Розташування Бельгії у зоні найінтенсивнішого промислового розвитку Європи та на перехресті важливих транспортних шляхів сприяло формуванню потужної індустріальної бази ще з часів зародження капіталістичних відносин.
Сучасна економіка приватного підприємництва сформувалася в Бельгії завдяки центральному географічний становищу країни, високо розвиненій транспортній мережі і диверсифікованій промисловій та торговельній базі. Господарство Бельгії характеризується постіндустріальною структурою з переважанням сфери послуг (76%), домінуванням приватного капіталу та потужними зовнішньоекономічними зв’язками. В економіці значна питома вага держсектора, особливо на транспорті, в комунальному та паливно-енергетичному господарстві.
Економіка Бельгії не може бути описана без вказівки регіональних відмінностей. Фламандська і валлонська економіки розрізняються за багатьма аспектами. Також міста, такі як Брюссель, Антверпен, Льєж, Брюгге, Шарлеруа або Гент мають власні відмінні риси господарського розвитку. Промислові підприємства країни сконцентровані в основному в густонаселеній Фламандській зоні на півночі (фламандський діамант), навколо Брюсселя і в двох найбільших містах Валлонії: Льєжі і Шарлеруа (Sillon industriel), хоча уряд заохочує реінвестування у відсталі південні області Валлонії.
Маючи невелику кількість корисних копалин, Бельгія повинна імпортувати значну кількість сирих матеріалів і експортувати великий обсяг промислових виробів. Тим самим економіка стає залежною від ситуації на світових ринках.
У Бельгії питання регіональної політики розглядаються на регіональному рівні, а також є підконтрольними адміністраціїямФландрії і Валлонії. Рішення про надання допомоги щодо великих проектів приймаються регіональною адміністрацією, інші рішення приймаються міністром з питань регіональної економіки.
Протягом 2010 р. Бельгія продовжила розвиток тенденцій до покращення економічної ситуації та подолання наслідків світової економічної кризи, які були започатковані наприкінці 2009 р. Загалом можна стверджувати, що країні вдалося подолати післякризові негативні тенденції у розвитку своєї економіки.