Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Населення Італії

На середину 2010 року у Італії проживало біля 58,1 млн.осіб. За кількістю населення ця країна посідає 24 місце в світі та 5-е в Європі. Розміщення населення Італії нерівномірне: при середній густоті біля 119 осіб/км2 у густозаселених прибережних районах півночі та на Паданській низовині її показник досягає 400-500 осіб/км2, на більшій частині Апенінського півострова - 50-70 чол/км2, у гірських же районах Альп знижується до 40 осіб/км кв. Особливою скупченістю населення відрізняється провінція Неаполь в Кампанії, де на 1 км2 сконцентровано 2531 осіб.

Демографічна ситуація

Для, Італії, як і для сусідніх європейських країн, властиві низькі показники народжуваності та смертності, причому рівень смертності переважає рівень народжуваності (на 2010 рік 8,18 промілле та 10,72 промілле відповідно). Фертильність жінок складає 1,32 дитини/жінку.

Таким чином спостерігається природне скорочення населення на рівні -4,7 промілле. Як наслідок насерення країни старіє, а його середній вік зростає (43,7 років). Вікова структура населення на 2010 рік наступна: від 0 до 14 років - 13,5%, від 15 до 64 років - 66,3%, старші за 65 років - 20,2%. У статевій структурі переважають жінки: на 100 жінок припадає 96 чоловіків. Очкувана тривалість життя при народженні становить 80,2 роки (для чоловіків 77,26 років, для жінок 83,33 роки). Для Італії характерна низька дитяча смертність: 5,5 промілле.

Система розселення

Кістяк системи розселення Італії складають міські поселення. Міста, як правило, давні, багато з них існують більше двох тисячоліть. На півночі середні та великі міста розташовані на невеликій відстані одне від одного, регіональним центром виступає Мілан. Іншими великим містами регіону є Турин, Генуя та Венеція.  На решті території Італії міська мережа більш розріджена, найзаселенішими є смуги вздовж східного та західного узбережь Апеннінського півострова. Розселенським центром Середньої Італії виступає Рим, Південної - Неаполь із сформованою агломерацією.

На острові Сицилія розташоване ще одне крупне місто - Палермо, а також агломерація з центром у Катанії. Сільська місцевість на більшій частині Паданської рівнини, а також у центрі країни, мають хутірський тип розселення. У горах трапляються невеликі села. На півдні поширені великі села, які тут називають селянськими містами. Близько третини міст розташовані на узбережжі, решта - на Паданській рівнині, в передгір'ях. Гірські райони, острів Сардинія заселені слабо - 40-70 чол. на 1 км2. Більшість південних міст, на відміну від північних, мають слабовиражені виробничі функції.

Урбанізація

У містах проживає понад 68% населення. Щорічний приріст міського населення складає 0,4% від загальної кількості населення. Найбільш урбанізованою в Італії є Паданська низовина, великі агломерації — Римська, Міланська, Туринська, Неапольська, окремі райони Ломбардії, Лігурії, в яких густота населення становить від 500 до 1000 чол. на 1 км2. На півдні Італії та островах переважає сільське населення. Найбільшими агломераціями Італії є МІлан - 8,05 млн.осіб, Неаполь-Салерно - 4,9 млн.осіб, Рим - 4,3 млн.осіб, Венеція-Падова-Верона 3,3 млн.осіб, Барі-Таренто-Лецце - 2,6 млн.осіб, Ріміні - Пезаро - Анкона - 2,4 млн.осіб, Турін - 1.9 млн.осіб, Болонья-Піанченца - 1,9 мл.осіб, Флоренція-Піза-Сієна -  1,7 млн.осіб, Месіна-Катанія-Сіракуза - 1,7 млн.осіб.

Міграційні процеси

Механічний рух населення традиційно високий. У 70-80-х роках еміграція перевищувала середньоєвропейські показники. Всього за останні 100 років з країни виїхало 22 млн чоловік. Як учасниця ЄС Італія надає можливість своїм громадянам працювати за межами батьківщини в сусідніх європейських країнах.

Щорічно таких осіб колись налічувалось 2-3 млн чоловік, але за останні 20 років їх кількість скоротилась. Тепер до Італії повертається більше людей, ніж виїздить. Після 1970 р. до Італії почала з'їжджатися велика кількість іммігрантів із країн, що розвиваються: переважно жіноча міграція з Філіппін і інших азійських країн порівнюється з чоловічім припливом з північної Африки. Імміграція інших африканців та латиноамериканців також дуже значна, так само як і імміграція з деяких країн східної Європи.

Біля 800 тис. румунів, серед яких біля 10% складають цигани, офіційно зареєстровані в Італії. Кількість незареєстрованих румунів у 2007 році була оцінена у 500 тис.осіб або навіть більше. Згідно даних італійського уряду на січень 2009 року в Італії зареєстровано 3,9 млн іноземних громадян, що складає близько 6,5% від загальної чисельності населення. Кількість нелегальних мігрантів оцінюється газетою The Boston Globe у 670 тис.осіб.

Станом на 2009 рік, географія походження імігрантів наступна: Європа - 53,5%, Африка - 22,3%, Азія - 15,8%, Америка - 8,1% та Океанія - 0,06%. Розподілене іноземне населення Італії нерівномірно: 87,3% проживають у найбільш економічно-розвинених північних та центральних районах країни, в той час як тільки 12,7% проживають в аграрній південній частині півострова.

В цілому на 2009 рік національний склад Італії виглядає так: італійці - 56,2 млн.осіб (93,52%), румуни - 796,5 тис.осіб (1,32%), північноафриканці - 606,6 тис.осіб (1,01%), албанці - 441,4 тис.осіб (0,73%), китайці - 170,3 тис.осіб (0,28%), українці - 153,9 тис.осіб (0,26%), азіати (не китайці) - 445,8 тис.осіб (0,74%), латиноамериканці - 298,9 тис.осіб (0,50%), африканці на південь від Сахари - 264,6 (0,44%), інші - 713,4 (1,19 %). Взагалі, більше одного мільйона іноземців проживає на італійській території. Міграційний індекс становить 2,06 на 1000 осіб (41 місце в світі).
Серед внутрішніх міграцій найбільшими є переміщення населення з аграрного Півдня до промислової Півночі і з сільської місцевості взагалі — в міста.

Трудові ресурси

Загальна чисельність економічно активного населення у 2007 році становила 24,86 млн.осіб. Частка зайнятого населення найнижча в Європі - 36 %, решта людей офіційно не працює. Поширена надомна праця, зайнятість у незареєстрованих підприємствах. Значна частина населення зайнята в обслуговуванні туристів. Загалом же у сільському господарстві зайнято біля 4% від усіх працюючих, у промисловості - 31%, у сфері послуг - 65%. Характерна значна частка безробітних, яка на півночі звичайно вдвічі менша за ту, що формується на півдні Італії.

Національний склад населення

Італія - однонаціональна країна. 98% її жителів становлять італійці. Решта 2% населення — словенці, греки, албанці, франко-провансальці, фріули, тірольці.

Мови Італії

Офіційною мовою країни є італійська. Італійська мова походить безпосередньо від живої розмовної латинської мови. Особливість її походження у порівнянні із іншими романськими мовами полягає в тому, що вона виникла на території римської метрополії, де латина ще задовго до утворення Римської імперії поширилась по всьому Апеннінському півострові, витіснивши зрештою мови інших його мешканців. Разом із двома італо-датматинськими мовами, сицилійською та вже мертвою далматинською, формує частину італо-західної групи романських мов, котрі є підгрупою італійських мов індоєвропейської мовної сім'ї. Основою літературної італійської мови склав флорентійський діалект.

Проте у приватному спілкуванні широко використовуються місцеві діалекти італійської мови, які розпадаються на 3 групи: північну, центральну, південну. Всього у світі налічується близько 90 млн італомовних осіб, з них 55 млн - у самій Італії. Ця мова історично ніколи не була засобом міжнародного спілкування на відміну від решти найрозповсюджених мов Європи, але вважається "мовою мистецтва", оскільки багато слів у різних галузях мистецтва походять саме з італійської - завдячуючи тому, що саме Апеннінський півострів був батьківщиною Ренесансу.

Окрім італійської, досить значні мовні меншини розмовляють фріуланською, ладинською, сардською та німецькою мовами. Крім того, є компактні осередки поширення таких мов, як франко-провансальська, грецька, албанська й каталанська. Німецька мова офіційно визнана рівноправною з італійською в Південному Тиролі та Больцано, словенська має регіональний статус в Гориції та Трієсті, французька - в долині Аоста.

Релігія

Переважна релігія в Італії - католицизм, його сповідує приблизно 92% населення. Тут розташовано і центр католицького світу - місто-держава Ватикан (у ньому розташована резиденція Римського Папи Івана Павла Другого), який розташований в межі італійської столиці Рима, на пагорбі "Монте-Ватикан". Ватикан - резиденція глави католицької церкви Папи римського, міжнародний центр римсько-католицької церкви.

Ватикан був утворений як самостійна держава в 1929 році відповідно до Латеранської угоди між італійським урядом і Папою римським. Італія є країною, в якій католицька церква надзвичайна сильна і це не дивно: з 1929 року по 26 листопада 1976 католицизм вважався державною релігією Італії. На даний час Церква офіційно відділена від держави і регулює свої відносини з нею за допомогою спеціальних угод і законів, зокрема "Нового Конкордату" 1984 року. Конституція Італії ділить всі релігії на дві категорії: "католицьку", з якою держава укладає Конкордат, і некатолицькі релігії. Мотивація розширеного співробітництва держави з Католицькою Церквою в статті Конкордату сформульована наступним чином: "Італійська Республіка, визнаючи цінність релігійної культури і враховуючи, що принципи католицизму є історичною спадщиною італійського народу ...".

При тому, що Конституція Італії встановлює, що громадяни рівноправні без відмінності релігії, що всі релігійні сповідання в рівній мірі вільні перед законом, вона містить окремі положення про католицької церкви та інших церквах: про те, що держава і католицька церква незалежні і суверенні у належній кожному з них сфері, а їх відносини "регулюються Латеранським договором", що некатолицькі віросповідання мають право створювати свої організації відповідно до своїх статутів, оскільки вони не суперечать італійському правовому порядку, а їх відносини з державою визначаються законом на основі угод з органами, що представляють ці віросповідання.

За дослідженням Еуріспес у 2006 році 87,8% населення Італії вважали себе католиками, а 36,8% регулярно відвідували церкву та виконували релігійні обряди. Цікавий для сучасної Європи факт, але серед молоді важливість релігійних переконань зростає. Разом із іншими гілками (протестантами, православними, свідками Єгови) християнство є домінуючою релігією в Італії.

Процес секуляризації набирає обертів, особливо серед молоді, хоча існує багато молодіжних релігійних об'єднань, які намагаються стримати або уповільнити цей процес. Серед нехристиянських релігій найчисельнішою за кількістю прихильників та найдавнішою є іудаїзм (45 тис.осіб). Іудейська громада Риму безперервно діяла в місті ще з дохристиянських часів.

Інші статті про Італію

Італія - це країна, що розташована на півдні Європи, оточена морями басейну Середземного моря і займає весь Апеннінський півострів. Окрім того країні...
Територія Італії знаходиться в межах Середземноморської частини Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу. Не дивно, що 75% території країни покрито...
Клімат Італія розташована у помірному (Альпи та басейн річки По) та субтропічному (Апеннінський півострів, Сицилія і Сардинія) кліматичному поясах. Проте...
За винятком Альп, де зосереджені великі масиви хвойних порід — ялиці, сосни і модрини, в Італії збереглися лише невеликі залишки лісів (20% від...
На середину 2010 року у Італії проживало біля 58,1 млн.осіб. За кількістю населення ця країна посідає 24 місце в світі та 5-е в Європі. Розміщення...
Італія належить до групи найбільш високорозвинутих країн світу - "Великої сімки". Проте сучасну роль у світовому господарстві економіка Італії зайняла...
У галузевій структурі промисловості Італії переважають обробні галузі (76%). Провідна роль належить галузям машинобудування, хімічної промисловості,...
Частка сільського господарства в економіці Італії достатньо висока - виробляється понад 8% ВВП та забезпечено робочими місцями 5% зайнятих. Історично...
Фінансова сфера Банківська система Італії вельми специфічна - на відміну від інших країн традиційні розділення між державним і приватним правом і між...
Транспорт Італії є розвиненим і комплексним. Найбільше значення мають автомобільний, залізничний, трубопровідний і морський. Густа мережа сучасних шосе та...
Туризм має надзвичайно велике значення в житті Італії. Туризм - один з найбільших та швидкоростучих галузей італійської економіки. Щороку біля 44 млн.осіб...
Зовнішньоекономічні зв'яжки життєво-важливі для економіки країни, оскільки Італія залежить від імпорту сировини, зокрема енергоносіїв. Понад 15% імпорту...

Географічна наука