Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Рельєф, геологічна будова та корисні копалини Бельгії

Рельєф. Ландшафт переважно рівнинний, поступово підвищується від приморської низовини на південний схід. Виділяється три природних райони: прибережні рівнини (Низька Бельгія, до 100 м), низьке центральне плато (Середня Бельгія, 100-200 м) і гори Арденни (Висока Бельгія, 200-500 м).

Низовинне узбережжя Північного моря облямоване поясом дюн висотою до 30 м, ширина 1,5-2,5 км. Відливи оголюють смугу піщаних ват, ширина яких досягає 3,5 км. До узбережжя прилягають родючі ділянки (польдери), деякі знаходяться нижче рівня моря (до -2 м) і захищені від нього дюнами і дамбами. За смугою польдерів лежать пласкі алювіальні низовини Низької Бельгії: Фландрська і Кемпен (висота до 50 м); місцями підносяться останцеві пагорби (висота до 150-170 м).

Середня Бельгія простягається від Монса і Льєжа до гірських районів південного сходу. Територія цього природного району зайнята хвилястими рівнинами з ерозійними формами рельєфу. Висота підвищується з півночі на південь від 80-100 до 180 м. Долини річок Маас і Самбр, розташовані у великій депресії, розділяють Середню та Високу Бельгію.
У межах Високої Бельгії розташований давній масив Арденн, який є західним продовженням Рейнських Сланцевих гір. У результаті тривалої ерозії й денудації вершини Арденн мають платоподібні форми.

Масив складний переважно вапняками і пісковиками палеозою; в альпійську епоху гори зазнали підняття, особливо східна частина - плато Тай і Високий Фенн, вершина якого - гора Ботранж (694 метри над рівнем моря) є найвищою точкою країни. На крайньому південному сході країни є вапнякові куестові гряди висотою до 460 м.

Геологічна будова

На півдні країни розвинені герцинські складчасті споруди, які зазнали сильної денудації. Північніше вони занурюються під товщу відкладів середнього кайнозою, оголюючись місцями по долинам річок. На крайній півночі під потужним осадовим чохлом залягає докембрійський кристалічний фундамент. У плейстоцені територія Бельгії неодноразово зазнавала дії талих льодовикових вод, великого поширення набули процеси лесонакопичення.

На території Бельгії виділяють: Брабантський масив (центр країни), з півдня і сходу його обмежує синкліналь Намюр. Південніше і південно-східніше Намюру розташовані вариські споруди Арденн. Північніше Брабантського масиву розташований прогин Кемпен.

Плато Брабантського масиву складене теригенними і (рідше) карбонатними породами раннього кембрію і пізнього силуру. В період каледонської складчастості і на початку девону вони були сильно дислоковані. Осадові товщі прорвані ранньосилурійськими діабазами і кератофірами, а також постордовицькими кварцовими мікродіоритами. Каледонські утворення масиву перекриті малопотужними осадами крейди, в Арденнах – девонськими та кам'яновугільними відкладами включно з вугленосною світою середнього і верхнього карбону. В Арденнах каледонський фундамент виходить на поверхню в підняттях Рокруа, Ставло, Жівон, Серпон. На заході країни вариські структури ховаються під чохлом відкладів верхньої крейди та палеогену-неогену і знову виходять на поверхню тільки у Франції (узбережжя Ла-Маншу).

Східні Арденни переходять в прогин Ейфель. Синкліналь Намюр виповнена вугленосною моласою (намюр, вестфаль), до якої приурочені родовища Південного вугільного басейну. З півдня утворення Арденн насунені на вугленосні відклади Південного басейну. Прогин Кемпен (Кампін) виконано вугленосною моласою карбону і складає Кампінський вугленосний басейн. Після завершення вариського орогенезу на території Бельгії розвинулася інтенсивна ерозія в пермі та тріасі, далі відбувалися трансгресії і регресії моря, результатами яких на півночі і півдні країни є відклади тріасу і юри, потужні крейдові відклади. Кайнозойський чохол утворено нерівномірно розташованими товщами піщаних і глинистих осадів, які характерні для центральної та північної частини країни. Неотектоніка проявляється в Арденнах у формі численних порушень (вугільний басейн Кампін).

Корисні копалини

Бельгія порівняно небагата мінеральними ресурсами. Помітне місце займають поклади кам’яного вугілля у по долинах річок Маас та Самбр. Виділяються два вугільних басейни – Південний (Льєзький) та Кампінський. Частка коксівного вугілля мала. В Арденнах є невеликі родовища залізняку та поліметалічних руд (свинець, цинк, мідь), стибію тощо. Станом на початок ХХІ століття загальні запаси вугілля складали – 2115 млн. тон, підтверджені – 715 млн.тон.

Загальні запаси залізних руд – 40 млн.тон, підтверджених – 8 млн.тон. Родовища розташовані в межах Лотарингського залізорудного басейну.

Загальні запаси бариту (тис.т) – 2000, підтверджені – 1000; вміст BaSO4 в рудах - 96%.
Країна має запаси будівельного каменю (граніт, пісковик, мармур тощо).

З півдня на північ країни виділяються такі гідрогеологічні структури: околиця Паризького артезіанського басейну, Арденнська гідрогеологічна складчаста структура, Льєжський артезіанський басейн (приурочений до крайового прогину), Брабантська гідрогеологічна складчаста структура та Нижньорейнський артезіанський басейн. Загальні ресурси прісних підземних вод в країні - 0,9-2,6 млрд м.куб, щорічний водозабір - біля 600 млнм.куб.

Мінеральні джерела відомі в районах Арденн та середньої Бельгії. У вугленосному басейні провінції Ено свердловиною в інтервалі 2400-2600 м відкрито горизонт термальних сульфатно-кальцієвих вод. Термальні залізисті води відкриті свердловиною 2200 м в місті Турне.

Інші статті про Бельгію

Бельгія знаходиться у Західній Європі, на узбережжі Північного моря. На південному заході межує з Францією, на сході з Люксембургом і Німеччиною, на...
Рельєф. Ландшафт переважно рівнинний, поступово підвищується від приморської низовини на південний схід. Виділяється три природних райони: прибережні...
Клімат. Клімат морський помірний з вологими західними і південно-західними вітрами та значними опадами протягом усього року. Клімат Кампіна і Арденн має...
Кількість та густота населення. Станом на 2011 рік У Бельгії проживає біля 11 млн.осіб. Бельгія відрізняється високою щільністю населення (342 людини на...
Розташування Бельгії у зоні найінтенсивнішого промислового розвитку Європи  та на перехресті важливих транспортних шляхів сприяло формуванню потужної...
Промисловому розвитку Бельгії сприяла наявність інвестиційних фондів. Вони нагромаджувалися протягом багатьох десятиріч завдяки тривалому процвітанню...
Сільське господарство відрізняється високою інтенсивністю. Широко використовуються сучасна сільськогосподарська техніка і хімічні добрива (в середньому 1...
Фінансова та банківська сфера. Банківська система Бельгії відрізняється високим рівнем концентрації капіталу, і об'єднання банків починаючи з 1960-х років...
За густотою транспортної інфраструктури (залізниці, автошляхи, судноплавні річки і канали) Бельгія посідає перші місця в світі. Особливістю транспортної...
Досить простий в географічному аспекті доступ до Бельгії з майже всіх європейських країн до цих пір робить поїздку туди популярним туристичним маршрутом....
Бельгія - переважно торгова країна. Вона здавна дотримується політики вільної торгівлі, але необхідність у захисті та підтримці змусила її в 1921 році...

Географічна наука