Клімат. Клімат морський помірний з вологими західними і південно-західними вітрами та значними опадами протягом усього року. Клімат Кампіна і Арденн має дещо більш континентальний характер.
Найбільша середня температура повітря досягається в липні, найменша у січні. Середні температури січня від 3°C на узбережжі до -1°C в Арденнах. Середня температури липня 18°C. У Кампіні безморозний період становить 285 днів, в Арденнах - 245 днів.
Середньомісячна кількість опадів коливається від 55 мм у лютому і квітні до 78 мм в липні. За 2000-2006 роки що мінімальна середньодобова температура дорівнювала 7°C, а максимальна 14°C. Середньомісячна норма опадів у цей же період склала 74 мм. Це на 1°C і приблизно на 10 мм відповідно вище норми минулого сторіччя.
Літо відносно прохолодне, в липні середні температури складають 18-19°C, в Арденнах - близько 14°C. Влітку часто йдуть дощі з грозами. У Низькій і Середньій Бельгії за рік випадає 700-900 мм опадів, у Високій Бельгії - до 1250 мм. У середньому за рік дощових днів у Брюсселі буває близько 150, в Арденнах - до 200. Сніг випадає зрідка, у окремі роки його не буває взагалі. В цілому характерна значна хмарність. Найбільш сонячні місяці - квітень і вересень. Тривалі періоди спеки - порівняно рідкісне явище для Бельгії.
Гідрографія
Територія Бельгії покрита густою мережею спокійних і повноводних річок, в яку входять дві великі річки Європи - Маас та Шельда. Переважний напрямок течії річок - з південно-заходу на північний схід, більшість рік судноплавні і не замерзають взимку, коли по них проходить основний стік.
Протікаючи по території Бельгії, Шельда поповнюються водами річок Ліс (впадає у Гента), Дандр (у Дендермонде), Дюрме (у Хамме), Рюпел (у Антверпена) і вже в Нідерландах утворює естуарій Західна Шельда. Серед приток Маасу - Ерметон, Самбра (впадає в Намюрі), Меен, Вездре (у Льєжі); спільна дельта Рейну та Маасу також знаходиться в Нідерландах.
У Низькій Бельгії через часті загрози повеней створена система регулювання стоку за допомогою мережі насосних станцій, каналів (канали Гент-Тернезен, Брюссель - Шельда, Альберт-канал та ін) і шлюзів. Озер в Бельгії мало, і всі невеликого розміру. Багато штучних водойм, найбільша з яких - озеро О-Д'ор.
За оцінками 2008 року Бельгія мала 20,8 км.куб поновлюваних водних ресурсів, з яких на рік споживається 7,44 км куб (13% на комунальні, 85% на промислові і 1% на сільськогосподарські потреби).
Грунтовий покрив
Грунти на півночі Бельгії переважно бурі лісові, в Кемпені й Арденнах підзолисті. Вони бідні на гумус і мають низьку родючість. Найбільш родючі грунти Бельгії розташовані в польдерах і в заплавах річок. Перекриті лесом карбонатні грунти центральних плато також дуже родючі.
Рослинність та тваринний світ
Через тривалий вплив господарської діяльності людини на природні біогеоценози видовий склад фауни і флори Бельгії сильно збіднений. Культурний ландшафт у Фландрії включає в себе лісосмуги, живоплоти, сади. Ліси (головним чином дубові й букові) займають близько 19,7% площі країни і залишилися переважно в гірських (південних) районах.
У Низькій Бельгії є дубово-березові ліси, в Середній і Високої Бельгії на підзолистих і бурих лісових грунтах ростуть бук і дуб і граб. На піщаних грунтах Кампіна переважають верещатники, є природні соснові ліси. У заплавах річок та на польдерах представлена багата лугова рослинність.
Орні землі займають до 25% території країни. Зрошується 400 км.кв.
У лісах збереглися: благородний олень, козуля, кабан, лісовий кіт, лісова куниця, заєць-русак. Численні гризуни представлені бурозубками, сонями, полівками. тКабани, лані, косулі, зайці, білки, лісові миші зустрічаються головним чином в Арденнах. У болотистих заростях водяться куріпки, вальдшнепи, фазани, качки. Птахів порівняно багато, включаючи мисливсько-промислові види (фазани, куріпки, вальдшнепи та ін.)
Серед природоохоронних територій - національний парк Хоге-Кемпен (Hoge Kempen), спільний з Нідерландами заповідник Де-Зом - Калмтхаутсе-Хейден, територія Від-Фань тощо.