Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Корисні копалини Японії

Японія відносно бідна мінеральними ресурсами. В країні є кам'яне вугілля, нафта і газ, поліметалічні руди, гірничохімічна сировина, нерудні будівельні матеріали. Значна частина потреб Японії в мінеральній сировині покривається за рахунок імпорту залізної руди, вугілля, міді, свинцю і цинку. Більша частина корисних копалин зосереджена у дрібних родовищах. Запаси основних корисних копалин, за винятком руд свинцю, цинку, срібла, сірки і бариту, складають менше 1% сумарних запасів розвинених країн світу. Поряд з цим в Японії розвідані значні запаси вапняку, доломіту, кварцового піску, піриту.

У Японії відкрито понад 200 дрібних родовищ нафти і газу, а також 10 на шельфі. Понад 150 родовищ розташовані на північному заході острова Хонсю і акваторії Японського моря в басейні Уецу, приуроченому до неоген-четвертинного прогину, заповненого вулканогенно-осадовими комплексами потужністю до 6 км. Нафтогазоносні середньоверхньоміоценові і нижньопліоценові, газоносні пліоцен-четвертинні відклади залягають на глибині 0,02 — 3,0 км.

Найбільші родовища басейну — Аґі-Окі та Кубікі, початкові добувні запаси яких до 10 мільйонів т вуглеводнів. У Ісікарі-Західно-Сахалінському басейні, приуроченому до крайового кайнозойського прогину острова Хоккайдо, де відкрито понад 10 родовищ, є нафтогазоносні утворення нижнього та середнього міоцену, глинисті товщі олігоцену і нижнього міоцену. У басейні Абукума, розташованому на східному краї Японської острівної дуги, відомо понад 40 родовищ — нафтогазоносні відклади нижнього і середнього міоцену, газоносні олігоценові і пліоцен-четвертинні гірські породи.

Запаси вугілля в Японії відносно невеликі. Найбільший вугільний басейн – Ісікарі. Тут вугленосність пов'язана з палеогеновими гірськими породами. Вугілля від суббітумінозного до коксівного. У басейні Кусіро на східному узбережжі осторова Хоккайдо вугленосність приурочена до відкладів еоцен-олігоцену. Тут вугільні пласти частково залягають під морським дном. Друге місце за запасами займають вугільні басейни осторва Кюсю (Чікухо, Фукуока, Міїке, Сакіто-Мацусіма, Такасіма, Сасебо).

Родовища уранових руд розташовані на острові Хонсю – в районі Тоно 4 родовища із запасами урану 5 тис.т, рудна мінералізація пов'язана з конґломератами і пісковиками міоцену. Район Нінгьо-Того в префектурі Тотторі включає 5 родовищ із запасами 2,1 тис. т. Тут уранова мінералізація в аркозових пісковиках міоцену представлена нінгіоїтом, уранінітом, кофінітом, а в зоні окиснення – отенітом. Виявлені також більш дрібні гідротермальні жильні родовища (Курайосі тощо).

Близько 20% загальних запасів залізняку країни укладено в корінних родовищах, серед яких найбільше промислове значення мають метасоматичні родовища на островах Хонсю, Камаїсі (префектура Івате) і Акатані (префектура Ніїгата). На родовищі Камаїсі магнетитові руди, пов'язані зі скарнами, розвинені в палеозойських відкладах, прорваних крейдовими гранітоїдами. Відомо понад 15 рудних тіл.

Є вулканогенні родовища мінеральних джерел – Куттян на острові Хоккайдо, Гумма і Уракава (префектура Гумма) на острові Хонсю. Руди складені лімонітом і ґьотитом. Прибережно-морські розсипи залізистих пісків четвертинного віку широко розвинені в районах Сендай, Саппоро, Токіо, Фукуока. Промислове значення мають також підводні розсипи залізистих пісків з високим вмістом Fe і ТіО2, розвинені в прибережних частинах моря на глибині 25 м.

Численні дрібні родовища марганцевих руд є на о-вах Хоккайдо, Хонсю і Сікоку. Основне промислове значення мають гідротермальні родовища острова Хоккайдо (Інакураісі, Якумо, Охе, Дзекоку), представлені родохрозитовими жилами в міоценових туфах, андезитах і ріолітах. Менше значення мають родовища карбонатних руд, що залягають в палеозойських і мезозойських метаосадових породах – Хамайокогава (префектура Нагано) та Іно (префектура Коті). На південному заході острова Хоккайдо відомі також осадові родовища (Піріка, Менну).

Титанові руди представлені в основному титаномагнетитовими пісками з ільменітом, серед яких виділяються гірські, прибережні і річкові піски. Гірські піски із вмістом TiO2 від 7 до 19% розвинені в районах Сімокіта (префектура Аоморі), Кудзі (префектура Івате), Ундзьо (префектура Івате). Найбільші розсипи прибережних пісків розташовані в районах Момбецу (о. Хоккайдо), Сома і Камедзі (о. Хонсю) та Вадзіро (о. Кюсю). Річкові піски мають обмежений розвиток. У префектурі Міе відоме родов. корінних осадових руд Набарі із вмістом TiO2 47-49%.
Родовища ванадієвих руд пов'язані з розсипами ванадієносних Fe-Ti пісків із вмістом V2О5 0,3-0,5%, розвиненими в префектурах Аоморі та Івате.

Корінні родовища хромових руд металургійних сортів локалізуються головним чином на острові Хоккайдо, в районі Юбарі. Родовища Хатта представлене трубоподібними масивними рудними тілами в серпентинітах. Корінні родовища вкраплених вогнетривких руд, пов'язані з серпентинітами, відомі на острові Хонсю, в префектурах Тотторі, Окаяма, Хіросіма (родовище Вакамацу). Розсипи хромітів поширені в центральній частині острова Хоккайдо, де вони залягають в руслах рік, на терасах і в конусах винесення.

Запаси вольфрамових руд зосереджені головним чином на островах Хонсю і Кюсю, де розвинені численні дрібні вольфрамітові і шеєлітові кварцово-жильні родовища в пізньомезозойських і ранньотретинних гранітах і метаосадових палеозойських і мезозойських породах: Отані, Каніуті (префектура Кіото), Есібу (префектура Гіфу), Такаторі (префектура Ібаракі), Якусіма (префектура Кагосіма). У префектурі Ямагуті відомі шеєлітові скарнові родов. Куга і Фудзігатані.

Як попутний компонент вольфрам присутній в рудах поліметалічних родов. Акенобе, Ікуно тощо.
Ресурси золота 32-х основних родовищ Японії оцінюють в 450 т. Золотоносні території структурно суміщені з молодими вулканогенними поясами, представлені переважно гідротермальними кварцовими жилами з Au, кварц-кальцитовими жилами з Au, Ag, а також з сульфідами кольорових металів: Cu, Pb, Zn, Mn, рідше Sn, W, Bi, Mo, Sb. Серед найбільших золото-срібних родовищ виділяються Кусікіно і Хісікарі на острові Кюсю, в префектурі Кагосіма, а також Каномай на острові Хоккайдо, в префектурі Момбецу.

Запаси кобальтових руд обмежені. Родовища представлені Co-As і колчеданно-поліметалічними рудами на острові Хонсю, в префектурах Вакаяма (родовища Сані, Тайсьо), Нара (Догатані) і Ямагуті (Наганоборі), де Cu-Со-кварцові жили пов'язані з міоценовими граніт-порфірами.
Родовища літієвих руд, представлені пегматитами з лепідолітом і цинвальдитом, відомі на острові Кюсю, в префектурі Фукуока, і на острові Хонсю, в префектурі Івате.

Запаси мідних руд також обмежені. Основне промислове значення мають колчеданні пластові і жильні родовища. Вони зосереджені в кристалічних сланцях на південному заході острова Сікоку і палеозойських породах на північному заході острова Хонсю. Найбільші родовища: Бессі в префектурі Ехіме (запаси 280 тис. т міді) і Хітаті в префектурі Ібаракі (10 млн т руди). У рудах вулканогенних жильних родовищ (Асіо, Осарідзава, Огоя, Ікуно та ін.) вміст Cu досягає 12%. Родовища типу Куроко представлені плитними і лінзовими покладами протяжністю до 1500 м за простяганням і до 900 м за падінням, потужністю від 1-5 до 10 м і залягають в глинистих сланцях, туфобрекчіях і пірокластичних відкладах неогену (о-ви Хоккайдо і Хонсю). Руди складені агрегатом сфалериту, ґаленіту, бариту з халькопіритом, тетраедритом і піритом, важкозбагачувані.

Родовища власне молібденових жильних і штокверкових кварц-молібденітових руд невеликі. Основні родовища розташовані у районах Тайо префектури Сімане, Хірасе префектури Ґіфу та інших. Дрібні родовища нікелевих руд, представлені сульфідними і латеритними рудами із вмістом Ni 0,1-0,5%, виявлені в префектурах Хіого, Оїта, Сідзуока.

Запаси олов'яних руд пов'язані головним чином з родовищами комплексних руд, які приурочені до зовнішньої зони системи острівних дуг південно-західної Японії і тісно пов'язані з гранітоїдними комплексами ільменітової серії міоцену. Найбільші родовища каситерит-сульфідних Cu-Zn-Sn руд Акенобе в префектурі Хіого представлені численними розгалуженими жилами. Руди містять Sn 0,26-0,46%; Cu 1,33-1,42%; Zn 4,28-5,75%. Суттєво менше промислове значення мають каситерит-сульфідні руди родов. Судзутама в префектурі Кагосіма, а також скарнові (W-Cu-Zn-Sn) руди родов. Куга в префектурі Ямагуті.

Родовища ртутних руд, представлені епітермальними жилами або вкрапленими рудами, зосереджені головним чином на о. Хоккайдо. Родовище Ітомука в префектурі Камікава включає 7 рудних тіл із вмістом ртуті 0,2-0,4%.

Промислові концентрації ґерманію виявлені в деяких вугільних родовищах, де його вміст становить 0,01-0,05%; в сульфідних родов. – до 0,03-0,1%. У вугільних родовищах часто присутній ґалій 0,0003-0,0015%. Ґалій встановлений в деяких свинцево-цинкових родов. Поліметалічні руди часто містять індій і талій (родовище Такаока).

Основне промислове значення серед свинцевих і цинкових руд мають жильні (понад 60% видобутку Pb і 50% Zn) та скарнові (понад 30% видобутку Pb і 40% Zn) родовища. Найбільші жильні родовища – Хосокура і Тайсю на острові Хонсю та Тойоха на острові Хоккайдо). Запаси родовища Хосокура становлять 100 тис. т Pb і 500 тис. т Zn при вмісті в рудах Pb 1,0-1,7%; Zn 4,2-5,9%. Ґаленіт містить промислові концентрації Ag. У родовищах типу Куроко (Косака, Ханава, Утінотаї, Ятані тощо) вміст в рудах Pb 0,9-3,7%; Zn 4,2-1,7%. На найбільшому скарновому родовищі Каміока в префектурі Гіфу міститься понад 50% запасів Pb і Zn країни.

Зруденіння, представлене складними трубоподібними тілами, пов'язане з вапняками палеозою і мезозою, прорваними кислими гранітами. Великі контактово-метасоматичні родовища відомі також в префектурі Фукуї (Накаяма, Хітокато, Сєнно). На глибині 1600 м далі на захід за островом Окінава, в межах трогу Окінава на початку ХХІ ст. виявлено велике поліметалічне родовище Санрайс (Sunrise), що займає площу 660 тис. кв.м. Вміст свинцю в рудах в середньому становить 4%, цинку - 7.7%, підвищені вмісти міді, золота і срібла. Прогнозні ресурси поліметалічних руд цього родовища оцінюються в 9 млн т, що в перерахунку на метали складає біля 360 тис. т свинцю і 700 тис. т цинку.

Родовища стибієвих руд виявлені на південному заході Японії. Найбільше родовище Накасе в префектурі Хіого має середній вміст Sb в рудах 4,6%.

Запаси арсену в арсенопіритових рудах, виявлених на о-вах Кюсю і Хонсю, оцінюють в 300 тис. т. Вулканогенні гідротермально-метасоматичні родовища самородної сірки залягають в андезитах, туфах і туфобрекчіях на острові Хонсю (Мацуо, Угуїсудзава, Нісіадзума) і на острові Хоккайдо (Хоробецу, Сіретоко, Атосаноборі).

Поклади гірничохімічної сировина представлена баритом, арсеном, сіркою самородною, піритом, фосфоритом. Барит є одним з основних мінералів родовищ типу Куроко. На найбільших родовищах рудника Ханаока, середній вміст BaSO4 в рудах складає: Мацумайн (80% запасів) 8,65%, Фукусава 8,99%, Едзурі 17%.

На родовищах Мацуо (префектура Івате) і Хоробецу (округ Ібурі) розвідані також великі запаси піриту. Рудні поклади протяжністю понад 1 км містять самородну сірку, пірит і марказит. Одним з найбільших піритових родов. є Янахара в префектурі Окаяма. Пірит присутній в мідних родовищах (Бессі, Хітаті) і як попутний компонент в родов. типу Куроко (Ханаока, Йосіно, Камікіта, Оаге, Абесіро). Нерудна індустріальна сировина представлена азбестом, вермікулітом, гіпсом, графітом, флюоритом, каоліном, бентонітом та ін. Понад 80% запасів азбесту припадає на хризотил-азбест. Виявлені ресурси 10-и родовищ оцінюються в 1500 тис. т. Осн. родов. зосереджені на островах Хоккайдо та Хонсю. Промислові родовища вермікуліту виявлені в префектурі Фукусіма.

Запаси гіпсу перевищують 2 млн т. Основне промислове значення мають гідротермально-метасоматичні родовища, що залягають спільно з рудами типу Куроко; найбільші родов. – Ванібуті та Івамі в префектурі Сімане, Ното в префектурі Ісікава, Йонаїхіта та Ісігаморі в префектурі Фукусіма. Численні дрібні родов. лускатого графіту розташовані на кордоні префектур Гіфу і Тояма. На острові Хоккайдо, на найбільшому родовищі Осірабецу протяжність рудних тіл, приурочених до габро, становить 200-300 м, сер. вміст вуглецю 9%.

Японія має унікально різноманітні види глин: каолін, бентоніт, “гером", “розекі", “тозекі", “кібуші" тощо. Гідротермальні родовища каоліну залягають головним чином серед третинних андезитів, ріолітів і туфів. Найбільше родовище Ітая - в префектурі Ямагата. Серед родовищ вивітрювання, утворених за рахунок кварцових порфірів, пегматитів та інших полевошпатових порід, в префектурах Гіфу, Нагоя, Сімане, Хіросіма, найбільше промислове значення мають родовища району Нагоя (Сето, Фудзіока, Таямі, Токі, Ямаока). Тут нижні горизонти глинистих товщ складені глинами “кібуші" (каолініт, кварц, слюда, монтморилоніт), верхні – каоліном.

Родовища бентоніту та інших кислих глин розташовані в префектурах Аоморі, Ніїгата, Ямагата, Сімане та ін. Запаси бентоніту складають бл. 1 млн т. Запаси вогнетривких глин перевищують 70 млн т і зосереджені в префектурах Івате, Гіфу, Кобе, Хіросіма. Основні запаси глин “кібуші" (теж вогнетривких) зосереджені в префектурі Гіфу. Найбільш значні запаси глин “розекі" (воскоподібна глина з високим вмістом пірофіліту) розвідані в районі Міцуїсі, на захід від міста Кобе.

В Японії є великі запаси діатоміту. Родовища неогену морського походження відоме в префектурах Ісікава (Ното), Акіта (Таканосу), Міягі (Енда) і Сімане (Окі); вони представлені покладами потужністю понад 10 м. Родовища озерного генезису розвинені в префектурах Окаяма (Яцука) і Міягі (Онікобе).

Основні родовища кварцових пісків локалізуються на території префектур Тотігі, Фукусіма, Міе, Гіфу, Фукуока. Запаси кварцу високої чистоти (SiO2 94-96%), пов'язані з пегматитами (префектура Фукусіма), а також із зонами окварцювання андезитів (префектура Сідзуокі, родов. Ідзу), складають понад 460 млн т. Найбільші родовища діаспору розташовані в префектурі Нагасакі на о. Кюсю. Осн. родов. польового шпату, пов'язані з гранітними пегматитами і аплітами, виявлені в префектурах Фукусіма, Ніїгата, Нара, Хіросіма, Сімане. Головні родовища пірофіліту, розташовані на острові Хонсю (префектура Хіого, Окаяма, Хіросіма, Ямагуті) і на острові Кюсю (преф. Нагасакі), локалізовані в ріолітах і штоках кварцових порфірів третинного і крейдового віку. Запаси тальку складають бл. 700 тис. т. Родовища дрібні і приурочені до серпентинітів (префектури Ібаракі, Гумма, Хіого).

Основна частина родов. флюориту зосереджена на о. Хонсю, де відомі жильні родовища Хотару в префектурі Фукусіма і Хіраїва в префектурі Гіфу. Родовища метасоматичних руд: Ігасіма в префектурі Ніїгата, Дзімму і Міхара в префектурі Хіросіма. Промислові поклади цеолітів відомі на острові Хонсю, в районах розвитку вулканічних і вулканокластичних порід.

Нерудні будівельні матеріали Японії представлені г.ч. вапняками, доломітом, туфами, пемзою, перлітом, мармуром, гранітом, андезитом. Більшість родовищ вапняків приурочена до кам’яновугільних і пермських формацій, рідше зустрічаються родовища тріасу, юри і третинного віку.

Найбільші родовища доломіту розташовані в районах Кудзуу префектури Тотіґі і Касуґа префектури Ґіфу. Потужність продуктивних горизонтів 50 — 100 м. На території Японії поширені численні родовища інших нерудних будівельних матеріалів: туфів у префектурах Тотіґі, Фукуї, Фукусіма і Сідзуока; пемзи у префектурах Ґумма і Каґосіма; перліту у префектурах Акіта, Фукусіма і Наґано; граніту, андезиту, мармуру у префектурах Ямаґуті, Івате,Окаяма і Ґіфу.

Дорогоцінні і напівдорогоцінні камені виявлені в наступних префектурах:  опал у префектурах Фукусіма та Ісікава; жадеїт у префектурі Ніїґата; аметист у префектурах Міяґі, Ніїґата і Тотторі. Відомі також родовища рубіну, сапфіру, берилу, хризоберилу, топазу, гірського кришталю, рожевого кварцу, карнеолу і сардоніксу.

Інші статті про Японію

Японія - острівна держава в північно-західній частині Тихого океану, розташована поблизу узбережжя Східної Азії, займає чотири великі острови - Хонсю (3/5...
Японські острови утворилися на перетині кількох острівних вулканічних дуг, що обрамляють тихоокеанське узбережжя Азії. Північний острів...
Японський архіпелаг належить до системи острівних дуг Західно-Тихоокеанського рухливого поясe, де і сьогодні відбуваються процеси горотворення. Дуги...
Японія відносно бідна мінеральними ресурсами. В країні є кам'яне вугілля, нафта і газ, поліметалічні руди, гірничохімічна сировина, нерудні будівельні...
Клімат. Внаслідок значної протяжності Японії з півночі на південь (від 45° до 22° пн.ш.) у межах її території існують великі кліматичні відмінності. У...
Флора Японії відрізняється великою видовою різноманітністю і включає 2750 видів, у тому числі 168 деревних порід. На Японських островах зустрічаються...
За чисельністю населення Японія випереджає такі розвинені країни, як Німеччина, Франція, Великобританія, Італія. Станом на 2010 рік у Японії налічувалося...
Урбанізація та система розселення. Протягом багатьох років в Японії відбувається відтік сільського населення в міста, але найбільшої активності цей процес...
Національний склад населення. Основна частина населення - монокультурна і гомогенна спільнота як називає себе японці (ніпподзін). Вони складають 99%...
Японія є однією з найрозвинутіших країн світу. ВНП Японії складає біля 15% світового. На сучасному етапі розвитку економіки Японії головним структурним...
В Японії немає суто аграрних територій, але в той же час для країни характерна висока територіальна концентрація промислового виробництва. Сучасна...
В історичному плані сільське господарство Японії було типовим трудоінтенсивним виробництвом мусонної Азії. Але впродовж життя лише одного покоління воно...
Для Японії характерні всі види діяльності у сфері послуг, характерні розвинених країн. Всесвітньо визнані її успіхи в галузях банківської сфери, освіти і...
Японія має ефективну транспортну систему, її особливостями є відсутність трубопроводів (вони не потрібні) і річкового транспорту (для нього немає умов)....
Ключові ідеї розвитку туристичної галузі Японії – створення привабливих дестинацій, підвищення задоволення від подорожей Японією іноземними відвідувачами...
На Японію припадає понад 6 % імпорту та понад 9 % експорту, 15 % прямих зарубіжних інвестицій світу.Головними статями японського експорту є продукція...

Географічна наука