими умовами, що визначають хід термічного вивітрювання, є амплітуда та швидкість зміни температури, то саме добовий її хід є важливішим за річний, а найбільшої інтенсивності термічне вивітрювання набуває пустельних ландшафтах із відсутністю рослинного покриву, незначною вологістю повітря та різкими добовими перепадами температур; у гірській місцевості температурне вивітрювання є суттєвим на схилах південної експозиції.
Механічне вивітрювання. У порах і тріщинах гірських порід практично завжди присутня вода, що також розширюється при нагріванні та при замерзанні, створюючи величезний тиск та здійснюючи порушуючи при цьому цілісність породи. Це так зване морозне вивітрювання. Його визначає не стільки амплітуда температурних коливань, а частота переходу через 0°C. Морозне вивітрювання найбільш характерне для полярних територій, а також для гірських місцевостей вище снігової лінії. У спекотному посушливому кліматі вода по капілярах гірських порід підтягується до денної поверхні, де внаслідок її випаровування відбувається кристалізація солей, що дає схожий ефект розширення і руйнування гірських порід. Тут важливим фактором висупає часте намокання і висихання гірської породи.
Внаслідок процесів фізичного вивітрювання гірська порода розпадається на гострокутні уламки різної форми та розмірів, що слугують матеріалом для формування таких осадових гірських порід, як щебінь, пісок тощо.
Хімічне вивітрювання - взаємодія речовини гірської породи із хімічними складовими атмосфери, гідросфери та біосфери. В результаті утворюються нові мінерали та гірські породи з новими властивостями. За законами перебігу хімічних реакцій, хімічне вивітрювання протікає тим швидше, чим дрібнішими механічними частинками складена вихідна гірська порода. Тому хімічне вивітрювання, як правило, активізується після фізичного. Також інтенсивність хімічного вивітрювання наростає із збільшенням вологості (більшість реакцій протікає у водному середовищі) та температури (прискорюється швидкість хімічних реакцій, збільшується ступінь дисоціації води). Тому найбільшої інтенсивності хімічне вивітрювання набуває у зоні вологих екваторіальних та тропічних лісів, де до вказаних факторів додається вплив великої кількості агресивних органічних кислот, що утворюються при розкладі рослинних решток; ослаблення хімічного вивітрювання властиве полярним та аридним територіям.
У процесі хімічного вивітрювання мінерали магматичних порід, утворені в умовах нестачі води та кисню, адаптуються до умов денної поверхні із перетворенням на багаті киснем та включеннями води мінерали і породи (оксиди, силікати, сульфіди перетворюються у карбонати, гідроксиди, сульфати). Сукупність порід, що утворюється внаслідок процесів вивітрювання, називається елювієм, що накопичується на пласких поверхнях чи на похилих схилах. З часом елювій все більше ущільнюється, проходить додаткові хімічні перетворення. В результаті утворюються так звані кори вивітрювання, тобто шари непорушеного (незсунутого) елювію.
Розрізняють наступні типи кір вивітрювання:
1. Уламковий. Складається із хімічно слабозмінених уламків вихідної породи. Уламкові кори характерні для полярних широт та аридних місцевостей і високогір'я.
2. Гідрослюдистий. При слабких хімічних змінах дані кори вже містять ознаки перетворення шпатів та слюд в гідрослюди - глинисті мінерали. Утворюються в помірних та полярних областях, в умовах вічної мерзлоти.
3. Монтморилонітовий. У складі глинистих мінералів домінує монтморилоніт, загалом характерні значні хімічні зміни вихідної породи. Домінує у степових та напівпустельних умовах.
4. Каолінітовий. Глибоко перетворені вихідні породи з домінуванням каолінових глин. Характерні для субтропіків.
5. Червоноземна та латеритна кора вивітрювання. Властива тропічним та екваторіальним областям. Домінують червоні та червонуваті глинисті матеріали з високим вмістом заліза й алюмінію.
Таким чином, утворення кір вивітрювання має зональний характер.
У деяких випадках у процесі вивітрювання відбувається не розрихлення, а цементація гірських порід (наприклад, вапняками, гіпсами,оксидами заліза чи алюмінію). У такому випадку кора вивітрювання характеризується значною стабільністю в часі і консервує у незмінному стані породи, розташовані під нею.
Із корами вивітрювання пов'язані родовища багатьох корисних копалин - руд чорних та кольорових металів, каоліну тощо.
Антропогенним називається рельєф, змінений або створений діяльністю людини. Антропогенні форми рельє...
Найбільш добре вивченими є біогенні форми, що утворюються на морських берегах і мілководдях, де вони...
З форм рельєфу, утворених рослинами, досить широко поширені фітогенні береги. В жаркому тепловому по...
Біогенний рельєф - це сукупність форм земної поверхні, що утворилися внаслідок життєдіяльності орган...
Заплава - це піднесена над меженним рівнем води в річці частина дна долини, що вкрита рослинністю та...
Гирла річок при впадінні їх в океан, море чи озеро, мають різну будову у залежності від характеристи...
Усе різноманіття річкових долин Землі можна типологізувати за формою долини (морфологією) та походже...
Під терміном "вічна мерзлота" розуміють гірські породи та шари грунту, що в силу кліматичн...
Карстові форми рельєфу об'єднують низку нерівностей земної поверхні та підземних утворень, які форму...
Поверхневі форми карсту є характерними для гірських областей, де залягання гірських порід порушене і...