Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Корисні копалини Польщі

В Польщі нараховують понад 70 різних видів корисних копалин. Серед країн ЄС Польща займає за запасами бурого вугілля 6-е, кам’яного вугілля та срібла – 7-е, міді – 8-е, свинцю та цинку – 10-е місце. Запаси нафти в 1987 складали всього бл. 2 млн. т, і внутрішні потреби країни задовольнялися в основному за рахунок імпорту. За даними 1996 року, запаси природного газу в Польщі оцінювалися в 121 млрд. куб. м. Родов. нафти і природного газу (бл. 250) знаходяться в межах Центральноєвропейського, Північно-Передкарпатського і Карпатського нафтогазоносних басейнів.

Центральноєвропейський басейн охоплює платформні області Польщі. Переважна кількість родовищ знаходиться на Передсудетській монокліналі і в Помор’ї. Найбільш значні родовища: нафтові – Камень-Поморскі, Дашево; газові – Богдай-Уцехув, Жухлюв, Вешховіце, Тархали, Равіч, Чешув, Гожіслав, Боженцін. Родов. газу в основному пов'язані з теригенними відкладами нижьої пермі і в меншій мірі з верхньопермськими карбонатними породами, до яких приурочені поклади майже всіх нафтових родовищ. Нафти сірчисті, густиною 850-870 кг/м3. Гази переважно метанові, часто з високим вмістом азоту і домішкою гелію. Глибина залягання покладів 1-3,5 км. Північно-Передкарпатський басейн знаходиться в Передкарпатському прогині.

У зовнішній частині прогину знаходяться переважно газові родовища, поклади яких приурочені до гірських порід від девону до міоцену (міоцен – осн. газоносний горизонт). Найбільш значні газові родов.: Перемишль-Яксманіце, Красне-Альбігова, Любачув, Тарнув, Каньчуга, Вигода, у Ясельсько-Кросненському нафтовому районі, а також у Балтійському морі тощо. Гази в основному метанові, з невеликим вмістом азоту. Нафтові родовища дрібні. Нафти малосірчисті, від важких до легких. Глибини залягання родовищ нафти і газу від сотень м до 1,5-2,5 км. Карпатський басейн охоплює флішеві покривала Зовнішніх Карпат. Родовища переважно нафтові, рідше газові, нафтогазоносність пов'язана з крейдо-палеогеновим флішем. Нафти переважно легкі, малосірчисті. Родовища багатопластові, складної будови, залягають на глибині від сотень м до 3,5 км (Ванькова, Потік, Харкльова-Погожіна тощо).

У кінці 1980-х років запаси вугілля в Польщі оцінювалися приблизно в 40 млрд. т; у 1996 – в 65 млрд. т. Основні родовища кам'яного вугілля в Польщі знаходяться в Сілезії, а також в Валбжіхському і Люблінському басейнах. Станом на 2000 р у країні є 112 родов. вугілля з ресурсами 61500 млн. т. Серед енергетичних ресурсів найбільше значення має кам'яне вугілля (ресурси 64,9 млрд. т на глибині до 1000 м, 1999). Запаси кам’яного вугілля на 2001 р: балансові – 16 млрд т (у 1990 р – бл. 30 млрд т), промислові – 7,5 млрд т, видобувні – 5 млрд т (за Є.Кіцкі, 2002). Родовища кам'яного вугілля знаходяться в Верхньосілезькому кам’яновугільному бас. (на півдні), Нижньосілезькому вугільному басейні (на південному заході Польщі) і Люблінському вугільному басейні (на південному-сході). З розвіданих запасів кам. вугілля бл. 67% складають енергетичні, інші – коксівне вугілля. Вугільні пласти залягають у відкладах верхнього карбону.

Потужність вугленосної товщі Верхньосілезького басейну 6,0-2,5 км. Розвідано декілька сотень пластів вугілля, найбільш потужні з них до 20 м. На заході вугільна товща зім'ята в дисгармонійні, а в іншій частині басейну в пологі складки, ускладнені численними скидами і зсувами. Потужність вугленосної товщі Нижньосілезького басейну понад 1,5 км. Вона містить декілька десятків пластів вугілля, переважають пласти потужністю 1,2-1,5 м, бл. 50% коксівного вугілля. Умови залягання складні. Потужність вугленосної товщі Люблінського басейну близько 0,7 км. Вона містить 90 пластів, переважно потужністю 0,9-1,3 м. Вугілля в основному енергетичне. Залягання вугільних пластів плавне. Покрівля вугленосної товщі на глиб. 450-750 м. У Верхній Сілезії, крім кам'яного вугілля, є також метан (понад 90 км3).

Буре вугілля поширене на всій території Польщі Воно приурочене до відкладів нижньої юри, верхньої крейди, палеогену і неогену. Прогнозні ресурси бурого вугілля бл. 42 млрд т, підтверджені запаси 14 млрд т. (1999). Осн. поклади мають переважно міоценовий вік і представлені м'яким бурим вугіллям. Найбільше родовищ (понад 30) в центральній і західній частинах країни. Головні з них – Адамув, Конін, Белхатув, Турув, Легніца, Тшцянка і інші. У розрізі є декілька субгоризонтальних пластів потужністю до 12-15 м, що залягають на глибинах до 460 м.

Залізняк зустрічається в родов. магматичного і осадового походження. До перших належить родовище Кшемянка, пов'язане з анортозитами протерозойського кристалічного фундаменту в межах Мазурсько-Сувалковського підняття. Руди ільменіт-магнетитового складу, з середнім вмістом Fe 27%; присутні також титан і ванадій. Осадові родовища залізняку відомі в Судетах (Ковари), на Краківсько-Сілезькій монокліналі (Ченстоховський район), на околиці Свентокшиських гір (Коньске) і в Помор’ї (Лобез). Руди сидеритового складу пов'язані з відкладами ниж. і сер. юри; сер. вміст Fe бл. 30%, є домішки фосфору і сірки. У 1962 році в околиці Сувалок відкрито дуже багаті (за оцінками – 1 млрд. т) поклади магнетиту з домішками титану і ванадію.

Польща має найбільші в Європі підтверджені і загальні запаси міді (1999). Осадові родов. мідних руд, одні з найбільших в світі, знаходяться в межах Передсудетської монокліналі і приурочені до відкладів цехштейну. Мідні мергелі і сланці залягають у болеславіцько-злоторийській мульді, а також між Лубіном і Глоговом (Лєгніцько-Глоговський мідний район). Руди представлені мідноносними сланцями, пісковиками і мінералізованими міддю вапняками та доломітами (карбонатна руда). Сер. потужність мідноносних осадів 2 м, вміст Cu 0,8-2,5%. Гол. рудні мінерали – халькозин, борніт і халькопірит. Руди містять також домішки срібла, свинцю, нікелю, кобальту, ванадію, золота, платини, кадмію, рутенію та інших елементів. Рудні тіла простежені на глибинах 800-1800 м. Родовища Північно-Судетської мульди пов'язані з осадово-вулканогенними породами. Вміст Cu в них 0,5-0,8%, середня потужність рудоносних пластів 0,5 м.

Родовище нікелевих руд Шкляри відоме в Нижній Сілезії. Силікатно-нікелеві руди пов'язані з корою вивітрювання серпентинітів палеозою, потужністю до 8 м. Середній вміст Nі 0,7%, Fe 10-15%, Со 0,04%. Крім цього, є поклади руд нікелю у Зомбковіці Сілезькій. Запаси свинцевих і цинкових руд в Польщі значні. За підтвердженими запасами свинцю Польща посідає 1-е місце в Зах. Європі (1999), а цинку – 2-е місце (після Ірландії, 1999). Поліметалічні родовища виявлені на півдні країни, i у Верхній Сілезії, де вони приурочені до доломіту сер. тріасу. Головні з них – Битом, Поможани, Тшебьонка, Олькуш, Завєрце. Поклади жильні, лінзові і пластові. Є також штоко- і трубоподібні поклади потужністю до 40 м. Руди переважно сульфідні (складені сфалеритом і ґаленітом); на невеликих глибинах а зоні окиснення зустрічаються галмейні руди. Вміст Pb 1,2-1,5%, Zn 5-6%; попутні компоненти – срібло, талій, мідь, арсен, молібден, кадмій. Генезис рудних тіл спірний. Глибина залягання 20-250 м. Руди цинку і олова знаходяться також в околицях Олькуша, Болеславля, Хжанова і Зав'єрця.

За підтвердженими і загальними запасами срібла Польща займає 1-е місце в Європі (1999). У Польщі 67% підтверджених запасів срібла зосереджено в рудах мідних родовищ Любін (15.4 тис. т), Рудна (15 тис. т), Полковіце-Серошовіце (13.7 тис.т) Лєгніце-Глогувського рудного району. Руди характеризуються високою якістю. Середній вміст срібла в них коливаються від 34 до 73 г/т. Із цих родовищ в Польщі добувається до 98% срібла. Інші запаси пов'язані з свинцево-цинковими рудами з низькими вмістами срібла.

Калійні солі супроводять поклади кам. солі цехштейну. Найбільші поклади поліґаліту виявлені на півночі, в районі Пуцької затоки (Хлапово, Мерошино, Сважево), де поліґаліт утворює лінзи потужністю 6-75 м на глиб. 30-225 м. вміст K2O 7-13%. Поклади поліґаліту є біля Гданської бухти.

Гірничохімічна сировина представлена сіркою (її поклади оцінюються на 629 млн т) і кам'яною сіллю (80 млрд т). Родовища самородної сірки, відкриті у 1953, належать до числа найбільших в світі і розташовані в північній частині Передкарпатського прогину. Головне з них – Тарнобжег (Пясечно, Махів, Єзірко). Родов. пластового типу (Гжібув, Рудники, Барану, Махув і інш.) пов'язані з гіпсом і ангідритами міоцену, в яких вони заповнюють каверни і тріщини. Потужність сірковмісних пластів від декількох м до перших десятків м. Середній вміст S у породі 25%, глибина покладів від 20 до 350 м. Виявлені родовища сірки також біля Лубачева (Горинець, Башня).

Кам'яна сіль знаходиться на Підкарпатті (Бохня, Вєлічка, Ленжковіце, Сєдлець) та у вигляді соляних стовпів у північно-східній Великопольщі, а також на Куявії (Іновроцлав, Гура, Клодава, Ізбіца, Рогізно, Могільно). Родовища кам'яної солі є складовою частиною комплексу порід цехштейна в платформній частині країни (Дамаславек, Ізбіца, Любень, Ланіта тощо) і сер. міоцену в Передкарпатському прогині (Ленжковіце, Войніч та інші). Характерне утворення соляних куполів. Найбільші родовища пермських солей – Клодава, Гура, Іновроцлав, Могільно (є включення лінз калієво-магнієвих солей), міоценових – Вєлічка, Бохня.

Родовища фосфоритів (Рейон-Ілжа тощо) розташовані в північних відрогах Свентокшицьких гір. Фосфорит утворює конкреції (17-28% від маси гірських порід) в пісках і мергелях ниж. крейди. Продуктивний горизонт має потужність до 25 м. Глибина залягання пластів від декількох десятків до 300 м.

Польща має численні родовища нерудних будівельних матеріалів, що включають близько 30 видів мінеральної сировини. Серед них найбільше значення мають граніти кам’яновугільної доби і докембрійські мармури Нижньої Сілезії, облицювальні пісковики верхньої крейди в окрузі Нова-Руда і верхньої юри на схилах Свентокшиських гір, вапняки для цементної і хімічної промисловості, пов'язані з відкладами девону і юри в Свентокшиських горах, девону і тріасу в Сілезько-Краківському районі, облицювальні вапняки палеогену- неогену тощо. Багаті поклади нерудних буд. матеріалів залягають у Судетах і на Судетському Передгір'ї (граніти, сієніти, габро, порфіри, мелафіри, діабази, базальти, кварцові сланці, мармури, пісковики), на краю Свентокшиських гір (пісковики, вапняки), на Люблінській височині і в околиці Хелма (мергелі і крейдові вапняки), у Нідзіанській мульді (гіпси), на Куявії і Краківсько-Ченстоховській височині (вапняки). На всій території Польщі поширені піски, глини, гравій та ілювій. Крім того, у Польщі виявлені числені поклади торфу, жильні родовища бариту (околиці Валбжиха), гіпсу (Джишлав, Ніда), дорогоцінних і виробних каменів (Янтар, Пагурки-Зах, Йорданув) та інші.

Польща має багаті ресурси геотермальних вод. Найбільші з них знаходяться між Коніном і Лодзю, Познанню та Пілою, в околиці Щецина і на Підхаллі. У Пижицях (Західнопоморське воєводство) діє перша у Польщі геотермічна теплоцентраль (запущена до експлуатації у 1996 році). Є численні лікувальні мінеральні джерела з хлоридними водами, вуглеводневими і сірковими водами (передусім у Судетах і Бескидах).

Інші статті про Польщу

Республіка Польща — держава у Центральній Європі у складі Європейського союзу. Довжина польського кордону становить 3511 км, з них 440 км припадає на...
Близько 75% площі країни займають низовини (переважно на півночі і заході). На півночі країни розташована моренна Балтійська гряда (до 329 м). Як і для...
В Польщі нараховують понад 70 різних видів корисних копалин. Серед країн ЄС Польща займає за запасами бурого вугілля 6-е, кам’яного вугілля та срібла –...
Польща розташована в зоні помірно-континентального клімату. На характер розподілу температур та режим зволоження здійснює вплив західний переніс...
Для Польщі характерна густа річкова мережа. Найдовша річка країни - Вісла довжиною 1030 км з притоками Сян, Вепш і Буг (Західний Буг); Одер, яка є...
Грунти. Найпоширеніші дерново-підзолисті грунти на піщаній морені та дерново-карбонатні грунти на виходах карбонатизованих порід. Трапляються рендзини. На...
Кількість та густота населення. На кінець 2008 року, населення Польщі становило 38 135 876 осіб. За кількістю населення Польща посідає 32 місце серед...
Польща — індустріально-аграрна країна. Господарство Польщі є досить диверсифікованим. У структурі національного продукту країни на промисловість припадає...
Польська промисловість дуже диверсифікована і географічно досить рівномірно розміщена, хоч існують райони значної концентрації підприємств її провідних...
Сільське господарство створює близько 7% ВНП Польщі й займає четверте місце в господарській сфері після промисловості, торгівлі та будівництва. Під...
Країна має всі види транспорту: автомобільний, залізничний, повітряний, трубопровідний, водний (річковий і морський).Транспортна система Польщі склалася...
Польща відома як центр міжнародного туризму. Світовими курортами і центрами культурної спадщини є Сопот, Зелена-Ґура, Бельсько-Бяла, Краків, Варшава,...
Зовнішньоекономічні зв'язки завжди відігравали велику роль у розвитку господарства країни. Після Другої світової війни вони були зорієнтовані переважно на...

Географічна наука