Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Історичний нарис та чинники формування транспортної системи Закарпатської області

На землях Закарпаття люди селилися з глибокої давнини: тут виявлено і первісні стоянки людини (Королеве), пізніше на цій території бували і численні варварські племена, і легіони Римської імперії. Тривалий час область перебувала під владою іноземних держав, тому розвиток усіх її сфер, в тому числі і транспорту, відбувався у нерозривному зв'язку із розвитком цих же сфер у державах-володарях.

У довготривалій історії формування та розвитку сухопутного транспорту як на території України, так і на території Закарпаття окреме місце посідає доба енеоліту, оскільки саме тоді тут виникли і поширилися первісні колісні та полозні засоби пересування з використанням тяглових тварин - важливого рушія подальшого виробничо-господарського прогресу, поліпшення умов щоденного життя і побуту давнього населення, - гужовий транспорт.

 

За допомогою цього виду транспорту здійснювались перевезення вантажів, краму, кочування з місця на місце. Пізніше гужовий транспорт також застосовувався у поштових перевезеннях та навіть набув аристократичних рис - у каретах та бричках подорожувала знать. Поштові карети, винайдені в Угорщині в XV ст., стали попередниками автобусів в Європі. Навіть сьогодні гужовий транспорт знаходить широке застосування у місцевого сільського населення.

Важливим етапом історії Закарпаття і розвитку тут транспорту став кінець XVII століття, коли вся територія Угорщини (до якої 6 століть входила територія Закарпаття), перейшла під владу Габсбургів і новоствореної Австро-Угорської імперії. Австро-Угорщина мала досить розвинену транспортну мережу. Найбільшу господарську роль відігравав залізничний транспорт. Залізничними коліями сполучались усі великі промислові центри імперії. На території Закарпаття залізниці з'явились у 80-ті роки XIX століття — напрямок від Львова через Стрий на Закарпаття через потребу доставки лісу з Карпат до крупних промислових підприємств деревообробної промисловості в Австро-Угорщині. Внаслідок прокладання залізниць, хоч і було зменшено в кілька разів транспортні витрати на перевезення товарів, західний регіон України став легкодоступним джерелом сировини і ринком збуту для фабричної промисловості західних провінцій монархії Габсбургів. Вузькоколійні залізниці та дороги були прокладені до розвіданих тоді родовищ корисних копалин, особливо покладів солі (Солотвино).

З подальшим розвитком торгівлі в кінці XIX - на початку XX століть виникла проблема ремонту .і реставрації старих і прокладання нових транспортних шляхів. Розпочалось широка розбудова внутріміських доріг у найбільших містах Закарпаття - Ужгороді, Хусті, Мукачевому, а на території суміжних країн - у Марамоші, Сигеті. Значну роль у розширенні транспортної мережі Закарпаття відіграла Перша світова війна (1914-1917рр.), яка пожвавила будівництво доріг у гірській частині Закарпаття. Вони використовувались для підвезення боєприпасів та перевезення поранених. Ці дороги збереглись до сьогодні в прекрасному стані і навіть вважаються найкращими в усіх Карпатах.

Із входженням території Закарпаття до складу Української РСР у 1946 році розпочався ще один визначальний період розвитку транспорту. Будівництво основних транспортних магістралей диктувалось партійним керівництвом. Поступово посилилась роль прикордонних транспортних пунктів, їм надавалось стратегічного значення. Саме тому транспортна інфраструктура таких міст (Чоп, Ужгород, Батьове та ін.) інтенсивно розбудовувалась у повоєнні роки. У 60-х роках XX ст. розпочинається активна електрифікація залізничної мережі України. Протягом 60-70-х рр. на Закарпатті під цей процес підпадає ділянка залізниці Львів-Чоп (частина найдовшого тоді "шляху електрифікації", від крайньої прикордонної точки Чернігівської області). У цей же час проводиться масове спорудження канатних доріг у Карпатах для переправи зрубаного лісу. Поряд з ними прокладаються також лісові дороги і системи вузькоколійок. Автомобільний транспорт, який поширився у масовому вжитку в Україні в першій третині XX ст, на Закарпатті активно впроваджувався у повоєнні роки - розроблено міські та міжміські автобусні маршрути.

Офіційно авіаційний транспорт на Закарпатті функціонує з 1945 року, коли було добудовано міжнародний аеропорт "Ужгород". Неофіційно - він на 20 років старіший. Це стосується історії, коли Закарпаття — тоді ще Підкарпатська Русь — перебувала у складі першої Чехословацької республіки. Саме у 1924 році «Чехословацькі авіалінії», які виконували постійний рейс Прага—Кошице, запропонували продовжити цей рейс на Підкарпатську Русь. Після визначення Ужгорода столицею Підкарпатської Русі міська влада з ініціативи "Чехословацьких авіаліній" погодилася на спорудження аеродрому на західній околиці міста. Так і з'явився аеропорт на колишньому мочарному громадському пасовищі в ужгородському урочищі Червениця.

З розбудовою системи магістральних газо- і нафтопроводів спочатку з Прикарпаття до Європи (кінець XIX ст.), а згодом і з інших нафтогазоносних районів СРСР на Території Закарпатської області розвивається трубопровідний транспорт.

Сьогодні транспортна мережа Закарпатської області виконує важливу роль у міжнародних перевезеннях і є всебічно розвинутою. Транспортна інфраструктура регіону вдосконалюється і добудовується як за рахунок державного та місцевого бюджетів, так і за сприяння сусідніх держав.

Основними   чинниками   формування   на   Закарпатті транспортної системи обласного рівня є наступні:
- вигідне економіко-географічне положення області (прикордонна зона);
- сприятливі природно-кліматичні та орографічні умови для транспортного будівництва (частина області - рівнинна територія, зручні гірські перевали, можливість побудови тунелів тощо);
- розвиток господарства регіону, де транспорт виконує роль перевізника сировини та матеріалів, готової продукції, трудових ресурсів;
- опосередковано через історичні; культурні, національні зв'язки населення області з населенням суміжних країн;
- територіальна спряженість з міжнародними транспортними магістралями, розвинена і диверсифікована транспортна мережа прилеглих територій, особливо країн ЄС, з якими область межує;
- наявність необхідної інфраструктури (транспортної, складської і зв'язку, ліній електропередач);
- тяжіння до існуючих або перспективних центрів ділового співробітництва (близькість до м. Львів та великих міст у сусідніх країнах, що знаходяться на невеликій відстані від кордону);
- наявність історично сформованої системи зовнішньоторговельних зв'язків із закордонними партнерами і бази для її розвитку.

Географічна наука