Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Рельєф, тектоніка та геологічна будова Польщі

Близько 75% площі країни займають низовини (переважно на півночі і заході). На півночі країни розташована моренна Балтійська гряда (до 329 м). Як і для всієї південно-східної Прибалтики, для півночі Польщі характерний рельєф, який сформувався в льодовиковий період. Широко представлені кінцеві морени, ози, друмліни. В улоговинах між пагорбами — численні озера. 

Велику частину центральної Польщі займають Великопольсько-Куявська і Мазовецько-Підляська низовини.

На півдні і південному сході низовини змінюються Сілезько-Малопольським підняттям з невисокими (до 600 м) Свентокшиськими горами і в основному плоскою Люблінською височиною. Вздовж південних кордонів простягаються гори Судети (вис. до 1602 м, г. Снєжка) На схід від Моравських Воріт розташовані Карпати (вис. до 2499 м, г. Риси в масиві Татри) з передовою грядою Західних і Східних Бескид. Тільки Високі Татри в Польщі мають гострі гірські піки, глибокі ущелини і льодовикові форми рельєфу в гребеневій зоні. Більш низькі ланцюги Карпат, звані Бескидами, мають округлі форми і в значній частині покриті лісами.

Тектоніка і геологічна будова

На території Польщі виділяються платформна частина (південно-західна околиця Східно-Європейської платформи на сході, Середньоєвропейська плита і східна частина Західно-Європейської платформи на заході) і складчаста область, що простягається вузькою смугою на півдні країни (Західні і Східні Судети, Свентокшиські гори, Карпати з Передкарпатським крайовим прогином). Межа між платформними структурами проходить по зонах глибинних розломів, що знаходять відображення у флексурах і розривних порушеннях осадового чохла.

Фундамент Східно-Європейської платформи представлений різноманітним комплексом від архейських до середньопротерозойських порід. Багато разів перероблені гранітоїдні серії архею місцями перекриті карельськими метаморфічними породами і прорвані протерозойськими магматичними породами від основного до кислого складу. У депресіях і ґрабенах фундаменту розвинені верхньопротерозойські кварцитизовані пісковики і сланці. Глибина залягання фундаменту від 0,5 км (Мазурсько-Сувалковський виступ) до 8-9 км (Люблінсько-Львівська западина). З анортозитами фундаменту пов'язані ванадійвмісні титан-ільменітові руди, з кварцитовими серіями – залізисті кварцити.

Нижні шари чохла платформи представлені рифейськими червонокольоровими гірськими породами і вулканогенно-осадовими породами, що наповнюють на сході країни древні авлакогени. Комплекси порід, які залягають вище, мають плащове поширення. Верхньорифейсько-нижньокембрійські теригенні породи розвинені вздовж всієї західної околиці платформи, середньокембрійські піщано-алевролітові, ордовик-силурійські карбонатні породи і силурійські ґраптолітові сланці – в Балтійській синеклізі, в Підлясько-Брестській і Люблінсько-Львівській западинах.

Західноєвропейська платформа являє собою монокліналь північно-східного падіння, яка в західній частині має назву Передсудетської, а в сході – Краківсько-Сілезької. Герцинський фундамент представлений дислокованими флішеподібними породами і ґраувакками нижнього карбону. Чохол платформи складений теригенно-уламковими породами карбону з прошарками вугілля, верхньо-кам’яновугільно-нижньопермськими породами. У покрівлі “червоного лежня" на Передсудетській монокліналі розташовані численні родовища природного газу. Вище залягає циклічно побудована верхньопермська теригенно-карбонатно-соленосна формація (цехштейн), в основі якої розвинені металоносні сланці з родовищами руд міді. З породами цехштейна пов'язані родов. нафти, газоконденсату і газу, поклади калійних солей і ґаліту.

Складчаста основа Середньоєвропейської плити (мегасинеклізи) складена філітами рифею, кварцитами і метаморфізованими ґраптолітовими сланцями ордовика і силуру. Глибина залягання його від 1-2 км на бортах синеклізи до 8-13 км в центрі. Чохол представлений верхньопалеозойськими теригенно-карбонатними відкладами в нижній частині розрізу і переважно соленосними у верхній. На всій платформній території Польщі на цехштейні залягають континентальні відклади нижнього (строкатий пісковик) і карбонатні утворення середнього (ракушняковий вапняк) тріасу, теригенно-карбонатні і евапоритові відклади верхнього тріасу і юри. До доломіту тріасу на півдні країни приурочено свинцево-цинкове зруденіння. Розріз мезозою вінчається теригенними відкладами нижньої і карбонатними породами верхньої крейди.

Широко розвинені теригенні відклади палеогену і неогену. У Середньоєвропейській мегасинеклізі в еоцені і міоцені сформувалися паралічні вугленосні товщі, з якими пов'язані буровугільні родовища. З теригенними відкладами четвертинного віку, які складають верхні елементи чохла, пов'язані родовища нерудних будівельних матеріалів.

Західні Судети (найбільш піднята частина орогена) складені гнейсами архею, метаморфізованими сланцями і вулканогенно-осадовими породами нижнього палеозою, сланцями, ґраувакками і вапняками девону, грубоуламковими породами карбону, прорваними гранітами. Виділяють Північно-Судетську і Внутрішньо-Судетську (Нижньосілезьку) западини. До останньої приурочені родовища кам. вугілля. Східні Судети відрізняються більш низьким гіпсометричним розташуванням і більш повним розрізом палеозою, у верхній частині якого виділяються теригенно-карбонатний фліш девону і флішоїдна товща карбону з прошарками туфів. У передгірській Верхньосілезькій западині розвинені вугленосні гірські породи карбону, з якими пов'язані родовища кам. вугілля. З магматичними породами палеозою асоціюють руди хрому, нікелю і міді, пірит, магнезит тощо. Свентокшиські гори складчасто-блокової будови складені інтенсивно дислокованими породами ниж. палеозою і менш за дислокованим комплексом порід девону і карбону, який створює сундучні складки.

Передкарпатський прогин, що є частиною альпійської області Карпат, північним пологим бортом накладений на елементи герцинської складчастої системи Середньоєвропейської плити і Східно-Європейської платформи. Виповнююча прогин моласова товща міоцену складена теригенними породами з соленосною товщею в середній частині. З гіпсом і ангідритами останньої пов'язані родовища самородної сірки. Піщані горизонти моласи містять числені поклади природного газу. Зовнішні Карпати складені потужною (до 11 км) товщею крейдових і палеогенових флішових відкладів. Ця частина орогену є мегасинклінорієм зі складною покривно-складчастою структурою, відклади якої утворюють ряд структурно-фаціальних зон. З флішовими відкладами крейди-палеогену пов'язані дрібні родов. нафти і газу.

У Внутрішніх Карпатах виділяють Пенінський пояс, міжгірну Підгальську западину і гірський масив Татри. Пенінський пояс складений дислокованими вапняками юри, які утворюють останці, і мергелистими породами крейди. Підгальська западина виконана палеогеновими грубоуламковими і піщано-глинистими відкладами. Татри утворені двома структурними елементами – північний являє собою покривало, складене мезозойськими осадовими гірськими породами; південний утворений гранітами карбону, нижньопалеозойськими метаморфічними породами і пермсько-крейдовими, переважно карбонатними, породами.

Інші статті про Польщу

Республіка Польща — держава у Центральній Європі у складі Європейського союзу. Довжина польського кордону становить 3511 км, з них 440 км припадає на...
Близько 75% площі країни займають низовини (переважно на півночі і заході). На півночі країни розташована моренна Балтійська гряда (до 329 м). Як і для...
В Польщі нараховують понад 70 різних видів корисних копалин. Серед країн ЄС Польща займає за запасами бурого вугілля 6-е, кам’яного вугілля та срібла –...
Польща розташована в зоні помірно-континентального клімату. На характер розподілу температур та режим зволоження здійснює вплив західний переніс...
Для Польщі характерна густа річкова мережа. Найдовша річка країни - Вісла довжиною 1030 км з притоками Сян, Вепш і Буг (Західний Буг); Одер, яка є...
Грунти. Найпоширеніші дерново-підзолисті грунти на піщаній морені та дерново-карбонатні грунти на виходах карбонатизованих порід. Трапляються рендзини. На...
Кількість та густота населення. На кінець 2008 року, населення Польщі становило 38 135 876 осіб. За кількістю населення Польща посідає 32 місце серед...
Польща — індустріально-аграрна країна. Господарство Польщі є досить диверсифікованим. У структурі національного продукту країни на промисловість припадає...
Польська промисловість дуже диверсифікована і географічно досить рівномірно розміщена, хоч існують райони значної концентрації підприємств її провідних...
Сільське господарство створює близько 7% ВНП Польщі й займає четверте місце в господарській сфері після промисловості, торгівлі та будівництва. Під...
Країна має всі види транспорту: автомобільний, залізничний, повітряний, трубопровідний, водний (річковий і морський).Транспортна система Польщі склалася...
Польща відома як центр міжнародного туризму. Світовими курортами і центрами культурної спадщини є Сопот, Зелена-Ґура, Бельсько-Бяла, Краків, Варшава,...
Зовнішньоекономічні зв'язки завжди відігравали велику роль у розвитку господарства країни. Після Другої світової війни вони були зорієнтовані переважно на...

Географічна наука