Економіка Іспанії за обсягами ВВП є 12-ою за розмірами у світі і 5-ою в ЄС. У 2009 році ВВП Іспанії становив 1368 млрд. дол. США, а за паритетом купівельної спроможності - 1466 млрд. дол. США. Із доходом на душу населення 33700 дол. США Іспанія посіла 38 місце у світі.
ПІсля майже п'ятнадцяти років прискореного зростання ВВП, іспанська економіка почала сповільнювати темпи росту в кінці 2007 року і вступила в рецесію в другому кварталі 2008 року. Рівень безробіття в Іспанії збільшився з відносно низького у 8% в 2007 році до понад 19% в грудні 2009 року і зростав протягом 2010-2011 років до майже 25%. Дефіцит бюджету погіршився з 3,8% ВВП в 2008 році до близько 11% ВВП в 2009 році. ВВП скоротився на 3,6% з 2008 року, чим перервалась шістнадцятирічна тенденція зростання. Криза в Іспанії зумовлена колапсом у будівельному секторі, падінням споживчих витрат і падінням обсягів експорту.
Господарство Іспанії знаходиться на постіндустріальному етапі розвитку, про що свідчать структура формування ВВП та зайнятості населення. У сільському господарстві виробляється 3,4% ВВП, у промисловості - 26,9%, у сфері послуг - 69,9%. В той же час зайнятість за цими секторами становить відповідно 4,2%, 24%, 71,7%. Розподіл виробленого ВВП по території країни є нерівномірним. Традиційно вищим розвитком господарства виділяються північні провінції, Каталонія та столицний округ Мадрида.
За доходом на душу населення найбагатші території переважають бідніші майже удвічі. Нижче наведено автономні провінції Іспанії, сортовані за розміром доходу на душу населення у євро, 2008 рік, при середньому доході по країні 23,874 євро:
1. Країна Басків 31,952;
2. Мадрид 30,998;
3. Наварра 30,402;
4. Каталонія 27,914;
5. Арагон 26,107;
6. Балеарські Острови 25,838;
7. Рйоха 25,621 8. Кантабрія 24,466;
9. Кастилія-і-Леон 23,183;
10. Астурія 22,443;
11. Сеута 22,293;
12. Мелілья 21,570;
13. Валенсія 21,366;
14. Канарські острови 20,994;
15. Галіція - 20,572;
16. Мурсія 19,541;
17. Андалусія 18,359;
18. Кастилія-ла-Манча 18,222;
19. Естремадура 16,714.
Розподіл ВВП за верствами населення виглядає так: найбідніші 10% володіють 2,6% ВВП, найбагатші 10% - 26,6%. За індексом Джині, який становить від 32 до 37 для Іспанії, ця країна належить до країн із незначною нерівномірністю розподілу національного доходу.
Для іспанської моделі економіки довгий час була характерна нижча продуктивність праці у порівнянні з найбільш передовими країнами світу, тому міжнародна конкурентноспроможність країни була невисокою. Причини цього явища різноманітні, однак можна назвати наступні: домінування галузей важкої промисловості з низькою продуктивністю та інноваційністю, намагання вирішинти економічні проблеми шляхом імміграції дешевої робочої сили, поганий рівень співпраці між промисловстю та науковими інституціями.
Поточна економічна криза стимулює до вирішення цих проблем скоріше силами суб'єктів економіки аніж силами уряду. Економічна криза, проте, виявила і сильні сторони господарства Іспанії, передусім банківського сектора, який довів свою стійкість і солідарність в умовах рецесії, а також помітну експансію іспанських підприємств і капіталу в світі, особливо у Латинській Америці та у Азії. Іспанія все більше закріплює свої позиції на ринку енергозберігаючих технологій, біотехнологій, новітніх транспортних засобів, електроніки та електротехніки тощо.
Найбільшими іспанськими компаніями є Seat (виробництво автомобілів), Zara (модний одяг), Llardo (виробництво з фарфору). Чотири іспанські компанії потрапили в Топ-100 найвідоміших світових брендів 2007 року: банк Santander, Zara, банк BBVA і телекомунікаційна компанія Telefоnica Mоviles.