позначення на місцевості знаками межовими меж земельної ділянки у вершинах кутів повороту. Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.
етап геологічної історії Землі, друга ера фанерозою. Настав після палеозою 230 млн. років тому, тривав 163 млн. років. Мезозой поділяють на тріасовий, юрський і крейдовий період.
складчастість, яка проявилась в мезозойській ері в основному в межах Середземноморського та Тихоокеанського геосинклінальних поясів. Сформувала мезозоїди.
сукупність геологічних процесів складчастості, горотворення й гранітоїдного магматизму, які відбувалися протягом мезозойської ери. Розрізняють: 1) давньокімерійську або індосінійську складчастість (кінець тріасу - початок юри); 2) юнокімерійську, широко р ...
частина макрорайону (автономна республіка, область, великі агломерації) зі своїм адміністративним центром.
тип озера, проміжний між оліготрофним та евтрофним озером.
рослини, що живуть в умовах середнього зволоження грунту та звичайно при середніх значеннях зволоження повітря, його температури та аерації кореневої системи. Типовими мезофітами є дуб звичайний, ліщина, яглиця, береза повисла та ін.
зміна природного середовища з метою покращення ведення господарства (сільського, лісового тощо). Розрізняють меліорацію грунтів, біологічну, фізичну, хімічну, лісомеліорацію.
(від англ. manager - управляючий) - управління (прогнозування, планування, регулювання, контроль) господарською діяльністю. Сукупність методів, засобів управління господарською діяльністю для досягнення визначеної мети.
мережа закріплених на земній поверхні чи споруді пунктів геодезичних, планове або висотне положення яких визначене у спільній для них системі планових координат чи висот. Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Льві ...