Ключові ідеї розвитку туристичної галузі Японії – створення привабливих дестинацій, підвищення задоволення від подорожей Японією іноземними відвідувачами і стимулювання повторних поїздок. Також проводиться робота із вдосконалення засобів розміщення та створення вивісок та знаків англійською мовою. Читачі відомого англійського журналу про подорожі "Wandeslust" назвали Японію найкращим туристичним напрямом, а місто Кіото – одним з найпривабливіших міст світу. Японія вперше отримала премію "Wandeslust Travel Award", увійшовши до десятки престижних туристичних напрямів.
В Японії туристам пропонується широкий спектр розміщення - як у західному (європейському) так і в японському стилі, які відрізняються за класом та цінами. Готелі західного стилю розташовані по всій Японії, а в головних містах країни широко представлені готелі міжнародних готельних мереж. З усіх готелів 260 є членами Японської готельної асоціації, і відомі своїм постійно високим рівнем сервісу й якісними умовами проживання. Більшість готелів у західному стилі надають той же самий набір послуг що й інші готелі в будь-якій країні світу. В Японії орієнтовно 6 тисяч готелів європейського типу. Але класифікація готелів за категоріями комфортності дещо відрізняється від стандартів, прийнятих у багатьох країнах світу. Готелі поділяються не за «зірковістю», а за певними класами
Високий рівень урбанізації позначається на способі життя населення. Все більше японців прагнуть відпочинку за межами міста. Споглядати природні об’єкти дає можливість велика кількість таких об’єктів всередині країни, що дозволяє активно подорожувати з цією метою. Останніми роками японські парки та сади стали дуже популярними і для іноземних туристів. Основне призначення архітектури садів і парків Японії – викликати у людей відчуття краси в звичайному, простому, щоденному. А це особливо важливо в урбаністичному оточенні.
Такий унікальний підхід до архітектури садів виник не відразу і не випадково. Історія пейзажного садівництва в Японії налічує 1300 років. Фундамент йому заклав Трактат про садівництво (Сакутейки), який був написаний у другій половині ХІ ст. В основі трактату лежить чималий практичний досвід пейзажного садівництва, зокрема технічне облаштування аспектів композиції. З часом стиль японських садів не залишався незмінним. Його доповнювали нові ідеї. Так, у XIV-XV ст. з‘явився відомий стиль"сухий пейзаж". Він практикувався храмами, тому відображав суворість і аскетизм філософії Дзен. Камінь був головним атрибутом цих садів.
Стиль "цукіяма" покликаний відображати природу в мініатюрі. До XV ст. ритуал чайної церемонії сформував елементи дизайну японських садів: кам‘яні містки через струмки та кам‘яні ліхтарі на стежинах до чайних будиночків. Сьогодні такі ліхтарі є популярним предметом садового ужитку і невід‘ємним атрибутом традиційних японських садів. З сивої давнини у композиціях саду використовувався принцип так званого "запозиченого пейзажу" (все що знаходиться "вдалині" має бути використане як частина цілого, даючи закінчений ефект) .
Починаючи з 1966 р. в Японії стало популярним будівництво садів на дахах будинків. Використовувався найменший шматочок вільного простору для створення саду чи навіть парку. Один з найбільших – 660 м2 саду на даху Гранд-готель в Саппоро, Хоккайдо. Також особливою формою озеленення житлового простору в Японії стає створення маленьких садів, розташованих у межах будинку. Сад, гармонійно вписаний в житловий простір, створює ілюзію, що ви знаходитися не вдома, а на вулиці.
Сади є майже при кожному храмі чи замку, при музеях. Видатними є 4 національні сади, загальна площа яких становить біля 240 га: сад при Імператорському палаці (115 га); національні сади: Кіото-гоен (63 га). Сіндзукі-гоен (58 га); меморіальний сад Чідорігафусі (16 га). В Кіото для ознайомлення з 30-ма основними садами розроблений автобусний тур.
31% території Японії зайнятий природними парками. Це значно більше показник європейських країн, які мають таку ж чи більшу загальну площу країни. В Японії 454 природних парки; 28 з яких є національними, їх відвідують 35 тис. туристів щорічно. 55 парків вважаються квазінаціональними, кількість їх відвідувачів сягає 30 тис. щороку. Найбільше число природних парків розташоване в префектурах: Гіфу, Коті, Хоккайдо.
Найпопулярнішими є національні парки Акан, Асідзу-Увакай, Асо-Куйу, Бандай-Асахі, Дай-сен-Окі, Дайсецудзан, Іріомоте, Ісе-Сіма, Йосіиецу-Коген, Йосіно-Кумано, Кірисіма-Яку, Кусіро-Сіцуген, Мінамі-Арупусу, Нікко, Оґасавара, Рикуту-Кайган, Рисірі-Ребун-Саробецу, Сайкай, Санін-Кайґан, Сетонайкай, Сікоцу-Тоя, Сіретоко, Тітібу-Тама, Товада-Хатіма-нтай, Тубу-Сангаку, Ундзен-Амакуса, Фудзі-Хаконе-Ідзу, Хакусан, Яба-Хіта-Хікасан. Багато природних парків, підводних парків, резерватів, заповідників, заказників.
Кількість міських парків з кожним роком збільшується. Якщо у 1990 р. їх кількість становила 59324 тис., то в 2006 їх кількість досягла відмітки 93227. Найбільше міських парків в префектурах: Хоккайдо, Токіо, Канагава.
Японія багата також істоико-архітектурними пам'ятками, зразками сучасних архітектурних стилів, музейними закладами.
Так, у Токіо представлені старовинні замки і храми, Національний музей, Музей каліграфії, Національний музей західного мистецтва, Музей японського народного мистецтва, Музей-скарбниця святині Мейдзі, Токійська телевежа заввишки 333 м, зоопарк. В Кіото — замок Нідзе, музеї, більше 2000 старовинних храмів і святинь, Імператорський палац, палац Катсура, старовинні Імператорські гробниці і багато іншого. Предметом поклоніння є гора Фудзі, що знаходиться за 90 км на захід від столиці. На території, що оточує гору,засновано національний парк з численними храмами і святинями.
У Нагої — замок (1612 p.), синтоїстське святилище Ацута (початок н. е., перебудоване 1955 p.), храм Тофукудзі (735 p.), зоопарк, ботанічний сад. У Нарі (колишній столиці країни) — монастирські комплекси: Якусідзі (VII-VIII ст.) з пагодою, Кофукудзі (VII-XIII ст.), Тодайдзі (VIII-XVIII ст.), Сін-Якусідзі (747 p.), Tсьодайдзі (759 p.); Національний музей; поблизу міста — монастирський комплекс Хорюдзі (VII ст.).