Мінеральні ресурси Швеції

В силу геологічної будови (поширення порід Скандинавського кристалічного щита) ця країна багата на рудні корисні копалини та будівельну сировину. Швеція займає 2-е місце в Європі (з великим відривом після України) за запасами залізних руд, 3-є місце в Європі за запасами руд молібдену і срібла, 4-е місце в Європі за запасами руд міді.

За запасами залізних руд Швеція займає 2-е місце в Європі (після України, з великим відривом від неї), а при врахуванні запасів Росії — 3-є місце після України і Росії. Родовища залізняку є в провінціях Норботтен і Берґслаген. Вони відповідають 5 генетичним типам: апатит-магнетитові (Кіруна, Туоллувара, Ґренґесберґ та ін.), скарново-магнетитові (Саутусвара та ін.), родовища залізистих кварцитів (Стросса), титаномагнетитові з ванадієм (Роутіваре та ін.) та ооліт-шамозитові і сидеритові руди (район Сконе). Основні запаси промислових залізних руд країни зосереджені в апатит-магнетитових родовищах (біля 70 %), з яких Кіруна є одним з найбільших родовищ у світі.

Родовища мідних руд відомі по всій країні. Близько 100 мідно-колчеданних родовищ і рудопроявів є в провінції Норботтен, стільки ж в Центральній Швеції, в провінціях Вестерботтен і Берґслаген. Важливе родовище мідної руди було виявлене на початку 1990-х років в долині річки Шеллефтеельвен в Норрланді.

Вольфрамові і молібденові руди зосереджені переважно в провінції Берґслаґен, родовища скарново-шеєлітові. Є також невеликі родовища жильної кварцово-вольфрамітової формації та епігенетичні стратиформні поклади. Більшість родовищ пов'язана з кислими інтрузіями.

Благородні метали золото і срібло добувають попутно з руд сульфідних родовищ. Єдине родовище золото-сульфідної формації — Енасен розташоване в Центральній Швеції. Руди містять телуриди золота.
Уранові руди в Швеції відомі в двох районах: на півдні країни в (Вестерґьотланд) і на півночі (Ар'єплуг-Арвідсьяур). Перші сконцентровані в кембрій-силурійських бітумінозних сланцях. Уранова мінералізація представлена уранінітом.

Крім урану, руди містять V (до 0,07 %), Мо (до 0,03 %), Ni. Другі асоціюють з ріолітовими і ріодацитовими іґнімбритами середнього протерозою. Основний мінерал — настуран, простежується на глибинах до 350 м.
Невеликі комплексні родовища руд металів є на півдні Швеції. Руди масивні, прожилкові і вкраплені. Основні родовища: Аітік, Буліден, Віскарія. Руди міді містять Ag (4 г/т), Au (0,3 г/т).

Основна частина родовищ свинцю і цинку знаходиться у східній частині крайової зони каледонід і залягає у гірських породах кембрію і докембрію. Відомо 3 типи родовищ: срібловмісні, колчеданно-поліметалічні, срібло-свинцево-цинкові жильні і поліметалічні стратиформні. Головні родовища: Лайсваль, Ґарпенберґ, Оммеберґ. Руди найбільшого родовища Лайсваль містять Ag (11 г/т) і Au (0,1 г/т).

Нерудна індустріальна сировина представлена родовищами польового шпату, тальку, азбесту, бариту, графіту, а нерудні будівельні матеріали — доломіту, вапняків, мармуру, граніту, пісковику, глинистих сланців. Жильні родовища плавикового шпату відомі у Сконе на півдні країни. Вміст флюориту в рудах іноді досягає 76 %.

Родовища нафти на території Швеції належать до Центрально-Європейського нафтогазоносного басейну. Вони розташовані на площі бл. 30 тис. км² (о. Ґотланд з прилеглою акваторією Балтійського моря). Продуктивні карбонатні відклади ордовика, глибина залягання продуктивного горизонту 400—800 м. Найбільше родов. — Хамра. Невеликі родовища кам'яного вугілля з потужністю пластів до 0,8 м (Хьоганес, Ересунде) є в провінції Сконе на західному узбережжі країни і приурочені до відкладів нижньої юри.