Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Характеристика країн Заходу за індексом економічної глобалізації

Характеризуючи середній індекс економічної глобалізації країн Заходу за 17 років (1990–2007), зазначимо його поступове зростання із незначним спадом у 1991–92 рр. Якщо на початок 90–х рр. він становив близько 70, то на кінець періоду, що розглядається— більше 80.

Однак, якщо ж розглядати кожну ж цих країн окремо, то побачимо, що наявна суттєва різниця між ними. Так, найменший рівень (69,27) мають США, економіка яких є найпотужнішою в світі і не потребує іноземних капіталовкладень. Натомість, відчутне їхнє прагнення економічної експансії в країни пострадянські та "третього світу". Натомість, у цьому плані Канада (з показником 81,49), Ісландія, Іспанія, Португалія, Прибалтійські країни, Швеція, Фінляндія,Чехія, Словаччина, Швейцарія, Австрія  значно випереджають не тільки США, а й Великобританію, Францію, Німеччину, Італію, Польщу, Норвегію і Австралію.

Найвищий же рівень (більше 90) мають країни Бенілюксу, Ірландія, Угорщина, Мальта. До них впритул наближаються Австрія, Словаччина, Чехія, Данія, Фінляндія і Швеція з показниками від 87 до 90.

Стосовно ж індексів реальних потоків, то вони мають таку ж тенденцію до зростання, як і економічна глобалізація. За згаданий період вони зросли з 61,2 до 84,4. Найвищі значення (більше 90) характерні для країн Бенілюксу, Ірландії, Угорщини, Мальти, а також Австрії, Швейцарії та Швеції, хоча ці країни мали різні стартові умови для свого розвитку. Високі показники мають Словаччина, Чехія, Данія. Натомість найменше значення мають США (53,41).

Середній індекс обмежень зростав до 2000 р., після чого відбулися деякі спади у 2000–02 р. і 2004–06 рр. Характеризуючи їхнє значення окремо по країнах, зазначимо, що в цілому, вони у всіх країнах досить високі. Найменші обмеження існують в Ісландії, Швейцарії, Італії, Норвегії та Польщі (від 72 до 78,56), а найбільші— в Ірландії (91,14).
Аналізуючи середній індекс соціальної глобалізації, помітимо, що за 17 р. він зріс приблизно на 10 позицій— з 70 до 80. Однак у різних країнах він зростав по різному. Якщо він в США у 1990 р. складав 73,13, то в 2007 р.— 78,29 (тобто лише десь на 5 позицій). Натомість у Польщі він стрімко йшов вгору— від 42 у 1990 р. до 76,76 у 2007 р. Зростання рівня соціальної глобалізації відбулося загалом за рахунок постсоціалістичних країн, що традиційно тяжіли до західної цивілізації, але штучно були відлучені від неї після Другої світової війни.

Персональні контакти в західних країнах протягом 17–річного періоду найбільше проявилися у Швейцарії, Люксембурзі, Ліхтенштейні та Ірландії (від 90,53 до 96,75), а найменше— в Польщі, Чехії, Словаччині, Литві, Латвії.
Інформаційні потоки мають також тенденцію до зростання. Так, якщо у 1990 р. їхній рівень був близько 70, то 2007 р. він досягнув більше 90. Загалом же для всіх країн характерні високі значення (80–90), не дивлячись на те, що стартові умови у всіх були не однаковими (особливо це стосується постсоціалістичних країн).
Фактично така ж тенденція характерна і для показників культурної близькості внаслідок повернення постсоціалістичних країн до цінностей західноєвропейського суспільства.

Середній індекс політичної глобалізації даної групи країн протягом 17 р. зріс десь на 15 позицій— від 65 до 80. Однак його значення у країнах західної цивілізації різні. Так, якщо в Андоррі, Ліхтенштейні, Сан– Маріно, Мальті, Ісландії та Латвії він становить 23–54,5, то у Франції, Італії, Бельгії, Австрії, Швейцарії, Іспанії, Швеції— 95–98. Загалом для більшості характерні високі показники політичної глобалізації (80–98). Це можна пояснити участю країн в різноманітних міжнародних організацій (ЄС, ЄАВТ, НАТО, ОЕСР, АТЕС, АНЗЮС, АНЗЮК, АСЕАН, НАФТА, ГАТТ тощо), а також участю у різноманітних міжнародних миротворчих акціях під егідою ООН.

Підсумовуючи показники рівня економічної, соціальної і політичної глобалізації, зазначимо, що лідерами є Австрія, Швейцарія, Данія, Бельгія, Нідерланди і Швеція. До них наближаються Люксембург, Португалія, Іспанія, Канада, Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Норвегія, Австралія, Франція, Німеччина, а також Мальта, яка посіла другу сходинку за рахунок високого рівня економічної глобалізації. Останнє і передостаннє місця посідають європейські міні–держави.

Чіпко Т.М.


Інші статті:

Географічна наука