Рельєф, тектоніка та геологічна будова Польщі

Близько 75% площі країни займають низовини (переважно на півночі і заході). На півночі країни розташована моренна Балтійська гряда (до 329 м). Як і для всієї південно-східної Прибалтики, для півночі Польщі характерний рельєф, який сформувався в льодовиковий період. Широко представлені кінцеві морени, ози, друмліни. В улоговинах між пагорбами — численні озера. 

Велику частину центральної Польщі займають Великопольсько-Куявська і Мазовецько-Підляська низовини.

На півдні і південному сході низовини змінюються Сілезько-Малопольським підняттям з невисокими (до 600 м) Свентокшиськими горами і в основному плоскою Люблінською височиною. Вздовж південних кордонів простягаються гори Судети (вис. до 1602 м, г. Снєжка) На схід від Моравських Воріт розташовані Карпати (вис. до 2499 м, г. Риси в масиві Татри) з передовою грядою Західних і Східних Бескид. Тільки Високі Татри в Польщі мають гострі гірські піки, глибокі ущелини і льодовикові форми рельєфу в гребеневій зоні. Більш низькі ланцюги Карпат, звані Бескидами, мають округлі форми і в значній частині покриті лісами.

Тектоніка і геологічна будова

На території Польщі виділяються платформна частина (південно-західна околиця Східно-Європейської платформи на сході, Середньоєвропейська плита і східна частина Західно-Європейської платформи на заході) і складчаста область, що простягається вузькою смугою на півдні країни (Західні і Східні Судети, Свентокшиські гори, Карпати з Передкарпатським крайовим прогином). Межа між платформними структурами проходить по зонах глибинних розломів, що знаходять відображення у флексурах і розривних порушеннях осадового чохла.

Фундамент Східно-Європейської платформи представлений різноманітним комплексом від архейських до середньопротерозойських порід. Багато разів перероблені гранітоїдні серії архею місцями перекриті карельськими метаморфічними породами і прорвані протерозойськими магматичними породами від основного до кислого складу. У депресіях і ґрабенах фундаменту розвинені верхньопротерозойські кварцитизовані пісковики і сланці. Глибина залягання фундаменту від 0,5 км (Мазурсько-Сувалковський виступ) до 8-9 км (Люблінсько-Львівська западина). З анортозитами фундаменту пов'язані ванадійвмісні титан-ільменітові руди, з кварцитовими серіями – залізисті кварцити.

Нижні шари чохла платформи представлені рифейськими червонокольоровими гірськими породами і вулканогенно-осадовими породами, що наповнюють на сході країни древні авлакогени. Комплекси порід, які залягають вище, мають плащове поширення. Верхньорифейсько-нижньокембрійські теригенні породи розвинені вздовж всієї західної околиці платформи, середньокембрійські піщано-алевролітові, ордовик-силурійські карбонатні породи і силурійські ґраптолітові сланці – в Балтійській синеклізі, в Підлясько-Брестській і Люблінсько-Львівській западинах.

Західноєвропейська платформа являє собою монокліналь північно-східного падіння, яка в західній частині має назву Передсудетської, а в сході – Краківсько-Сілезької. Герцинський фундамент представлений дислокованими флішеподібними породами і ґраувакками нижнього карбону. Чохол платформи складений теригенно-уламковими породами карбону з прошарками вугілля, верхньо-кам’яновугільно-нижньопермськими породами. У покрівлі “червоного лежня" на Передсудетській монокліналі розташовані численні родовища природного газу. Вище залягає циклічно побудована верхньопермська теригенно-карбонатно-соленосна формація (цехштейн), в основі якої розвинені металоносні сланці з родовищами руд міді. З породами цехштейна пов'язані родов. нафти, газоконденсату і газу, поклади калійних солей і ґаліту.

Складчаста основа Середньоєвропейської плити (мегасинеклізи) складена філітами рифею, кварцитами і метаморфізованими ґраптолітовими сланцями ордовика і силуру. Глибина залягання його від 1-2 км на бортах синеклізи до 8-13 км в центрі. Чохол представлений верхньопалеозойськими теригенно-карбонатними відкладами в нижній частині розрізу і переважно соленосними у верхній. На всій платформній території Польщі на цехштейні залягають континентальні відклади нижнього (строкатий пісковик) і карбонатні утворення середнього (ракушняковий вапняк) тріасу, теригенно-карбонатні і евапоритові відклади верхнього тріасу і юри. До доломіту тріасу на півдні країни приурочено свинцево-цинкове зруденіння. Розріз мезозою вінчається теригенними відкладами нижньої і карбонатними породами верхньої крейди.

Широко розвинені теригенні відклади палеогену і неогену. У Середньоєвропейській мегасинеклізі в еоцені і міоцені сформувалися паралічні вугленосні товщі, з якими пов'язані буровугільні родовища. З теригенними відкладами четвертинного віку, які складають верхні елементи чохла, пов'язані родовища нерудних будівельних матеріалів.

Західні Судети (найбільш піднята частина орогена) складені гнейсами архею, метаморфізованими сланцями і вулканогенно-осадовими породами нижнього палеозою, сланцями, ґраувакками і вапняками девону, грубоуламковими породами карбону, прорваними гранітами. Виділяють Північно-Судетську і Внутрішньо-Судетську (Нижньосілезьку) западини. До останньої приурочені родовища кам. вугілля. Східні Судети відрізняються більш низьким гіпсометричним розташуванням і більш повним розрізом палеозою, у верхній частині якого виділяються теригенно-карбонатний фліш девону і флішоїдна товща карбону з прошарками туфів. У передгірській Верхньосілезькій западині розвинені вугленосні гірські породи карбону, з якими пов'язані родовища кам. вугілля. З магматичними породами палеозою асоціюють руди хрому, нікелю і міді, пірит, магнезит тощо. Свентокшиські гори складчасто-блокової будови складені інтенсивно дислокованими породами ниж. палеозою і менш за дислокованим комплексом порід девону і карбону, який створює сундучні складки.

Передкарпатський прогин, що є частиною альпійської області Карпат, північним пологим бортом накладений на елементи герцинської складчастої системи Середньоєвропейської плити і Східно-Європейської платформи. Виповнююча прогин моласова товща міоцену складена теригенними породами з соленосною товщею в середній частині. З гіпсом і ангідритами останньої пов'язані родовища самородної сірки. Піщані горизонти моласи містять числені поклади природного газу. Зовнішні Карпати складені потужною (до 11 км) товщею крейдових і палеогенових флішових відкладів. Ця частина орогену є мегасинклінорієм зі складною покривно-складчастою структурою, відклади якої утворюють ряд структурно-фаціальних зон. З флішовими відкладами крейди-палеогену пов'язані дрібні родов. нафти і газу.

У Внутрішніх Карпатах виділяють Пенінський пояс, міжгірну Підгальську западину і гірський масив Татри. Пенінський пояс складений дислокованими вапняками юри, які утворюють останці, і мергелистими породами крейди. Підгальська западина виконана палеогеновими грубоуламковими і піщано-глинистими відкладами. Татри утворені двома структурними елементами – північний являє собою покривало, складене мезозойськими осадовими гірськими породами; південний утворений гранітами карбону, нижньопалеозойськими метаморфічними породами і пермсько-крейдовими, переважно карбонатними, породами.