Суспільно-географічне положення Італії

Італія - це країна, що розташована на півдні Європи, оточена морями басейну Середземного моря і займає весь Апеннінський півострів.

Окрім того країні належать великі острови Сицилія та Сардинія, Тосканський архіпелаг (7 островів, найбільшим з яких є острів Ельба), Понціанські острови, острови Іск'я, Капрі, Прочіда, острови Еолійського (Ліпарського) архіпелагу, острів Устіка, Еґадські острови, архіпелаг Маддалена, острови Таволара, Молара, л'Асінара, Сант-Антіоко і Сан-П'єтро поблизу Сардинії, острів Пантеллерія й Пелаґійські острови в Сицилійському морі, острови Треміті в затоці Ґарґано.

Сухопутні кордони проходять переважно на півночі країни вздовж гірського ланцюга Альп: на заході із Францією - 488 км, на півночі - зі Швейцарією - 740 км й Австрією - 430 км, на сході зі Словенією - 232 км. Італія має кордони з двома державами - анклавами: Ватиканом - 3,2 км та Сан-Марино - 39 км. Морські кордони проходять по узбережжях морів: зі сходу - Адріатичного, з півдня - Іонічного, з південного заходу - Тірренського, а з північного заходу - Ліґурійського.

Південне узбережжя острова Сицилія омивають води Сицилійського моря. Від північного узбережжя Африки країну відокремлює Мессінська протока. Довжина берегової лінії - 7 600 км. Територія Італії простягається з північного заходу на південний схід на 1200 км, а середня ширина Апенінського півострова становить 200 км.

Італія займає ключову позицію посередині басейну Середземного моря, що забезпечувало державним утворенням, які існували тут за часів античності та Середньовіччя, вигідне стратегічне положення та контроль над торговельними морськими шляхами. Найважливішою особливістю географічного положення Італії є її розташування на шляхах між Південно-Західною Європою і Середнім Сходом. Альпи навіть у давні часи не були непрохідним бар'єром і в наш час не перешкоджають сухопутним зв'язкам.

У епоху Великих географічних відкриттів Апеннінський півострів втрачає ці переваги, що не сприяло економічному і соціальному процвітанню. Новий інтенсивний розвиток господарства Італії розпочався після об'єднання країни у кінці 19 століття, а у 2-ій половині 20 століття Італія увійшла до "Великої Сімки" найрозвинутіших країн світу. Середземноморський клімат наклав відбиток на особливості ведення сільського господарства, культуру та побут.