Транспорт Італії є розвиненим і комплексним. Найбільше значення мають автомобільний, залізничний, трубопровідний і морський. Густа мережа сучасних шосе та залізниць пов'язуються міста Північної Італії. У зв'язку з витягнутістю країни з півночі на південь мережа сухопутних шляхів розвивалась переважно в меридіональному напрямку. Широтних комунікацій, за виключенням розташованих на Паданській рівнині, недостатньо.
Багато залізниць та автошляхів прокладені крутими схилами і тому мають багато мостів і тонелів, що здорожує їх експлуатацію. Специфікою транспортної системи Італії є такі її риси: 1. Найщільніша мережа транспортної інфраструктури на Півночі. 2. Італія є морською країною, але порти півострівної частини, за винятком Неаполя, невеликі, бо не мають значних хінтерландів. Будівництво нових спеціалізованих портів не змінює становища. 3. Залізниці й автостради півострова за своїми напрямками і густотою фактично повторили мережу стародавніх римських доріг, включаючи і славнозвісну Аппієву дорогу між Римом, Неаполем і Бриндізі.
Для сполучень з рештою Європи важливе значення мають узбережжя Рив'єри, тунелі під Монбланом та перевалом Фрежюсом, перевали і тунелі Сен-Бернар, Сімплон, Сен-Ґотард і Бреннер. Найдовшим є Сімплонський залізничний тунель — 19,8 км. Поромні переправи з'єднують півострів з островами Сицилія і Сардинія та з Грецією. Існує проект будівництва моста або тунелю через Мессінську протоку.
Більш ніж 90% пасажирів та 80% вантажів перевозиться автомобілями. Суперавтостради Італії (вони тут почали будуватися вперше і звідси їх назва) відповідають кращим міжнародним стандартам. Використовуються 25 млн легкових і 2 млн вантажних автомобілів. Більше половини автодоріг приходиться на Північну Італію. Сучасними швидкісними автомагістралями є Рим-Флоренція, Рим-Неаполь, Турин-НОвара, Падуя-Венеція, Мілан-Тревігліо і Мілан-Болонья. Загальна довжина автошляхів 669 тис.км, з них 6,5 тис.км. припадає на автостради. На другому місці за обсягом перевезень вантажів та пасажирів - залізничний транспорт, який діє з 1905-го року.
Наразі у модернізацію залізниць вкладаються значні обсяги фінансових вливань, за рівнем електрифікації залізниць Італія посідає одне з перших місць у світі. Деякі головні лінії різко виділяються своїм технічним оснащенням - на лінії Рим-Флоренція поїзд може розвивати швидкість до 200 км/год. Наразі функціонує 16,3 тис.км. залізниць. Італія має великий морський флот, а її авіакомпанія «Аліталіа» — серед найбільших у світі. Головними морськими портами (всього 144 порти) є Ґенуя, Трієст і Венеція.
Генуя служить морськими воротами для всього північного заходу Італії, а також для Швейцарії. Головний суперник Генуї на Адріатиці - Трієст, другий в Італії за вантажооборотом та один із найважливіших нафтових портів Європи. Через Трієст Італія зв'язується з іншими країнами Середземномор'я, Ближнім та Середнім Сходом, Східною Африкою та Східною Азією. Значно збільшився вантажооборот портів Південної Італії (Аугусти і Таранто), що пояснюється розвитком нафтопереробної та нафтохімічної промисловості.
У вантажообороті портів домінують нафта та інша мінеральна сировина. Морський транспорт бере участь у перевезеннях 80-90% імпортованих вантажів та 60-65% експортованих. Торгівельний флот Італії нараховує 1,5 тис. суден і займає 10 місце за загальним тонажем у світі. Одним із найкрупніших пасажирських портів країни - Неаполь - є центром зв'язків Апеннінського півострова з Сицилією, Сардинією та іншими островами; це ж є основний центр каботажних перевезень.
Річковий транспорт Італії слабко розвинутий через відсутність крупних річок. Достатньо швидко розвивається цивільна авіація Італії. Авіаційні лінії підтримують зв'язок крупних міст Італії з європейськими столицями, а також з іншими континентами. Найкрупніші аеропорти країни - Леонардо да Вінчі у Римі та Мальпенса і Лінате у Мілані є важливими вузлами міжнародної мережі авіаліній. Довжина трубопроводів: нафтопроводів - 6503 км, нафтопродуктопроводів - 2148 км, газопроводи - 19400 км. Сумарна довжина ліній метрополітену Італії - 4,4 тис. км.