Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Сільське, лісове та рибне господарство Японії

В історичному плані сільське господарство Японії було типовим трудоінтенсивним виробництвом мусонної Азії. Але впродовж життя лише одного покоління воно трансформувалося у високомеханізовану і капіталоємну систему. Це єдиний приклад таких змін у східній Азії, якщо не брати до уваги Сінгапур.

У 1946—1950 pp. під тиском США в окупованій Японії було здійснено прогресивну аграрну реформу. На селі, крім традиційної селекції та органічних добрив, почали використовувати сортове насіння, мінеральні добрива, теплиці та гідропоніку, поліетиленову плівку, пластмасові лотки й труби, а також широкий набір "компактної" (за габаритами) машинної техніки. Як і раніше, високим залишався процент зрошуваних земель (2,9 млн га).

Уряд надавав фермерам постійну допомогу. Було створено мережу технічних шкіл, експериментальних станцій, здійснювалися різноманітні програми. Проте і зараз японські ферми дуже дрібні, в середньому 1 га землі. На одного зайнятого припадає лише 1,5 га сільськогосподарських угідь. Тобто продуктивність праці тут значно нижча, ніж у Західній Європі та США. Але японське сільське господарство за своєю інтенсивністю посідає одне з провідних місць у світі.

Самозабезпеченість власними продуктами становить 70%, тобто можна вважати, що в Японії 1 га сільськогосподарських земель годує 15-20 осіб. Одночасно Японія є одним з найбільших у світі імпортерів сільськогосподарських продуктів. Ввозять пшеницю і кормове зерно, боби, олію, цукор, продукти тропічного землеробства і тваринництва.

У структурі японського сільського господарства історично переважає рослинництво, а в ньому культура поливного рису. І зараз під рисом зайнято 50% посівних площ. Збір рису (13—15 млн т на рік) і врожайність (65 ц/га) — одні з найвищих у мусонній Азії, хоча Японія є її найпівнічнішою частиною. Рисове господарство захищається протекціоністською політикою держави. Японія навіть могла б експортувати рис, але він занадто дорогий через високу вартість робочої сили і не конкурентоздатний за межами Японії.

Рис вирощують всюди, але більшу частину на північних рівнинах: Кітакамі в Тохоку, Етіїо в Хокуріку, Ісікарі і Кусіро на Хоккайдо. На крайній півночі Хоккайдо рис не вирощують. В субтропічній Японії менше рівнинних земель і з рисом там конкурують більш цінні культури. Ще зовсім недавно в субтропічній Японії взимку на рисових полях вирощували пшеницю. Японія також була значним виробником сої. Ліквідація протекціоністських тарифів на ці культури призвела майже до суцільного припинення їх виробництва, яке не витримало конкуренції дешевих канадської пшениці і соєвих бобів із США.

Важливе значення в Японії мають овочівництво і садівництво як помірних, так і субтропічних широт. Особливо відомі японські полуниці, яблука, груші, персики, мандарини. Розвиток технічних культур стримує брак земельних площ. Вирощують квіти. Найбільше значення мають тютюн, чай і шовковиця. Японія залишається другим, після Китаю, виробником шовку-сирцю в світі. Японія також знаменита якістю свого чаю.

Тваринництво в Японії довгий час не мало ніякого значення. Японці історично були вегетаріанцями і продуктів тваринництва не вживали, робочою худобою також не користувалися. Традиційною їжею японців були рис, боби, овочі й риба. Розвивалося лише конярство для потреб армії. Зараз ситуація змінилася, і ця галузь отримала нові стимули для розвитку. Швидко зростає поголів'я великої рогатої худоби м'ясного та молочного напрямів, свиней і бройлерів та виробництво м'яса, молока і яєць. Зростання добробуту населення і тенденції "європеїзації" побуту ведуть до все більшого споживання пшениці і продуктів тваринництва. Національним напоєм японців є зелений чай без цукру.

В Японії склалися добре виражені зони приміської та зональної спеціалізації сільського господарства. Зоною приміської спеціалізації стала територія мегалополіса від долини Канто до долини Кінкі. Найбільш характерні пояси зональної спеціалізації: "рисовий пояс" - сільськогосподарський район північного сходу Хонсю та узбережжя Японського моря; пояс молочного тваринництва та буряківництва на північному сході Хоккайдо; район шовківництва та вирощування фруктів і овочів - територія центрального високогір'я.

Японія справедливо претендує на звання першої риболовецької країни світу, хоча в неї і за якісними (в перерахунку на одного жителя), і за кількісними показниками є конкуренти. Зараз виловлюють 12 млн т риби та морепродуктів щороку і ще до 5 млн т імпортують. Риба — найважливіший традиційний продукт харчування японців. Для них це було основне джерело тваринних білків. Багатства оточуючих морів на рибу, значна берегова лінія, зосередження населення на прибережних рівнинах, поєднання прибережного і сучасного механізованого (глибоководного) промислів — такі умови розвитку цієї галузі в Японії. Глибоководний промисел почав швидко розвиватися в роки першої світової війни, коли Японія, захопивши німецькі колонії на Далекому Сході, обмежила свою участь у війні продажем державам Антанти рибних консервів і за їх рахунок створила великий риболовний флот. Він і зараз залишається найбільшим у світі.

Глибоководний вилов риби здійснюється Японією як у північно-східній частині Тихого океану, так і в усіх інших зонах світового рибальства. Встановлення багатьма країнами 200-мильних економічних морських зон негативно позначилося на японському глибоководному промислі. Тривалий час Японія була серед провідних китобійних країн світу. В 1988 р. вона приєдналася до міжнародного мораторію на вилов китів. Усе це змусило Японію збільшити імпорт риби і рибопродуктів. У країні всі порти виконують риболовні функції. Серед найбільших у світі Хакодате на Хоккайдо, Аоморі і Сендай — в Тохоку, Токіо і Тьосі в Канто, Нагасакі на Кюсю. Японія є світовим лідером з розвитку аквакультури - розводять рибу та молюсків у штучних водоймах і морських садках.

Лісовий промисел для Японії також має виняткове значення. 70% її території вкрито лісом. Великих масштабів набуло штучне лісовідновлення. У давнину ліс у вигляді деревного вугілля був основним видом побутового палива. Зараз він є найпоширенішим будівельним матеріалом. Японія — важливий виробник паперу і картону. Заготовляють 20—30 млн м куб деревини на рік. Але, виходячи із сучасних потреб, країна сьогодні перетворилася на одного з найбільших імпортерів цієї сировини.

Інші статті про Японію

Японія - острівна держава в північно-західній частині Тихого океану, розташована поблизу узбережжя Східної Азії, займає чотири великі острови - Хонсю (3/5...
Японські острови утворилися на перетині кількох острівних вулканічних дуг, що обрамляють тихоокеанське узбережжя Азії. Північний острів...
Японський архіпелаг належить до системи острівних дуг Західно-Тихоокеанського рухливого поясe, де і сьогодні відбуваються процеси горотворення. Дуги...
Японія відносно бідна мінеральними ресурсами. В країні є кам'яне вугілля, нафта і газ, поліметалічні руди, гірничохімічна сировина, нерудні будівельні...
Клімат. Внаслідок значної протяжності Японії з півночі на південь (від 45° до 22° пн.ш.) у межах її території існують великі кліматичні відмінності. У...
Флора Японії відрізняється великою видовою різноманітністю і включає 2750 видів, у тому числі 168 деревних порід. На Японських островах зустрічаються...
За чисельністю населення Японія випереджає такі розвинені країни, як Німеччина, Франція, Великобританія, Італія. Станом на 2010 рік у Японії налічувалося...
Урбанізація та система розселення. Протягом багатьох років в Японії відбувається відтік сільського населення в міста, але найбільшої активності цей процес...
Національний склад населення. Основна частина населення - монокультурна і гомогенна спільнота як називає себе японці (ніпподзін). Вони складають 99%...
Японія є однією з найрозвинутіших країн світу. ВНП Японії складає біля 15% світового. На сучасному етапі розвитку економіки Японії головним структурним...
В Японії немає суто аграрних територій, але в той же час для країни характерна висока територіальна концентрація промислового виробництва. Сучасна...
В історичному плані сільське господарство Японії було типовим трудоінтенсивним виробництвом мусонної Азії. Але впродовж життя лише одного покоління воно...
Для Японії характерні всі види діяльності у сфері послуг, характерні розвинених країн. Всесвітньо визнані її успіхи в галузях банківської сфери, освіти і...
Японія має ефективну транспортну систему, її особливостями є відсутність трубопроводів (вони не потрібні) і річкового транспорту (для нього немає умов)....
Ключові ідеї розвитку туристичної галузі Японії – створення привабливих дестинацій, підвищення задоволення від подорожей Японією іноземними відвідувачами...
На Японію припадає понад 6 % імпорту та понад 9 % експорту, 15 % прямих зарубіжних інвестицій світу.Головними статями японського експорту є продукція...

Географічна наука