Гідрографія Аргентини

На північному сході та у центрально-східній частині країни розташовані найважливіші річки, які належать до басейну Ла-Плати (Парани) – 3-ого за площею річкового басейну Західної півкулі. Головними річковими потоками на цій території є Парагвай, Бермехо, Колорадо, Уругвай та, звичайно, Парана.

Дві останні ріки зливаються, утворюючи велетенський естуарій Ріо-де-ла-Плата. Цей естуарій є найбільшим на Землі утворенням свого роду. Територія між зазначеними річками отримала назву Аргентинської Месопотамії і розташовується в межах провінцій Місіонес, Корріентес та Ентре Ріос.
Загалом річки Аргентини поділені між трьома басейнами: Атлантичного океану, Тихого океану та басейном внутрішнього стоку.

Атлантичний басейн має найбільшу площу і складається з басейну Ла-Плати, системи річок Патагонії та ряду невеликих річок у провінції Буенос-Айрес. Басейн Ла-Плати є найважливішим: естуарій живиться водами Парани (найповноводнішою і однією з найпротяжніших річок країни), Уругваю та їх приток, серед яких виділяються Парагвай, Пількомайо, Бермехо, Саладо та Ігуасу. Система річок Патагонії бере початок у Андах і має льодовиковий тип живлення. За обсягами стоку виокремлюються Ріо-Колорадо, Ріо-Негро, Чубут та Санта-Крус.

Басейн Тихого океану має найменшу площу і складається із басейнів коротких за довжиною рік, що живляться зливами та талими льодовиковими водами Патагонських Анд (Мансо, Футалеуфу).

У центральній та західній частинах Аргентини багато річок належать до басейну внутрішнього стоку, так як мають перемінні значення витрат води протягом року і губляться через активне випаровування та (або) грунтову інфільтрацію, або ж впадають у внутрішньоконтинентальні безстічні озера та солончаки (салінас). Найбільшими річковими системами тут є Десагуадеро із притоками і система озера Мар-Чікіта, куди впадають річки Дульсе, Прімеро і Сегундо.

Найдовші річки Аргентини (довжина в межах країни, км):

Саладо-дель-Норте - 2355
Парана - 1630
Уругвай - 1170
Ріо-Колорадо - 1140
Бермехо-Теуко - 1000
Пількомайо - 850
Чубут - 810
Саладо - 640
Негро - 635
Десеадо - 615
Чіко-де-Санта-Крус - 600
Сан-Хуан - 500
Мендоса - 400

Озерні котловини у межах Аргентини представлені головним чином в Патагонії завдяки гляціальним процесам, які призвели до їх формування. Виділяються озера Науель-Уяпі, В’єдма і Архентіно. На Чако-Пампі трапляються безліч озер із солоною та солонуватою водою; є озера і в літоральній смузі. Найбільшим озером Аргентини є Мар-Чікіта у провінції Кордова.

Водні ресурси країни включають також обширні льодовикові області Анд, такі як Періто-Морено, і підземні води водоносних горизонтів (Пуельче, Гуарані). Виробництво гідроенергії здійснюється за допомогою збудованих водосховищ (Ясірета на Парані, Сальто-Гранде на Уругваї та Чокон на Лімаї).