Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Аналіз проблем і перспектив господарського розвитку АРК

I. Сучасний стан господарського розвитку Автономної Республіки Крим:

1) Національні рахунки – ВНП – 16044 млн. грн станом на 2008 рік; у розрахунку на одну особу цей показник складає 8101 грн. Відповідно АРК посідає 10 місце серед регіонів України за сумарним ВНП.
Індекс щорічного приросту фізичного обсягу валового регіонального продукту: 106,7; а у розрахунку на одну особу- 107,2 (у порівняних цінах з попереднім роком). Отже, маємо поступове збільшення ВНП у період після 1999 року.
Близько 31% ВНП формується у промисловості, 25% у сільському господарстві та 44% - у сфері послуг. Таким чином бачимо орієнтацію господарства АРК на природно-рекреаційні ресурси та пов’язане з їх використанням обслуговування населення.
2) Індекс обсягу продукції промисловості – 112%, індекс продуктивності праці у промисловості – 115,8%.
Структура промислового виробництва за вартістю випущеної готової продукції наступна:
Машинобудування – 25,3%
Хімічна промисловість – 22,9%
Харчова промисловість – 27,3%
Легка промисловість – 0,6%
Промисловість будівельних матеріалів – 2,7%
Електроенергетика – 7,3%
Паливна промисловість – 7,8%
Чорна металургія – 1,8%
Скляна і фарфорово-фаянсова промисловість – 0,5%
Поліграфічна промисловість – 0,9%
Провідними галузями господарства є машинобудуванння та металообробка, значного розвитку набули харчова та легка промисловість, АПК. Підприємства виробляють морські та річкові, сільськогосподарські машини, верстати, шляхобудівельні машини, обладнання для хімічної, легкої та харчової промисловості, електромотори та апаратуру.
Хімічна промисловість в АРК представлена виробництвом мінеральних добрив, сірчаної кислоти, лаків, фарб, добрив. Підприємства легкої промисловості зосереджуються в центрі АРК.
3) сільське господарство:
Загальна щорічна продукція сільського господарства становить: 3577 млн.грн; індекс її приросту - 113,4% у порівнянні до попереднього року.
Кількість діючих сільськогосподарських підприємств за організаційно-правовими формами господарювання у 2008 році – 2586: господарські товариства – 279 (10,7%); приватні підприємства – 137 (5,3%); виробничі кооперативи – 98 (3,9%); фермерські господарства – 1946 (75,2%); державні підприємства – 30 (1,2%); підприємства інших форм господарювання – 96 (3,7%). Бачимо гарний розвиток у Криму нових господарстві фермерського типу, що в цілому є характерним і для інших областей півдня України.
Для сільського господарства Криму властиве збалансоване поєднання рослинництва і тваринництва. За вартістю виробленої продукції їх частки співвідносяться як 52% до 48%.   
Рослинництво: посівні площі сільськогосподарських культур: 770 тис.га.
Структура посівних площ:
зернові культури – 572 тис.га (74,3%);
технічні культури – 89 тис.га (11,6%);
картопля і овоче-баштанні культури – 37 тис.га (4,8%);
кормові культури – 72 тис.га (9,3%).
Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції на 2008 рік:
-виробництво зернових культур – 1228 тис.т;
-соняшнику – 16 тис.т;
-картоплі – 187 тис.т;
-овочі – 210 тис.т;
-плоди і ягоди – 55 тис.т;
-виноград – 118,6 тис.т.
Тваринництво: на 2008 рік поголів’я птиці склало – 10548 тис.голів, овець та кіз – 298,5 тис.голів; свиней – 170 тис.голів; великої рогатої худоби 91,4 тис.голів. Вироблено: м’яса – 136 тис.т (у забійній вазі); молока – 360 тис.т; яєць –652 млн.шт.
Рибальство:
Господарства Криму мають два основних джерела вилову риби – ставки та басейни Чорного і Азовського морів. Проте ведеться також вилов риби у Північній Атлантиці на спеціальних траулерах. Вилов риби та добуваня інших водних живих ресурсів у 2008 році склав 24883 т.
Лісове господарство:
Обсяги продукції, робіт та послуг лісового господарства становлять 21,8 млн.грн у фактичних цінах. Рубка лісу відбувалась лише на 3,6 тис.га., що ще раз підкреслює низький ступінь залученості лісів регіону до промислового використання. Інші параметри лісового господарства у 2008 році були такими:
-рубки пов’язані з веденням лісового господарства: 3,3 га;
-заготівля ліквідної деревини: 63 тис.м3;
-лісовідновлення: 1015 га;
-посадка і посів лісу: 1011 га;
-лісові пожежі – (кількість випадків – 202), лісова площа, пройдена пожежами – 1482 га.
4) невиробнича сфера:
фінанси:
-дебіторська і кредиторська заборгованість: (дебіторська – 12559,2 млн.грн; кредиторська – 15332,1 млн.грн);
-вимоги банків за кредити, наданих в економіку України: 10139 мн.грн.
Торгівля:
-обсяги експорту-імпорту товарів: експорт – кількість учасників ЗЕД: 223; вартість млн.дол.США: 463;
імпорт – кількість учасників ЗЕД: 443; вартість млн.дол.США: 266,9; таким чином АРК має додатнє сальдо торгівельного балансу.
-обсяги експортно-імпортно послуг:
експорт: кількість підприємств: 432; вартість млн.дол.США: 174,2;
імпорт: кількість підприємств: 75; вартість млн.дол.США: 13,7;
-прямі інвестиції: 577 млн.дол.США.
Сфера обслуговування:
-діяльність підприємств сфери послуг: 6787,2 млн.грн;
-обсяги послуг, наданх населенню: 2580,7 млн.грн;
-індекси обсягу реалізації послуг: 114,5 у порівняних цінах.
Наука:
-наявність парку обчислювальної техніки: 88,7 тис.
Освіта:
Нараховується 605 дошкільних закладів, де навчається 45,8 тис. дітей. Охоплення дітей дошкільними закладами: всього – 54%; у міських поселеннях – 71%; у сільській місцевості – 29%. Даний показник близький до середньоукраїнського.
Загальноосвітні навчальні заклади: кількість закладів – 626; у них учнів – 198 тис. Присутні денні загальноосвітні навчальні заклади нового типу: гімназії – 5; ліцеї – 3; навчальні виховні комплекси – 91.
Підготовка кваліфікованих робітників професійно-технічними навчальними закладами: 10,2 тис.
Кількість вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації – 20; у них студентів – 10,2; вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації – 14; у них студентів – 60,8 тис.
АРК характеризується розвинутим освітнім комплексом. Тут присутня розгалужена мережа вищих навчальних закладів та їх філій у всіх великих та середніх, а іноді і у малих містах. Флагманом вищої світи Криму є Таврійський університет ім. В. Вернадського у Сімферополі.
Позитивною тенденцією є порівняно незначне скорочення кількості шкіл та дошкільних закладів.
Охорона здоров’я:
-кількість лікарів усіх спеціальностей: 10,6 тис;
-кількість середнього медичного персоналу: 21,9 тис;
-планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів: 34,8 тис;
-розподіл ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД: ВІЛ – 960; СНІД – 227;
-хворі на активний туберкульоз: 1678 осіб;
-кількість інвалідів: 117354;
-надання населенню субсидій: кількість сімей, яким призначені субсидії: 31,4 тис.
Отже, в АРК один із найвищих рівнів забезпеченості лікарями та середнім медичним персоналом на душу населення, однак низька планова ємність амбулаторно-поліклінічних заходів. Розвитку сфери охорони здоров’я в регіоні сприяло його рекреаційне значення. Основні фактори ризику для жителів області – серцево-судинні захворювання, онкологічні захворювання. У результаті приморського положення та напливу туристів в АРК підвищена частка хворих на ВІЛ та СНІД.     
Будівництво:
-інвестиції в основний капітал: 7007 у фактичних цінах;
-інвестиції на одну особу:3565,3 грн;
-індекси обсягів виконання будівельних робіт: 13.7%.
Транспорт і зв’язок:
-перевезення вантажів автомобільним транспортом: 26,4 млн.т;
-вантажооборот автомобільного транспорту: 1091,2 млн.т;
-кількість легкових автомобілів у приватній власності: 232,5 тис;
-основні телефонні апарати загального користування у міських поселеннях і сільській місцевості: міста – 393 тис; села – 71 тис;
-міжміські таксофони телефонної мережі загального користування: 3051 одиниць;
-введення в дію міжміських автоматних станцій: 11 тис.номерів.
Основний обсяг місцевих перевезень в Криму, як пасажирських, так і вантажних, здійснюється автомобільним транспортом. Залізничним транспортом здійснюються перевезення на далекі відстані поза межі АРК. Сімферополь перетворився на перевалочний вузол пасажирів із залізничного та авіаційного транспорту, яким вони прибувають до Криму, на автомобільний, який доставляє їх до курортних міст узбережжя. З іншого боку, у портових містах відбувається перевалка пасажирів та вантажів з морського транспорту на автомобільний та залізничий.
Авіаційні перевезення відіграють у Криму важливу роль у доставці пасажирів із зарубіжжя. У Сімферополі рзміщені два аеропорти, чим столиця АРК подібна до Києва.
Туризм і рекреація:
-заклади культури і мистецтва:
театри – 6;
музеї – 20;
бібліотеки – 808;
заклади культури клубного типу – 659.
-відвідування населенням закладів культури і мистецтва:
музеїв – 147;
театрів – 21;
концертних організацій – 15;
кіносеансів – 25.
-санаторії і пансіонати з лікуванням, будинки і пансіонати відпочинку: кількість санаторіїв – 140; пансіонатів – 131;
-дитячі оздоровчі заклади (табори): 638;
-спортивні школи: 46;
-готелі – 83.
Туризм та рекреація є провідною галуззю спеціалізації господарства Криму. Раніше Крим називали Всесоюзною здравницею СРСР. Регіон займає перші місця в державі за кількістю санаторіїв, пансіонатів, дитячих оздоровчих таборів, а також музеїв, театрів, має унікальні архітектурні та археологічні пам’ятки, артефакти безлічі культур, які заселяли цей сприятливий для життя край. Щороку у Криму відпочиває кілька мільонів людей, переважна більшість їх з України та країн СНГ. Почастішали випадки приїзду на відпочинок громадян із країн Центральної Європи.
Висновок: господарство АРК з кожним роком стрімко розвивається. Значного розвитку набула промисловість, сільське господарство (рослинництво і тваринництво), лісове та рибне господарство, розвивається невиробнича сфера (торгівля, фінанси, сфера обслуговування, наука і освіта, охорона здоров’я), будівельна індустрія, транспорт і зв’язок, туризм та рекреація.

II. Аналіз досягнутого рівня господарського розвитку:

Автономна Республіка Крим має дуже вигідне суспільно-географічне положення, оскільки омивається двома морями: Чорним та Азовським. Це дає змогу швидше перевозити (експортувати та імпортувати) продукцію та товари до інших країн світу. Територія Криму гарно забезпечена в першу чергу природно-рекреаційними, культурно-рекреаційними, земельними ресурсами, окремими видами мінеральної сировини (залізні руди, калійна та кам’яна сіль, вапняк, мармур тощо. Тому доцільно використовувати мінеральні ресурси, фауну морів для стрімкого розвитку примисловості та господарства в цілому. В той же час нестача водних ресурсів є лімітуючим чинником для розвитку господарства АРК, навіть зараз, коли прокладено Північно-Кримський канал та освоюються артезіанські підземні горизонти. Лісові ресурси Криму, в порівнянні з іншими областями України, є достатньо потужними, однак вони практично не залучені до використання в промисловості через цінне екологічне, природоохоронне та рекреаційне значення насаджень, рідкісний та реліктовий статус значної кількості деревних порід.
У господарстві АРК значного розвитку набули ті галузі господарства, які базуються на використанні місцевих ресурсів і водночас не потребують великої кількості електроенергії та води через їх брак.
На основі сільськогосподарського комплексу розвинулась харчова промисловість. Спостерігається стійке зростання у виробництві більшості видів продуктів харчування, наприклад, з 2003 по 2008 рік виробництво виробів ковбасних зросло у 3 рази, молока обробленого у 1,2 рази, кисломолочних продуктів – у 1,4 рази, борошна – у 1,3 рази, натомість виробництво олії соняшникової зменшилось у 2,3 рази, хлібобулочних виробів – у 1,3 рази.
Специфічною галуззю спеціалізації є ефірноолійна промисловість, яка працює, орієнтуючись як на парфумерні виробництва, так і на туристичний попит. Регіон спеціалізується також на вирощуванні винограду цінних сортів.
У легкій промисловості, навпаки, спостерігається спад, наприклад, виробництво взуття значно зменшилося (у 3 рази) порівняно з 2003 роком.
Хімічна промисловість регіону практично стабілізувала свої обсяги виробництва на рівні 2005 року, зростають потужності видобувної промисловості, зокрема, видобутку будівельних матеріалів з 2003 року у 5 разів, залізної руди – у 1,5 раза, калійних солей – у 2,1 рази.
Машинобудівний комплекс регіону перебуває у стані стагнації. Це стосується автомобілебудівної галузі та точного машинобудування, хоча окремі підприємства продовжують працювати, скоротивши обсяги виробництва (у 5 - 10 разів порівняно з 1990 роком) та чисельність персоналу. Галуззю спеціалізації залишається суднобудування та судноремонт (центри – Керч, Феодосія, Євпаторія).
На основі рекреаційних ресурсів розвинувся потужний туристично-рекреаційний комплекс, який об’єднує десятки санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, дитячих таборів. Чисельність туристів, які приїжджають до Криму, зростає, проте в окремі роки існують коливання в сторону зниження, зумовлені екологічними аваріями біля узбережжя півострова, політичними акціями, військовими кофліктами у сусідніх країнах тощо.
Господарство АРК є залежним від довозу багатьох продуктів харчування, також металу для потреб машинобудування, додаткового постачання електроенергії та води.
Висновок: господарство АРК на знаходиться рівні розвитку, вищім порівняно з загальнодержавним рівнем України. Порівнюючи індекси продукції промисловості України та АРК, слід зазначити, що АРК займає лідируючі позиції за приростом промислового розвитку. За останні десятиліття відбулись певні структурні зміни в економіці, такі як зростання ваги сфери послуг, зниження ваги паливної промисловості і зростання частки харчової промисловості та промисловості будівельних матеріалів, зміна у сільськогосподарській спеціалізації тощо. Унікальним джерелом прибутків регіону залишається обслуговування туристів та рекреантів.

III. Проблеми господарського розвитку території:

Однією з найважливіших проблем господарського розвитку території АРК є надмірне екологічне навантаження та нестача свіжої питної води. У 2009 році споживання свіжої води становить – 784 млн.м3. Водних ресурсів у Криму - нестача. Тому в зв’язку з цим гальмується розвиток сільського господарства, неможливе достатнє зрошення, меліорація, полив сільськогосподарських культур. Більше того, гостро стоїть проблема альтернативних джерел водопостачання таких міст центрального та північного Криму, як Сімферополь, Євпаторія, Білогірськ. Ситуація ускладнюється почастішанням посух та зумовлених ними пересихань річок, які впадають у Сиваш, включно з Салгиром.
Скидання забруднюючих зворотних вод у природні поверхневі водні об’єкти – 24,0 млн. м3; викиди шкідливих речовин в атмосферу – 148,4 тис.т; викиди шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел та автотранспорту становлять від стаціонарних джерел – 33,8 тис.т, від автотранспорту – 105,2 тис.т. Викиди шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря та окремими населеними пунктами: 33,8 тис.т, зокрема:
-    Сімферополь – 2,0 тис.т.;
-    Керч – 2,4 тис.т.;
-    Армянськ – 10,1 тис.т.;
-    Ялта – 0,7 тис.т.;
-    Красноперекопськ – 9,3 тис.т.
Утворення відходів небезпеки І-ІІІ класів небезпеки – 216,6 тис.т.
Дані цифри виглядають загрозливо не тільки з точки зору абсолютних обсягів та тенденції до їх зростання (адже у Придніпров’ї, наприклад, рівень викидів та створюваного ними забруднення набагато вищий). Небезпека в тому, що підвищення рівня забруднень ставить під знак питання існування всього рекреаційного комплексу Криму, його ефективність, прибутковість та імідж як в Україні, так і за кордоном.
Негативно на туристичну привабливість курортів Криму впливає також порівняно низький рівень сервісу і та інфраструктури порівняно з курортами Туреччини чи Болгарії, а також високий рівень цін.
Ще однією з важливих проблем господарського розвитку АРК є нераціональна зайнятість трудових ресурсів, значний рівень безробіття. Всього в АРК 916,5 тис. трудових ресурсів. Безробітніх – 43,9 тис. Вивільнення працівників – 2,7 тис. Попит та пропозиція робочої сили на ринку праці: навантаження на одне робоче місце – 3; кількість зареєстрованих громадян не зайнятих трудовою діяльністю – 21,5. Середньорічна кількість найманих працівників – 405 тис. Значна частина формально безробітних займається наданням приїжджим до Криму туристам житла або тіньовою торгівлею харчовими продуктами чи сувенірами.
Проблемою для Криму залишається його геополітичне положення. Він є предметом територіальних інтересів, хоча й завуальованих, Російської Федерації та Туреччини, яка бачить кримських татар як своїх союзників. Сама національна ситуація в регіоні, де абсолютна більшість населення – росіяни – налаштовані на інтеграцію до Росії, викликає тривогу. Між кримсько-татарськими репатріантами та іншими народами АРК виникають територіальні спори за земельні ділянки тощо. Крим є плацдармом діяльності та агітації для українських лівих та проросійських партій. Нарешті, не до кінця визначеним залишається становище військово-морської бази Росії у Севастополі. Усі ці соціально-політичні проблеми вносять дестабілізацію і у господарський комплекс, руйнують туристичну привабливість.
Висновок:Господарство АРК розвивалося належним чином, якби виключення не становили деякі проблеми: значна кількість безробітних, надмірне екологічне навантаження. Недостатня забезпеченість водними ресурсами також надзвичайно впливає на розвиток господарства в цілому. Крим посідає виняткове геополітичне положення серед регіонів України.

IV. Перспективи господарського розвитку території:

АРК має приморське положення і знаходиться на перехрещенні транспортних шляхів державного і міжнародного значення, у Криму розвинуті всі види транспорту. Тому доцільним для подальшого перспективного розвитку має бути курортно-рекреаційне господарство, адже майже все узбережжя Чорного моря придатне для рекреаційного освоєння. У Криму склався унікальний комплекс кліматичних, водних, ботанічних, ландшафтних ресурсів та умов; в першу чергу це стосується південного берега Криму. Чистота всіх природних компонентів тут все ж на порядок більша, ніж на решті Чорноморського узбережжя України.
Очевидно, що розвиток рекреаційної інфраструктури повинен відбуватись згідно із державними регулюючими програмами та базуватись на приватних інвестиціях, але із суворими умовами стосовно збереженння інвестором цільового використання земель, їх ландшафтних особливостей.
Решта галузей господарства повинні обслуговувати потреби рекреації та туризму і певною мірою підпорядковуватись інтересам цього пріорітетного виду діяльності. Передусім це стосується вимог екологічності. У Криму недоцільно розміщувати чи розвивати екологічно небезпечні галузі виробництва, зокрема хімічну, нафтохімічну промисловість, металургію, а також певні види сільськогосподарської діяльності (надмірне вирощування рису). З тієї ж точки зору потужні нафтові, газові та інші термінали з перекачки хімічної сировини повинні будуватись за межами півострова, натомість Крим можна використовувати як місце пасажирських перевезень та пересадок, для чого доцільно розвивати пасажирський морський флот.
Для забезпечення Криму власною електроенергією варто розвивати вітрову та сонячну енергетику, використовувати енергію хвиль.
Варто спонукати інвесторів до фінансування нині призупинених машинобудівних виробництв, оскільки вони характеризуються високою наукоємністю та мізерними екологічними ризиками.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

АРК розташована у південній частині України. Має приморське положення, яке сприяє розвитку портового і рекреаційного господарства, міжнародних зв’язків.
Автономна Республіка Криму недостатньо забезпечена водними ресурсами, що значною мірою впливає на розвиток сільського господарства, адже недостатнє зрошення сільськогосподарських культур призводить до зменшення врожаїв. Нестачу прісної води відчувають і мешканці Криму. Для цього  побудували Північно-Кримський канал, що певною мірою забезпечує АРК водою. Тепер нестача водних ресурсів менш гостро відчувається.
Земельні ресурси в АРК вважаються одними з найкращих в Україні.
Ще однією з важливих проблем є недостатня кількість корисних копалин. Перспективними щодо видобутку нафти та газу є шельф Чорного моря.
Цінне значення мають залізні руди Керченського півострова. Є в АРК сировина для виробництва цементу, будівельні та флюсові вапняки, що сприяє значному розвитку будівельної індустрії. Крим славиться в Україні лікувальними грязями та мінеральними джерелами, в АРК прекрасно розвивається курортно-рекреаційне господарство.
Провідними галузями господарства є машинобудуванння та металообробка, значного розвитку набули харчова та легка промисловість, АПК.
АПК в АРК розвинутий дуже добре. Провідну роль відіграє зернове господарство. Біля 1/3 посівної площі зайнято озимою пшеницею. Друге місце належить кукурудзі. Вирощують також ячмінь, просо, рис. На основі зернового гоподарства працює потужна борошномельно-круп’яна промисловість. З-поміж технічних культур виділяється соняшник. Вирощують також цукрові буряки, сою, льон-кучерявець, тютюн, гірчицю, арахіс.
На базі рослинної сировини розвинуті галузі харчової промисловості: олійна, олійно-жирова, ефіроолійна, цукрова, тютюнова, ферментаційна.
В Криму багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю продукцію підприємства плодоовочевої та виноробної промисловості.
У тваринництві переважають молочно-м’ясне скотарство, свинарство м’ясного напрямку, птахівництво і вівчарство.
Великі перспективи для подальшого розвитку має курортне господарство.

Географічна наука