Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Тектоніка, рельєф, геологічна будова Швеції

Тектоніка та рельєф

Рельєф північної та південної Швеції різноманітний. У північній та західній частині країни вздовж кордону з Норвегією тягнуться Скандинавські гори каледонського віку (вища точка - м. Кебнекайсе 2123 м), що являють собою поєднання хребтів з ділянками альпійського рельєфу, плоскогір'їв й міжгірських западин.

Решта території Швеції має у тектонічній основі Скандинавський кристалічний щит. У північній Швеції розташовується плоскогір'я Норланд (заввишки від 200 до 800 м), яке кількома широкими ступенями, обмеженими уступами, знижується від Скандинавських гір до Ботнічної затоки. Плоскогір'я глибоко розчленоване розломами із закладеними в них річковими і озерними долинами.

Південніше знаходиться Середньошведська низовина, в межах якої кряжі і окремі гряди, оброблені давніми льодовиками, чергуються з пласкими пониженнями, значну частину яких займають озера. На крайньому півдні розташована височина Смоланд, розчленована радіальної системою долин на окремі пасма і масиви. Загалом для рівнинної частини Швеції характерні горбисті морені ландшафти.

Переважають невисокі скелясті береги, поблизу яких розташовані дрібні острови і шхери, що сильно ускладнюють прибережне судноплавство. У північній і південно-західній країв Ботнічної затоки - ділянки низьких акумулятивних, переважно піщаних, берегів. На півдні, на півострові Сконе - абразійні береги.

Геологічна будова

Швеція розташована в межах Балтійського щита. У центральній і східній частині країни докембрійські метаморфічні породи фундаменту виходять на поверхню, а в північно-західній – перекриті системою каледонських тектонічних структур. У структурному відношенні територія Швеції поділяється на провінції: Берґслаґен (Центральна Швеція), Південна Швеція, Шеллефте і Норботтен на півночі країни, область шведських каледонід на північному заході і плита Сконе на півдні країни.

У геологічній будові автохтону – найдавніші архейські досвекофенські метаморфічні комплекси, розвинені на крайній півночі в провінції Норботтен і представлені ґнейсами, граніто-ґнейсами з амфіболітами і мігматитами. Свекофенські метаморфічні комплекси нижнього протерозою переважно вулканічного та островодужного походження поширені в провінціях Норботтен, Шеллефте і Берґслаген. У провінції Норботтен з ними пов'язані найбільші родовища залізняку, в провінції Шеллефте – числені родовища руд кольорових металів, в провінції Берґслаґен – родовища поліметалічних, залізних і марганцевих руд. Карельські та нижньопротерозойські метаморфічні первинно-осадово-вулканічні комплекси, що переважають на півночі Норботтена, неузгоджено перекривають тут архейський фундамент.

Південну Швецію з північного заходу на південний схід перетинає трансскандинавський пояс великих гранітних та граніт-порфірових плутонів віком 1,75-1,5 млрд років, а також кислих вулканітів. Верхньопротерозойський осадовий чохол починається товщею готських осадових і вулканогенно-осадових формацій: пісковиків, конґломератів, метаріолітів, аґломератів і туфів (до західної частини провінції Берґслаґен).

На крайньому заході Південної Швеції середньо- і верхньорифейські граніти - середньо- і грубокристалічні, місцями порфірові, проривають карельські граніти, ґранодіорити та граніто-ґнейси. Байкальський (кадомський) комплекс (верхній рифей - венд), представлений польовошпатовими пісковиками, заповнює невелику вузьку ґрабен-синкліналь у Південній Швеції. Особливе структурне положення займає слабкометаморфізований автохтонний чохол, що залягає між метаморфітами покривів каледонід і древнім фундаментом. Він представлений в основному вулканічними породами, сланцями, пісковиками і конґломератами кембрію та силуру. На островах Еланд і Ґотланд та в провінції Сконе розвинені платформні відклади кембрію-силуру, а в Сконе - також і мезозою-кайнозою. Майже повсюдно поширені різноманітні четвертинні відклади: озерно-болотні, алювіальні, льодовикові, перигляціальні.

У Швеції відомі майже всі тектонічні покриви скандинавських каледонід. Автохтоном або паравтохтоном є різновікові метаморфічні породи докембрійського фундаменту і венд-силурійські утворення, які його перекривають. Тектонічні покриви являють собою горизонтальні і субгоризонтальні серії з 6-7 покривних пластин, насунених з північного заходу (із області Норвезького моря). Вони складені породами докембрію і раннього палеозою: вулканогенно-осадовими комплексами, інтрузивними і метаморфічними породами. Стратиграфічна послідовність порід порушена. Рівень метаморфізму – зеленокам’яна і амфіболітова (зрідка ґранулітова) фації. Утворення граніто-ґнейсових куполів в кінці силуру - девоні зумовило деформацію поверхонь, що розділяють покривні пластини, і виникнення в покривах числених тектонічних вікон з виходом докембрійського фундаменту на поверхню. З фронтальною зоною покривів пов'язані попіметалічні родовища.

Близько 80% тер. країни знаходиться в межах Балтійського гідрогеологічного масиву і лише крайня західна частина, від плато Хер’єдалєн до широти Кіруна, належить до басейну підземних вод каледонських складчастих структур Скандинавії. У межах Балтійського гідрогеологічного масиву розвинені тріщинні і тріщинно-жильні води інтрузивних і метаморфічних порід. Поширені також порові води четвертинних відкладів.

Артезіанські басейни порово-тріщинних і тріщинно-карстових пластових вод, пов'язані з покривами осадових і вулканічних порід платформного типу, займають обмежені площі. Дебіти бурових свердловин в породах кристалічного фундаменту складають десяті частки л/с, але в зонах тектонічних порушень можуть досягати 10-15 л/с. Підземні води верх. частини розрізу (до 800 м) доброї якості з мінералізацією до 1 г/л, гідрокарбонатні лужноземельні, м'які. Але в зоні узбережжя часто солонуваті (до 10 г/л, хлоридно-натрієві) – древні реліктові води морського генезису.

Підземні води артезіанських басейнів сформувалися в теригенних і карбонатних породах верхнього протерозою, палеозою і місцями мезозою. Ці води напірні, продуктивність свердловин – одиниці л/с. До глибини 200-300 м підземні води доброї якості і використовуються для водопостачання міст. Серед порових вод четвертинних порід найбільший практичний інтерес представляють води флювіогляціальних і моренних відкладів. Вони залягають на глибині до 10-15 м, доброї якості, є важливим джерелом централізованого водопостачання. Моренні підземні води поширені, доступні (колодязі), інтенсивно експлуатуються.

Підземні води Швеції використовуються головним чином для постачання питної води. Пробурено понад 0,5 млн свердловин, проте частка використання підземних вод невелика. Природні геологічні запаси прісних підземних вод країни оцінені в 4 км3, або бл. 1-2% запасів поверхневих вод.

Інші статті про Швецію

Швеція - держава в Північній Європі, розташована у східній та південній частинах Скандинавського півострова. За площею території Швеція посідає третє...
Тектоніка та рельєфРельєф північної та південної Швеції різноманітний. У північній та західній частині країни вздовж кордону з Норвегією тягнуться...
В силу геологічної будови (поширення порід Скандинавського кристалічного щита) ця країна багата на рудні корисні копалини та будівельну сировину. Швеція...
КліматРізноманітність клімату в Швеції пояснюється її великою протяжністю з півночі на південь. На півночі країни набагато холодніше і вегетаційний період...
Більша частина країни вкрита лісами (53%), за цим показником Швеція займає перше місце в Європі. За характером природної рослинності в Швеції виділяють...
Кількість та густота населенняНаселення Швеції на 28 лютого 2010 року становило 9,35 млн. чоловік (14-е місце в Євросоюзі). За щільністю населення (21,9...
На початку минулого століття Швеція була переважно аграрною країною, однією з найбідніших у Європі. Проте у XX столітті в Швеції відбулося те, що часто...
До провідних галузей промисловості Швеції належать целюлозно-паперова і деревообробна, металургійна, гірничовидобувна. Швеція посідає третє місце у світі...
Характеризуючи сферу послуг Швеції, слід зазначити, що багато соціальних послуг, такі як охорона здоров'я та освіта, майже цілком забезпечуються державою....
Національна залізнична мережа Швеції загальною протяжністю 17 118 км складається з магістральних залізничних ліній - ліній, що мають стратегічне значення,...
Щороку Швецію відвідують 3-4 млн. іноземних туристів. Найбільші потоки туристів - із країн ЄС та США.Цікавинка  Швеції - передусім столиця Стокгольм -...
У 2010 році обсяг шведського експорту становив 160,4 млрд. дол. США. Предмети експорту - продукція машинобудування - 35%, зокрема автотранспортні засоби,...

Географічна наука