ПРП Італії: клімат, гідрографія, грунти

Клімат

Італія розташована у помірному (Альпи та басейн річки По) та субтропічному (Апеннінський півострів, Сицилія і Сардинія) кліматичному поясах. Проте для всієї території Італії Альпи виступають бар'єром для західних і північних вітрів, що запобігає поширенню морозної погоди на позаальпійську територію країни.

Тому температури повітря в Італії рідко опускаються нижче 0 °С. Зазвичай опади над територією Італії утворюються за рахунок змішування повітряних мас з різними температурами і різним вмістом водяної пари під час проходження циклонів. Рідкі опади часто випадають у вигляді коротких руйнівних злив. Річні опади між північними і середземноморськими районами Італії розподілені нерівномірно. Для півночі країни характерна достатня кількість опадів і їх рівномірний розподіл протягом року з максимумом зазвичай восени (500-700 мм/рік).

Власне середземноморським є лише клімат півострівної і острівної частин Італії. На Паданській рівнині спостерігається таке ж спекотне літо, як і на Апеннінському півострові, проте зима тут холодна і туманна. Місцевий клімат суміщає певні риси як помірного, так і субтропічного.

Приморські Альпи і Апенніни перешкоджають надходженню сюди теплого повітря, проте сюди вільно проникає холодне повітря Адріатики (взимку поширене вітрове явище трамонтана - холодний північно-східний вітер). Середня температура січня на Паданській рівнині — близько 0°С, а липня +23-24 °С. Восени тут активно утворюються циклони. Взимку завжди випадає сніг, інколи бувають морози до -10 . Із 600-1000 мм опадів на рік половина припадає на весну та літо. Досить частими у Північній Італії бувають сильні зливи. Літні дощі часто супроводжуються грозами та градом.

Середземноморський клімат яскраво виражений на півдні Апеннінського півострова і на островах. Літо тут сухе та спекотне (середня температура липня +27 °С), зима м'яка, тепла (середня температура січня +8-10°С). У північних та центральних частинах Апеннінського півострова середні температури дещо інші — +24 °С у липні і +1,4 - 4 °С у січні. Сніг на Апеннінському півострові випадає рідко. З березня до жовтня на півдні Італії дме сирокко — сухий, жаркий вітер з Африки, що приносить підвищення температури до +30-35 °С та червонуватий пил.

Середземноморський режим опадів (максимум - взимку, мінімум - влітку) характерний для всієї півострівної і острівної частин Італії. У Апулії знаходиться найпосушливіше місце в Італії, де випадає всього 195 мм опадів в рік.   У верхній частині Апеннінських гір клімат холодний, а в замкнутих міжгірних долинах - різко континентальний. Приморські райони Італії, зокрема Лігурійська Рів'єра, узбережжя Іонічного моря, островів Сицілія та Сардинія, вирізняються особливо м'яким кліматом. Тут коливання середніх температур найхолоднішого місяця (січня) і найжаркішого (липня) становить приблизно 15°.

Клімат Альп змінюється залежно від висот від помірно теплого до холодного, в горах сніг лежить декілька місяців на рік, а на вершинах гір він ніколи не тане. Найбільше опадів отримують схили Карнійських Альп — 3000 мм. У інших Альпійських районах випадає приблизно 1000 мм щорічно.

Гідрографія

Водні ресурси Італії небагаті, річки в силу конфігурації території та особливостей рельєфу переважно короткі та маловодні. За особливостями режиму та структурою живлення виділяються річки Паданської низовини та річки решти території країни. Перші отримують снігове живлення навесні та частково влітку під час танення снігу у самій низовині та в Альпах; окремі річки мають також льодовикове живлення, стік ще деяких зарегульований великими озерами в межах Альп. Тому ці річки повноводніші, а літня межень виражена не настільки сильно. Основною річковою системою тут є найбільша річка Італії - По (довжина - 682 км, площа водозбору майже 75 тис.км2) із притоками Брента, П'яве, Тальяменто, Ізонцо, дора-Бальтеа, адда, а також річка Адідже. Усі річки регіону впадають у Венеціанську затоку Адріатичного моря.

Із найбільших озер в Альпах зазначимо Лаго-Маджоре (212 км2), Комо (146 км2, глибина 410 м - найглибше озеро країни), Гарда (370 км2), переважно вулканічного походження. Альпійські річки багаті на гідроресурси. Решта річок Італії мають чітко виражену літню межень, а найменші з них практично пересихають.

Найбільшими ріками Аппенінського півострова є: Маґра, Арно, Омброне, Тібр, Лірі-Ґарільяно, Вольтурно-Калоре, Селе (належать до басейну Тірренського моря), Рено, Метауро, Тронто, Пескара, Санґро, Офанто (басейн Адріатичного моря), Брадано, Базенто й Аґрі (впадають у Іонічне море), низовину Кампідано в Сардинії перетинають річки Тірсо та Флуміні-Манну. Озера Тразімено (128 км2), Больсена (113,5 км2), Брачано (57,5 км2) лежать в Апеннінських горах. Загалом гідрографічна мережа у цій частині Італії сильніше розвинута саме в басейні Тірренського моря. На крайньому півдні у затоку Таранто Іонічного моря впадають річки Базенто та Агрі. Найбільша річка на Сардинії - Тірсо.

Грунти

Грунти на рівнинах та передгір'ях півночі Італії представлені бурими опідзоленими лісовими, та гірськими алювіальними, на Апеннінському півострові - субтропічними червоноземами, коричневими, а на підвищених масивах Апеннін - гірськими буроземами.