Транспорт в Китаї

Транспорт в Китаї почав розвиватися прискореними темпами з 1949 року, а пік розвитку припав на 1980-ті роки. Будівництво в КНР аеропортів, доріг та залізничних колій сильно збільшило зайнятість населення. На даний час Китай знаходиться на стадії глобального відновлення своєї транспортної інфраструктури.

До сьогоднішнього дня китайська економіка зростала, незважаючи на нерозвиненість інфраструктури, але зараз цей фактор стримує зростання, тому уряд Китаю прикладає зусилля зі створення ефективної системи переміщення людей і вантажів по країні.

За статистикою Світового банку погана інфраструктура в 1990-их роках знижувала ВВП Китаю на 1%. Транспортна складова у вартості товарів дорівнює 20% у порівнянні з 5-10% у США та інших розвинених країнах. Для більш ефективного використання водних шляхів сполучення Китай реконструює порти. По всій країні також йде будівництво аеропортів, через що зростають і супутні індустрії: будівельне устаткування, проектування, безпека та електроніка.

Залізничний транспорт Китаю відповідає за 24% залізничних перевезень у світі і є однією з основних складових економіки. За довжиною залізничних колій Китай займає 2-е місце у світі, поступаючись США, але випереджаючи Росію. Протяжність залізничної мережі China Railways становила на кінець 2009 року 86 тис. км. Протягом 2010 року тривало активне будівництво нових ліній, а також електрифікація існуючих. Китай володіє найбільшою в світі мережею високошвидкісних залізниць, довжина яких склала на кінець 2009 року 3,3 тис. км.

У 2009 році були введені в дію найдосконаліші на сьогодні швидкісні залізничні лінії Ухань-Гуанчжоу і Чженчжоу-Сіань. При будівлі використовувалася безбаластна технологія кріплення колійної решітки (на бетонних слябах), що дозволило забезпечувати швидкості більше 350 км/год. У 2006 році була введена в дію Цинхай-Тибетська залізниця в Тибеті - найбільш високогірна залізниця (до 5072 м над рівнем моря), вартість будівництва якої становить 4,2 млрд.дол.США. Через Ланьчжоу-Синьцзянську залізниця залізнична мережа Китаю з'єднана з залізницями Казахстану.

В кінці 2009 року була введена в дію швидкісна залізниця Ухань-Гуанчжоу, на момент пуску була найшвидкіснішою залізничною магістраллю в світі. Також планується введення високошвидкісного ділянки між Сіань і Чженчжоу.Загальна довжина колії 71,9 тис.км (18 115 км з яких електрифіковані). Ширина залізничних колій - 1435 мм, 3600 км промислових шляхів мають ширину колії 1000 і 750 мм. На балансі China Railways значиться понад 15тис. локомотивів.Будівництво метро в КНР здійснювалося з 1965 року. Перша лінія метро довжиною 24 км була побудована в Пекіні в 1965-1969 роках.

У 1980-1995 роках у Китаї метро існувало тільки у двох містах (не рахуючи Гонконгу), а до кінця 2010 року число метрополітенів і легких метро в континентальному Китаї зросла до 13-ти. У грудні 2009 року Держрада КНР санкціонувала будівництво ліній метро в 22 китайських містах. Загальна протяжність 89 нових ліній метро складе близько 2,5 тис. кілометрів, на їх будівництво буде витрачено 993,7 млрд. юанів (146,13 млрд.дол.США). Протяжність автодоріг (включаючи сільські) становить 3,5 млн км. Загальна довжина сучасних багатосмугових автострад на кінець 2006 року становила 45,3 тис. км (у 2006 році було побудовано 4,3 тис. км автострад, в 2007 році - 5 тис. км).

Водний транспорт включає в себе морські зовнішньоторговельні та внутрішні перевезення, а також вантажоперевезення по найбільш великим внутрішнім річках. Водний транспорт зосереджений на південно-східному примор'ї і в південних районах. Його частка в загальному вантажообігу піднялася з 42 відсотків у 1980 році до 53,2 відсотка у 2001 році. Загальна протяжність внутрішніх річок Китаю перевищує 110 тис. км, а загальна протяжність судноплавних фарватерів - 7,8 тис. км.

Повітряний транспорт належить до галузей, що розвиваються найшвидше. Років десять тому політ на літаку був у китайців ознакою положення і багатства. Зараз частота рейсів між містами дедалі більше зростає. Так, з Пекіна до Шанхаю щодня відправляється понад 40 рейсів. У 2001 році в Китаї налічувалося вже 143 цивільних аеропортів та 1143 авіалінії.