Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Екологічні умови Запорізької області

Забруднення компонентів природного середовища

Повітря. Запорізька область є однією з найбільш навантажених областей за промисловим потенціалом, що обумовлено наявністю і високою концентрацією підприємств чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, атомної енергетики, хімії, машинобудування. Завдяки розвинутій промисловій інфраструктурі, область має  високий інвестиційний потенціал, який може бути використаний для поліпшення стану атмосферного повітря. З іншого боку, неминучим наслідком промислового розвитку області є тенденція до збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Щороку в атмосферу Запорізької області викидається 350 тонн забруднювачів, з яких 230 тонн припадає на стаціонарні/точкові джерела і 120 тонн - на автотранспортний сектор. Загалом, щодня у повітря Запорізької області викидається 631 тонна шкідливих частинок. Обсяги викидів збільшуються у темпі 2 - 2,5% на рік.

Так, у 2006 році стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря було викинуто близько 260,0 тис. тонн забруднюючих речовин.

Щільність викидів на квадратний кілометр у 2006 році складає 9,6 тонн забруднюючих речовин, а обсяги викидів забруднюючих речовин на душу населення в області складають 205,9 кг.
Основними джерелами забруднення повітря є заводи, що належать до Мінпромполітики та Мінпалиронпко, на які припадає 93% забруднення повітря, а основною причиною забруднення атмосферного повітря міста залишається застаріла технологія й устаткування. На підприємствах м. Запоріжжя, в середньому, основне технологічне обладнання знаходиться в експлуатації понад 40 років.

На незадовільну якість повітря регіону впливає також невирішеність наступних технічних проблем:
- відсутність в металургійній галузі методів ефективної очистки великих обсягів забруднених газів та моніторингу з використанням автоматичних датчиків викидів забруднюючих речовин від аераційних ліхтарів основних цехів металургійних підприємств. Впровадження автоматизованих методів постійного контролю та моніторингу надасть змогу швидкого реагування органів держконтролю на випадки понаднормативного надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря цілодобово в різні пори року, а також розраховувати збитки за порушення дозволених обсягів викидів;

- відсутність ефективних методів знешкодження викидів окислів сірки та подавлення викидів окислів азоту, що негативно впливає на стан атмосферного повітря;

- проблемність визначення на підставі інструментальних вимірів об’ємів викидів поліароматичних вуглеводнів ПАВ в викидах промислових підприємств – основних забруднювачів.

Таким чином, стратегічною метою завданням в галузі охорони атмосферного повітря в Запорізькій області є скорочення викидів в атмосферне повітря. Для її досягнення треба виконати наступні завдання:
- вирішити вищезазначені проблеми, що призведе по суттєвого покращення стану атмосферного повітря в області та забезпечить найкращі перспективи розвитку галузі;
- вдосконалити законодавчу та нормативну базу, бо плата за викиди для підприємств не заохочує і значно не впливає на вирішення ними проблем очищення викидів від забруднюючих речовин.
- удосконалити  "Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", яка була розроблена в 1995 р. і на теперішній час не враховує обчислення збитків навколишньому природному середовищу внаслідок надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованих джерел, аварійних та надзвичайних ситуацій (вибухи, пожежі, згоряння хімічних речовин, надходження смороду від звалищ сміття та промислових відходів), що не стимулює природо користувачів до прийняття необхідних заходів для запобігання створення надзвичайних ситуацій.
- розробити методики економічної доцільності визначення плати за викиди конкретної забруднюючої речовини для підприємств, галузі, регіону тощо.
Стає очевидним, що при існуючому положенні без реформування нормативно-законодавчої бази стан атмосферного повітря буде погіршуватись і надалі.

До того ж, "Програма виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 рр." та "Обласна програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", які передбачають зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами – основними забруднювачами атмосферного повітря до 2010 рр. – на 70347,2 т., були скасовані новим Кабінетом міністрів на початку 2006 року ще до того, як вони почали виконуватись.
Водні ресурси. В області налічується 1400 основних водокористувачів, які щороку споживають 1100,0 мільйонів м3 води. Основним джерелом води для потреб економіки та питної води є ріка Дніпро. У 2004 році більш як 200 великих водокористувачів повертали використану воду в численних пунктах скидання. Їхня кількість регулярно збільшується у міру того, як галузі та суб'єкти господарювання встановлюють сучасне обладнання для очищення води і використовують доступні системи каналізації у містах та селищах. Загалом, щороку в природне середовище повертається 400 млн. м3 води. А загальний обсяг скидання зворотних вод у 2006 році становить 857,26 млн. м3, що на 6,41 млн. м3 менше, ніж у 2005 році, в тому числі забруднених – 457,1 млн. м3.

Найбільш забрудненими є стоки підприємств чорної та кольорової металургії, а також каналізаційні стоки від комунальних житлових комплексів. На ці точкові джерела припадає 60% загального обсягу викидів забрудненої води в області. Основними складниками забруднення води є: відпрацьовані матеріали, хлориди, сірка, фосфати, солі амонію, нітрати, нафтопродукти, цинк, нікель тощо. Гідрохімічні показники води у Каховській та Дніпровській водних системах лишаються в межах нормативних значень, однак якість води постійно погіршується. Вміст солей амонію, фторидів, алюмінію та цинку постійно зростає. У деяких випадках, там, де зосереджені значні запаси риби, рівні марганцю перевищують максимально-припустиму концентрацію у 8-20 разів.

У поверхневих водоймах категорії I, до яких належить ріка Дніпро, лабораторні результати показують  перевищення санітарних параметрів у 20% випадків. Значна частина мікробіологічного вмісту дніпровської води походить із численних приток Дніпра.

Поверхневі водойми категорії II (малі ріки та естуарії) не відповідають санітарним параметрам у 10% взятих проб.
Антропологічний вплив на гідрологію Дніпра призвів до зменшення розмаїття фітопланктону. У теплу пору року розмноження синьо-зелених водоростей унеможливлює використання води для пиття. Існуючі методи оброблення води не дозволяють зробити таку воду придатною до вживання як питної.

Спорудження гребель на Дніпрі й створення Дніпровського та Каховського водосховищ створює застійні умови, які прискорюють біодеградацію якості води. Подальшого погіршення якості води у малих ріках не спостерігається, однак загальний екологічний стан лишається незадовільним. Основними забруднювачами водних об’єктів області є Запорізьке КП "Водоканал" та інші об’єкти житлово-комунальної сфери, а також підприємства металургійного комплексу, що здійснюють скид стічних вод через об’єднаний шламонакопичувач у б. Капустяній. Каналізаційна система Запоріжжя збирає зливові та санітарні стоки і скидає їх у необробленому вигляді в ріку Дніпро.

Майже всі водоносні шари, що використовуються для водопостачання населення захищені природними бар'єрами і розташовані на глибині 100 метрів. Виняток становить місто Енергодар, водоносні шари в якому забруднені нітратами, відходами нафтопродуктів та іншими відходами. Існують також ризики забруднення внаслідок інтенсивної сільськогосподарської діяльності. Серйозну загрозу для ґрунтових вод становить також фільтрат із колишніх військових баз.

Процеси, що призводять до погіршення екологічного стану водойм, лишаються чинними, а основну роль у забезпеченні нинішнього стану відіграє промисловий сектор.
Основною причиною затримки у впровадженні водоохоронних заходів є дефіцит фінансування. Загальний обсяг потреби у коштах для розширення та реконструкції очисних споруд та мереж каналізації регіону становить понад 200 млн. грн.

Земельні ресурси та ґрунти. Земельні ресурси Запорізької області займають площу 2,72 млн.га, з яких майже 85% - 2,3 млн.га становлять землі сільськогосподарського призначення. Основний вплив людини на земельні ресурси та ґрунти відбувається через сільське господарство, промисловість, виробництво електроенергії та транспорт. Природнокліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів. Погіршення екологічного стану відбувається внаслідок підтоплення, ерозії, засолювання, фізичних деформацій та стискання. Внаслідок природних і технологічних діянь відбувається активізація екзогенних процесів: зсувів, осідань ґрунту, берегової абразії та інші.

Так, за 35 років (1961-1995 рр.) площа еродованих земель в області збільшилась на 25 %. Це призвело до загального зменшення вмісту гумусу у ґрунті, ущільненні орного шару, прискоренні засолювання та підтоплення земель.
Промислові забруднення, забруднення нафтопродуктами, пов'язаними з автомобільним транспортом, залишки пестицидів, мінеральні та хімічні залишки, зустрічаються в дедалі більших кількостях.

Ерозія берегів річок завдає серйозної шкоди оточуючим землям; найбільш гостро ця проблема стоїть для узбережжя Азовського моря та ріки Дніпро. Ситуація у прибережній зоні "Приморська" наближається до критичного стану – тут створення Дніпровського водосховища сприяло інтенсифікації розмивання берегів ріки. На окремих ділянках смуга між морем та лиманом вже розмита, при інтенсивних штормах вона може бути повністю розмита, що призведе до знищення рекреаційної оздоровчої зони в районі м. Приморськ, вимиву мулової грязі з лиману і забруднення акваторії Азовського моря, активізації зсувних процесів корінного плато узбережжя, на якому розташовані оздоровчі заклади.
Нагальною є проблема руйнування узбережжя Азовського моря, розмиву піщаних кіс, що в останні роки набула загрозливих масштабів. Найбільш небезпечні екологічні наслідки такої ситуації склалися в районі м. Бердянськ, берегової лінії в Бердянському районі та м. Приморськ.

У районі курорту державного значення «Курорт Бердянськ» та на прилеглій території східного берега Бердянської коси за останні 1-2 роки почалося інтенсивне руйнування берегової смуги в результаті різкої активізації небезпечних геологічних процесів.

Загалом, періодичному підтопленню в області попадає понад 100 населених пунктів та близько 70 тис. га сільськогосподарських угідь. Внаслідок шкідливої дії вод погіршується екологічний та санітарно-гігієнічний стан територій, зазнають руйнування інженерні споруди, будівлі, сільськогосподарські угіддя, що супроводжується значними матеріальними затратами. Накопичення дощової води в природних пониженнях рельєфу стало причиною значного підняття рівня ґрунтових вод у регіонах області. Площа підтоплених міських територій протягом останніх двадцяти років зросла вдвічі.
У найбільш загрозливому становищі перебувають міста: Мелітополь, Бердянськ, Токмак, сільські райони: Бердянський, Великобілозерський, Веселівський, Вільнянський, Запорізький, Михайлівський, Мелітопольський, Приморський, Розівський і Токмацький.

Підземні ресурси. Запоріжжя є надзвичайно багатим у геологічному розумінні регіоном; тут містяться численні родовища мінеральних та агрегатних ресурсів. Формування розвиненого промислового комплексу розпочалося з міста Запоріжжя, в якому підприємства металургійної та інших обробних галузей забезпечували матеріали для розвитку всієї області. Однак у міру розвитку та зростання промислового сектора збільшувався й негативний вплив на навколишній регіон.

Протягом останніх 90 років загострювалися екологічні проблеми, пов'язані з дезактивацією місць видобування корисних копалин. На сьогодні таких місць налічується близько 30. Деякі шахти нині затоплені, при цьому не проводиться жодних робіт з консервації та очищення навколишніх територій з метою їх реабілітації. Видобування корисних копалин не проводилося й не проводиться у спосіб, який гарантував би безпеку людям та захист навколишнього природного середовища. Обговорювати питання сталого соціально-економічного розвитку та загального поліпшення екологічної ситуації, не вирішивши екологічних та економічних проблем гірничо-видобувних регіонів області, неможливо.
Джерела забруднення. В області налічується 391 потенційно небезпечне джерело забруднення, в тому числі:
- 11 металургійних комбінатів;
- 7 енергетичних комплексів;
- 81 агропромисловий комплекс;
- 35 підприємств транспортної галузі.
Найнебезпечнішими є ті, що використовують у технологічних процесах хімічні елементи (наприклад, хлор) – таких джерел налічується 70.

Що стосується екологічного статусу водних джерел, то найбільший вплив на них створюють аварійні ситуації у міських системах каналізації – які в більшості великих центрів перебувають у незадовільному технічному стані через свій вік, технологічну відсталість, навантаження внаслідок нового будівництва та відсутність коштів на ремонт. Часті прориви систем водопостачання призводять до підтоплення будинків, їхніх фундаментів та підвалів, що створює ризик для здоров'я населення.

За останні роки рівень ґрунтових вод в області підвищився, що впливає на промислові, сільськогосподарські та житлові райони.
Загалом, економічна ситуація не дає змоги вживати дієвих заходів із захисту водних ресурсів з боку органів влади. Належне виконання екологічних законів (стягнення штрафів за забруднення) в основному обумовлюється фінансовими обмеженнями з боку органів влади.
Із 24 визначених захищених джерел лише для 11 проведено повне екологічне оцінювання та інвентаризація джерел викидів.

Стан здоров’я населення

Екологічна ситуація, яка склалася на території – рівень забрудненості компонентів природного середовища, порушення природних взаємозв’язків – все це є факторами, що впливають на стан здоров’я людей.

Як вже було зазначе вище, природні компоненти значно забруднені внаслідок виробничої діяльності металургійних підприємств та підприємств хімічної промисловості, і особливо це стосується атмосфери та водних ресурсів (Запорізька область – одна з небагатьох, яка використовує дніпровську воду як питну).

В Запорізькій області, порівняно з іншими регіонами регіонами, вищий рівень захворюваності на хвороби дихальних шляхів, астми, алергії (алергенами є, в основному, трави – амброзія, полин, тимофіївка та інші).

Через промислову спеціалізацію господарства регіону, значна частина трудового населення працює на підприємствах, серед яких є і ті, де рахується «гарячий стаж», так і підприємства, процес роботи на яких потребує особливої пильності, уваги та несення відповідальності, а також проживання в великих містах стає причиною більш частих стресових ситуацій. В зв’язку з цим серед населення області більший процент хворих на хронічні серцево-судинні захворювання.

Рівень захворюваності на ВІЛ-СНІД: згідно з даними Держкомстату за 2007 рік, за кількістю ВІЛ-інфікованих та за рівнем захворюваності на СНІД регіон займає 9-те місце по Україні (454 та 122 особи відповідно).
Епідемія туберкульозу в Запорізькій області, за даними Держкомстату за 2007 рік має такі масштаби: за рівнем захворюваності регіон посідає 7-ме місце по Укоаїні (1685 хворих або 91, 6 хворих на 100 тис. населення).

Проблеми раціонального використання та охорони природних ресурсів Запорізької області

Екологічні проблеми та причини їх виникнення. Враховуючи той факт, що Запорізька область є одним із найбільш індустріалізованих регіонів України з історично високо розвиненим сільським господарством, тут можна виділити такі проблемні області:
- забруднення атмосфери та водних ресурсів;
- утилізація та скидання стічних вод у виробничому, промисловому та будівельному секторах;
- підтоплення земель;
- забруднення унікальних територій та зон природної спадщини.

Основними причинами забруднення атмосфери та низької якості повітря є результати роботи промислових підприємств, зокрема:
- зношеність, а в деяких випадках відсутність засобів контролю за емісією газів
- відсутність ефективних методів пом'якшення негативного впливу хімічного азоту та сірчано-азотних викидів запорізьких електростанцій, підприємств металургійної галузі та численних котелень;
- відсутність ефективних методів очищення стоків з аераційних ліхтарів у металургійній сфері;
- специфічні моделі розташування житлових районів, багато з яких розташовані в зоні перенесення вітром атмосферних викидів від основних промислових джерел;
- забруднення, пов'язане з автомобільним транспортом, рівень якого щороку зростає. Більшість автомобілів не оснащені каталітичними конвертерами, а в країні відсутня відповідна система регулярного інспектування таких транспортних засобів;

Серйозною екологічною проблемою в регіоні є забруднення води, а органи місцевого самоврядування отримують лише мінімальне фінансування, якого вистачає лише на те, щоб реагувати на аварійні ситуації. Особливо гостро ця проблема стоїть у місті Запоріжжя та рекреаційних зонах регіону Приазов'я. Щодо останнього існує ризик повної втрати його природної привабливості.

У містах Запоріжжя, Мелітополь та Бердянськ після багаторічної експлуатації за відсутності належних капітальних інвестицій системи каналізації та водопостачання перебувають у незадовільному технічному стані. Системи водопостачання мають низьку пропускну спроможність і застаріли. Водопровідні труби постійно прориваються, утворюючи на поверхні землі вирви й завдаючи структурної шкоди будівлям. Система зливової та побутової каналізації перебуває в дуже поганому стані, а додаткове навантаження на неї внаслідок нового будівництва може призвести до катастрофічних наслідків. Промислові аварії/виливи, а також аварії каналізаційних насосних станцій призводять до регулярного порушення стандартів якості води і ставлять під загрозу здоров'я населення. Згідно із розрахунками, проблеми скидання промислових стоків у притоки Дніпра неможливо вирішити раніше 2010 року.

У Запорізькій області налічується 118 малих річок. Вони виконують важливу екологічну роль, однак перебувають у незадовільному стані за більшістю стандартних показників. Основною причиною є вплив людини на річкові екосистеми – які є дуже делікатними. Цей вплив включає:
- неефективне оброблення каналізаційних стоків, особливо з побутових джерел;
- міські зливові стоки;
- сільськогосподарські стоки, які стають особливо загрозливими в разі затоплення;
- недостатня площа лісів, що призводить до посиленої ерозії берегів;
- повна відсутність захисту берегів річок у міських та сільських районах;
- великий потік води через водосховища та ставки. Більшість були створені з порушенням норм, внаслідок чого греблі й дамби часто зазнають ерозії, що призводить до відкладання осадів у каналах / водотоках;
- обсяги викачування підземних вод перевищують встановлені законом межі, що спричиняє дефіцит води і відповідне погіршення її якості.
Відходи найбільших підприємств впливають на всі складові природного середовища. Фільтрація через захисні бар'єри, водна й вітрова ерозія та інші чинники, взяті разом, сприяють забрудненню поверхневих та ґрунтових вод і негативно впливають на сільськогосподарське виробництво.

В області й надалі існують проблеми, пов'язані зі скиданням стоків, у тому числі побутових стоків та стоків тваринницьких підприємств:
- збільшення обсягу промислових відходів у сфері виробництва; при цьому вилучення й відбір цінних складників, які можна повторно використати або переробити, не провадиться.
- застосування нових технологій у сфері збирання, сортування та перероблення відходів (особливо у побутовому секторі). Основною проблемною територією в цьому відношенні є місто Запоріжжя.
Темпи збільшення обсягу відходів становить 5% на рік. Збільшення обсягу відходів відбувається в усіх секторах бізнесу, але особливо в тих, що найбільшою мірою забруднюють довкілля. Протягом останніх кількох років особливу увагу приділяють збільшенню обсягів випуску продукції за умови мінімізації відходів та зменшення вмісту й розподілу стоків – що є позитивним зрушенням. В області налічується 55 пунктів скидання стоків. З них 34 є об'єктом екологічного моніторингу, а 14 розташовані у місті Запоріжжя.

Актуальною проблемою для області залишається поводження з токсичними відходами, і в першу чергу - непридатними хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР). В області накопичено 1046,3 тонн непридатних ХЗЗР, які в основному зберігаються с порушенням норм екологічної безпеки, що призводить до забруднення територій та підземних водоносних горизонтів.

Як показують більшість історичних досліджень, діяльність людини негативно впливає на складні природні системи. Особливо це стосується:
- розорювання та зміни рельєфу у природоохоронних зонах, зонах поповнення водних запасів, по берегах річок тощо.
- нерегульованих стоків тваринницьких господарств;
- знеліснення;
- неконтрольованої забудови вздовж берегів малих річок.
Важливо відзначити, що однією з найбільших проблем на сьогодні є аграрний сектор, де надмірний вміст залишків пестицидів / гербіцидів ніяк не контролюється й не усувається. Ця проблема по суті додатково ускладнилася під час та після реформування колишніх колгоспів – де система відповідальності за зберігання та використання пестицидів була незрозумілою або взагалі відсутньою (органи місцевого самоврядування не взяли на себе відповідальності в цій сфері).

Людський фактор також негативно впливає на популяції птахів, у тому числі, водоплавних, а також рибу та комах. Нинішні викиди промислових підприємств у поєднанні з деградацією ґрунтів створюють значне точкове навантаження, яке перевищує природну спроможність екосистеми до відновлення. Найактивніше процеси ерозії відбуваються вздовж Азовського узбережжя та по берегах ріки Дніпро – це близько 380 кілометрів річкової та морської берегової лінії. Ерозія прямо впливає на якість води та стан екосистеми в цілому. Причинами продовження процесу ерозії є:
- природний географічний рельєф
- структурний склад берегів річок
- природні процеси прибережної ерозії
- вітер
- людські фактори

Процес ерозії стимулюється у сфері лісового господарства, де існує проблема підтримання належного стану відновлюваних ресурсів та відсутні захисні засоби й зони.
Протягом останніх 90 років стає дедалі гострішою проблема виведення з експлуатації  промислових гірничодобувних підприємств. Поки що узгоджені зусилля, спрямовані на реабілітацію або консервацію таких підприємств, відсутні. Крім того, робота, яка проводиться, не гарантує безпеки та добробуту місцевих мешканців та працівників.

Загалом, існує проблема недосконалості, а часом повної відсутності нормативно-коригувальних заходів. Нинішні методи оцінювання й відстежування екологічного стану для визначення екологічних компенсацій недосконалі, до того ж з цією проблемою пов'язана низка правових питань. Органи влади не вживають заходів проти забруднювачів довкілля та користувачів ресурсів – і це проблема не лише Запоріжжя, а й країни в цілому.

На сьогодні масштаб екологічних проблем перевищує можливості обласних та місцевих органів влади до належного реагування на них. Коротше кажучи, не вистачає людей та ресурсів, а більшість екологічних проблем виходять за межі муніципалітетів і повинні розглядатися та розв'язуватися на регіональному або обласному рівні.
Шлях до розв'язання екологічних проблем. В зв’язку з тим, що на сьогодні захист довкілля не є пріоритетним питанням для обласного та муніципальних бюджетів, а найважливішою проблемою є забезпечення необхідного фінансування природоохоронних заходів, то для фінансування необхідних проектів потрібно створити спеціальний фонд охорони довкілля.

У 1999 році Кабінет міністрів України ініціював еколого-економічний експеримент, спрямований на такі міста, як Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Маріуполь та Запоріжжя. Цей експеримент мав тривати до 2010 року з продовженням до 2015 року і передбачав започаткування програм, які могли б допомогти цим містам вирішити свої екологічні проблеми. На жаль, до того, як якісь програми почали реалізовуватися, новий Кабінет Міністрів на початку 2006 року скасував цей експеримент.
На даний момент, органи місцевого самоврядування цінують допомогу служб екологічного захисту обласної влади, якою б незначною вона не була. Необхідно спрямувати додаткові зусилля на пом'якшення або усунення негативного впливу промислового сектора.

Формування обласної політики у сфері охорони довкілля має здійснюватися шляхом інвентаризації існуючих екологічних програм і реалізації тих із них, що впливають на найбільшу частку населення. Стосовно якості повітря рекомендовано вжити таких заходів:
- використати нові "екологічно чисті" та енергозберігаючі технології;
- замінити фізично та морально застаріле газове енергетичне устаткування;
- запровадити систему екологічного моніторингу найбільш забруднених районів;
- зміцнити інституційну спроможність органів екологічного контролю, районних та місцевих органів влади та громадян, щоб забезпечити відповідальність влади за виконання природоохоронних законів.
Регіональне політичне керівництво у сфері захисту довкілля та захисту ресурсів не повинно зосереджуватися лише на ліквідації впливів, а займатися усуненням основних чинників, які впливають на екологічну стабільність, та забезпечувати раціональне використання регіональних ресурсів, не допускаючи забруднення територій проживання місцевого населення.

Пріоритетними слід визнати такі напрями:
1. Уникнення або максимізація потенційних обмежень для викидів (насамперед, токсичних елементів).
2. Підвищення рівня обмежень в аграрному секторі.
3. Запровадження системи моніторингу викидів.
4. Поліпшення екологічних та економічних механізмів, які допомогли б дати раду з поточними викидами.
5. Розробка процес, який дав би змогу визначити реалістичні цільові показники викидів.
6. Застосування нові технології у сфері збирання та перероблення відходів, запровадити процес вторинної переробки сировини.
7. Організація відповідні тимчасові експерименти з визначення рівня терпимості флори до дії хімічних чинників.
8. Проведення реабілітацію забруднених територій і не допускати несанкціонованих викидів
9. Зміна або ліквідація фільтраційні механізми для біологічних забруднювачів.
Для поліпшення якості води необхідно терміново:
1. Визначити ліміти на реконструкцію та розвиток і ввести в експлуатацію системи оброблення води в лівобережній частині міста Запоріжжя.
2. Закрити бізнесові / промислові підприємства, які скидають забруднювачі безпосередньо в р. Дніпро.
3. Збудувати систему надання повного спектру муніципальних послуг вздовж узбережжя Азовського моря, особливо в Кирилівці.
4. Розробити плани і провести підготовку до ізолювання та ліквідації осередків забруднення, що впливають на водотоки.
5. Вирішити проблеми підтоплення районів житлової забудови та земель сільськогосподарського призначення, особливо, із застосуванням превентивних методів (а не ліквідації наслідків).
Існує також можливість підвищення рівня завдань області у сфері охорони довкілля шляхом розширення існуючих і створення нових парків та захисних зелених насаджень. У зв'язку з цим існує потенціал до створення нових національних парків, скажімо, “Великий Луг” та “Приазовський”. Це дасть змогу більш як удвічі збільшити площу екологічно захищених земель області.

Що стосується інформування громадськості та підготовки професійних кадрів, основними сферами спрямування зусиль є:
- поширення через мас-медіа інформації про нинішній екологічний стан, проблеми та цілі у сфері охорони довкілля
- підвищення рівня викладання екологічних курсів у навчальних інституціях
- організація семінарів, форумів та навчання у сфері методології захисту довкілля, екологічної політики та економічного стимулювання охорони довкілля.
- підвищення рівня досвіду технічних кадрів підприємств, які відповідають за питання охорони довкілля, включення до навчальних програм вищих навчальних закладів курсів з екологічно-чистого виробництва.

За інформацією, отриманою від територіального Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області, у 2007 році цим органом здійснюється реалізація та моніторинг виконання 3-х регіональних екологічних программ: Обласна програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, Програма поводження з токсичними відходами в Запорізькій області та Програма моніторингу довкілля Запорізької області. Всі ці програми закінчують дію у 2010 році, проблематичним з огляду на поточний стан є виконання їх в повному обсязі до зазначеної дати.

Також Запорізькою обласною радою в 2007 році була розроблена програма "Запоріжжя – екологічно безпечний регіон", в якій представлене наступне бачення Запорізького краю як екологічно безпечного регіону:
1) Запорізька область – це регіон,  який має високий рівень екологічної культури населення, що прагне до створення і підтримання безпечного навколишнього природного середовища;
2) Запорізька область – це регіон,  в якому вживаються необхідні заходи для охорони, відтворення і покращення стану всіх видів природних ресурсів на основі інноваційного підходу;
3) Запорізька область – це регіон,  де завдана екологічна шкода повністю компенсується адекватним відшкодуванням за рахунок винних у цьому осіб під постійним ефективним контролем з боку держави, органів місцевого самоврядування і громадськості.

Для досягнення такого стану був розроблений план поетапний дій та операційні цілі:

1. Досягнення безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища: розробка технологій визначення ступеню впливу забруднень різного типу на здоров’я для виокремлення першочергових природоохоронних заходів та засобів охорони від цього негативного впливу.

2. Підвищення громадської свідомості з питань охорони навколишнього природного середовища .

3. Підвищення якості повітря та запобігання змінам клімату.

4. Розробка конкретних заходів з наступних напрямів за трьома етапами:
- модернізація застарілого обладнання та технологічне переоснащення підприємств-основних забруднювачів атмосферного повітря;
- будівництво установок по очищенню викидів забруднюючих речовин;
- заміна, реконструкція або модернізація існуючого газоочисного обладнання.

5. Локалізація та очистка викидів від аераційних ліхтарів та  неорганізованих джерел викидів.

6. Зменшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел .
підвищення якості поверхневих і підземних вод:
2008-2009 рр. - припинення скиду недостатньо очищених стічних вод Запорізьким КП "Водоканал" в обсязі 280 тис.м3/добу– згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 887-р кінцевий термін завершення будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт на об’єкті "Розширення та реконструкція центральних каналізаційних очисних споруд лівого берега (ЦОС-1) м. Запоріжжя" - 2009 рік. Вартість робіт по роках складає: 2007 р. – 60,884 млн. грн.;  2008 р. – 49,3 млн. грн.;  2009 р. – 3, 266 млн. грн.
- проведення інвентаризації та паспортизації малих річок та водойм, місць зберігання та захоронення відходів.
2010-2011 рр. – припинення скидання забруднених стічних вод, що надходять в р. Дніпро через шламонакопичувач ВАТ "Запоріжсталь" – виконання заходів, передбачених Програмою виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 рр., підприємствами, що скидають зворотні води в р. Дніпро через об’єднаний шламонакопичувач ВАТ "Запоріжсталь"; припинення скиду забруднених стічних вод виправними колоніями Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області - виконання заходів, передбачених Обласною програмою охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
- створення і ведення регіонального водного кадастру.
2012-2015 рр. - припинення скиду забруднених стічних вод підприємствами житлово-комунального комплексу - виконання заходів, передбачених Обласною програмою охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; виконання в установлені терміни заходів, передбачених «Програмою ліквідації наслідків підтоплення в містах і селищах Запорізької області».

7. Забезпечення екологічної безпеки, усунення збільшення
навантаження на навколишнє природне середовище, зумовленого
економічним зростанням, на основі впровадження системного підходу.

8. Удосконалення системи інтегрованого екологічного
управління шляхом введення екологічної складової до програм розвитку секторів  економіки.

9. Удосконалення регіональної екологічної політики, зменшення
негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне
середовище;

10. Припинення втрат біо- та ландшафтного різноманіття,
формування екомережі, розвиток заповідної справи, сприяння природним механізмам самовідновлення та стабілізації екосистеми шляхом:
- підвищення лісистості регіону та доведення її до оптимальних показників;
- створення полезахисних, водоохоронних, берегоукріплюючих, протиерозійних захисних лісових насаджень;
- передача непридатних для сількогосподарського виробництва земель державним лісомисливським господарствам під лісорозведення.

11. Створення багатоцільової інформаційно-аналітичної системи моніторингу довкілля Запорізької області – єдиного банку даних для багатоцільового колективного використання за допомогою єдиної комп’ютерної мережі, яка буде забезпечувати автономне і спільне функціонування складових цієї системи на базі ГІС та взаємозв’язок з іншими інформаційними системами територіальних органів державних суб’єктів системи моніторингу.

12. Забезпечення раціонального використання та відновлення земельних угідь.

13. Розробка техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) знешкодження непридатних пестицидів на території області, в тому числі по районах і кожному окремому складу.

14. Підтримка ініціативи про створення міжрегіональної Координаційної Ради Донецько-Придніпровського району, яка буде об’єднувати фінансові та організаційні зусилля п’яти областей у спільних екологічних заходах.

15. Фінансування наукових досліджень щодо ресурсної оцінки відходів та розробки продукції, яка може бути виготовлена з відходів.

16. Створення та впровадження системи громадського екологічного аудиту.


Читайте також:

Географічна наука