Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Просторова диференціація рівнів інтегрального розвитку районів Тернопільської та Чернівецької областей

Картосхема рівня інтегрального розвитку районів Тернопільської області була побудована на основі трьох груп показників: економічних, соціальних та екологічних. Аналізуючи її, можна виділити три групи районів за сумарними показниками розвитку: найбільш розвинені, середнього рівня розвитку і найвідсталіші.

Найкращі рівні розвитку (у межах 4,5–8,5) спостерігається у центральній частині області, а саме у Тернополі та Тернопільському районі. Відповідно, це обумовлено тим, що вони є своєрідним центром всієї області, де проживає ¼ всього населення Тернопільщини. До того ж, Тернопіль — важливий і єдиний промисловий вузол в області. До цієї ж групи необхідно віднести Лановецький район і м. Підгпайці зі значеннями 7,5–8,5.

Ізолінії середніх значень (від 8,5 до 10,5 включно) проходять через територію Шумського, Збаразького, Зборівського, Теребовлянського, Підволочиського, Гусятинського. Вони також охоплюють північний захід Козівського району, південь Монастириського і північ Бучацького району. До середньо розвинених належать і Чортківський, Борщівський та Заліщицький райони. Відповідний рівень розвитку зумовлений відсутністю промислових вузлів, переважанням сільського населення, зайнятому в аграрному секторі. А також недостатньо розвиненою сферою послуг і рівнем медичного обслуговування.

Низькі показники (10,5–11,5) спостерігаються на території Кременецького, північному сході Зборівського, південному заході Збаразького, а також у Бучацькому районах. Найнижчі ж показники (менше 11,5) спостерігаються у місцевості навколо міст Бучача, Збаража, між містами Кременець і Почаїв. Відповідний рівень розвитку цих територій, як і попередніх, обумовлений значною часткою сільського населення, переважанням підприємств з переробки сільгоспсировини. Послаблює розвиток районів також віддаленість від обласного центру—промислового вузла.
Отже, розвиток районів області визначається близькістю розташування Тернополя і Тернопільського району, які відповідно, мають найвищий рівень розвитку. Натомість середньо– і найменш розвиненими є крайні північ і південь області, а саме Кременецький, Бучацький, частково Збаразький, Борщівський, Заліщицький і Чортківський райони.

Побудова картосхеми розвитку районів Чернівецької області здійснена на основі сумарних показників рівнів соціально–економічного і екологічного розвитку районів даного реґіону. На ній чітко виділяються три групи районів за сумарними показниками розвитку: найбільш розвинені, середнього рівня розвитку і найвідсталіші. 
Найкращі рівні розвитку (у межах 5–10) спостерігається у центральній частині області, а саме у Чернівцях та Чернівецькому районі. Відповідно, це обумовлено тим, що вони є своєрідним центром всієї області, де проживає більшість населення Чернівецької області. До того ж, Чернівці — важливий промисловий вузол в області, а також культурно–освітній центр.

Сюди ж необхідно віднести північну частину Новоселицького району, західну територію Сторожинецького, південну Кіцманського районів з показниками 7,5–10,0, а також більшість території Сокирянського району і південний захід Хотинського району.

Середні значення (від 10 до 12,5 включно) характерні для 2 західних районів (Путильського, Вижницького), більшої частини території Сторожинецького, Кіцманського районів, частково для Заставнівського району, крайньої північної та східної території Кельменецького, більшої частини Сокирянського районів. Відповідний рівень розвитку зумовлений природними умовами — це, в основному, гірські території.

А це визначає їхню спеціалізацію — сільське господарство з переважанням галузей тваринництва. Помітний вплив на розвиток згаданих районів робить і віддаленість від обласного центру, а також те, що Путила, Герца, Вижниця значно віддалені від обласного центру і фактично відсутні важливі транспортні магістралі, які б сприяли розвитку зв'язків цих районів з обласним центром та іншими областями.
Низькі показники (менше 12,5) спостерігаються на півночі Кіцманського і Заставнівського, півдні Кельменецького районів.

Їхня відсталість у розвитку також пояснюється сільськогосподарською спеціалізацією районів (галузі тваринництва), відсутністю підприємств основних галузей промисловості. Тут в основному поширені лісове господарство і деревообробна промисловість.  А також значною віддаленістю від обласного центру (особливо для Кельменецького району).

Отже, на загальний розвиток районів області має значний вплив їхня віддаленість від Чернівців і Чернівецького району, а також певною мірою, рельєф (гірська місцевість) для західних районів. Ці адміністративно–територіальні одиниці мають найвищі показники. Найменш розвинуті крайня північ, а саме Заставнівський та південний захід (Кельменецький район) області.

Чіпко Т.М.

 


 

Читайте також:

Географічна наука