Населення Польщі

Кількість та густота населення. На кінець 2008 року, населення Польщі становило 38 135 876 осіб. За кількістю населення Польща посідає 32 місце серед країн світу, 8-е в Європі і 6-е в Європейському Союзі. Середня густота населення складає 122 чол/км². Особливо густо заселеними є промислові райони на півдні країни (Сілезія — понад 200 осіб на 1 км²). Найменша середня густота населення у північно-східних районах (70—60 осіб на 1 км²).

Демографічна ситуація

Сучасна демографічна ситуація характеризується нульовим приростом населення, що виникає внаслідок помірно-низького рівня народжуваності та помірно-низької смертності (обидва показники на рівні 10 осіб на 1000 жителів). Фертильність - 1,29 дітей на жінку репродуктивного віку. Таким чином Польща належить до країн першого типу відтворення населення. Середня тривалість життя — 76 років (чоловіки - 71,9 років, жінки 80 років).

Державна демографічна політика Польщі спрямована на підтримку багатодітних сімей, збільшення народжуваності. За віковою структурою Польща є однією з наймолодших країн Центральної Європи. Частка працездатного населення тут становить 60 %. Вікова структура населення наступна: від 0 до 14 років - 15%; від 15 до 64 років - 71,6%; старші за 65 років - 13,4%. Середній вік населення 38,2 роки (чоловіки - 36,5 років, жінки - 40 років). На 100 жінок припадає 94 чоловіків.

Урбанізація та система розселення

У містах проживає близько 60 % населення, на території країни розміщено 9 міських агломерацій, кожна з яких має близько 2 млн чоловік. Високою питомою вагою міського населення виділяються промислові райони Сілезії. Вплив столиці на життя країни дещо нижчий, ніж в інших країнах регіону, що пояснюється наявністю кількох розвинутих промислових центрів. Найбільші міста Польщі (населення за 2007 рік): Варшава — місто 1 707 тис., агломерація 2 680 тис.,  Краків — 756,6 тис., Лодзь — 753,2 тис., Вроцлав — 632,8 тис., Познань — 560,9 тис., Ґданьськ — (455,7 тис.), Щецін — 416,7 тис., Бидґощ — (361,2 тис.), Люблін — 351,8 тис., Катовіце — місто 312,2 тис., агломерація 2784 тис.

Національний склад населення

Після Другої світової війни Польща є мононаціональною країною. Згідно Національного перепису населення Польщі, проведеного в 2002 році, національний склад Польщі глядає так: 
1. Поляки 96,74 % (36,9 млн.)
2. Сілезці 0,45% (173 153 осіб)
3. Німці 0,4% (152 897 осіб)
4. Білоруси 0,13% (48 737 осіб)
5. Українці 0,08% (30 957 осіб)
6. Цигани 0,03% (12 855 осіб)
Інші національності - 2,17%

Кашуби, один із малих народів Європи, живуть переважно на півночі Польщі, в Поморському воєводстві. Щодо кашубів нема єдиної думки, чи є вони окремим західно-слов`янським народом, чи лише етнографічною групою поляків. Згідно даних перепису населення Польщі 2002 року, лише 5100 осіб назвали себе кашубами. Однак кашубську мову визнали за рідну 51 000 осіб. Білоруси проживають головно у Підляському воєводстві і офіційно переважають у чотирьох його ґмінах.

За даними перепису 2002 року в Польщі мешкало 386 чехів. Більшість з них живуть у районі міста Зелюв (Лодзьке воєводство, 81 особа), південно-західній частині Клодзького повіту (Нижньосілезьке воєводство, 47 осіб) та польської частини Тешинської Сілезії (61 чоловік). Також чехи живуть в Варшаві.

Трудові ресурси

Трудові ресурси Польщі становлять 21 млн. чол., або 57 % населення. У приватному секторі зайнято понад 65% усіх працюючих. Робоча сила в Польщі — одна з найбільш молодих в Європі: біля 60 % зайнятих мають вік до 40 років. Із загального числа зайнятих у 11% вища, у 66% — середня освіта. У сільському господарстві - 25% від усіх зайнятих, в промисловості — 27% (3,5% в харчовій, 2,5% — в гірничодобувній, 5,2% — в машинобудуванні), 12,7% — в торгівлі, 5,7% — в будівництві і 5% — на транспорті.

Мови Польщі

Державною мовою Польщі є польська мова, яка належить до західнослов'янської підгрупи слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Серед міноритарних мов країни розповсюджені кашубська (на захід та південь від Гданська), Вілямовський (у однойменному місті), караїмська. Серед мов сусідніх народів - німецька, білоруська, українська, російська мови, переважно у прикордонних регіонах та у великих містах Польщі.

Релігія

Християнство в країні закріпилось в Х ст. Переважна кількість віруючих — католики. Також є порівняно невелика група греко-католиків (понад 200 тис.) і вірмено-католиків. Існує ряд церков, що відділилися від Римської католицької церкви: Старокатолицька церква маріавітів (25 тис.) і Католицька церква маріавітів (4 тис.). Польська православна церква за числом віруючих посідає друге місце (біля 500 тис.). В окремих мазурських та білостокських селах живуть старообрядці, предки яких емігрували сюди в XVII ст. із Росії, рятуючись від релігійних переслідувань.

Протестантизм налічує ряд течій та сект:  Євангелійська аугсбургська (лютеранська) церква (75 тис.), Окрім німців до неї відносяться віруючі мазури та частина віруючих Тешинської Силезії і Лодзі; Об'єднана євангелійська церква (10 тис.); адвентисти сьомого дня; баптисти; реформатори; методисти; п'ятидесятники (послідовники п'ятидесятних Асамблей Бога, знані в Польщі, як зєльоносьвянковци); мормони; Свідки Єгови (130 тис.). Із нехристиян в країні найбільш представлені юдеї, караїми та мусульмани.