Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Французька геополітична школа

Засновником французької геополітичної школи вважається Поль Відаль де ля Блаш. Багато вчених приписують "позитивізму" де ла Блаша саме геополітичне забарвлення. Але свідомо розвивати цей напрямок почали такі французькі географи, як Альберт Деманжон, Жан Ансель, Арістид Бріан. Всі вони вбачали у створенні політичного та економічного співтовариства держав вирішення проблеми європейської безпеки зокрема і світової в цілому. Вони не були прихильниками експансіоналізму в геополітиці.

Наприклад, Жак Ансель в міжвоєнний період розцінював німецьку геополітику як "псевдогеографію", що ставила собі за мету виправдання нового пангерманізму і експансії. У 1938 році була видана його книга "Географія кордонів", в якій вчений пропонував розглядати зміну кордонів, як результат необхідності в динамічній політичній географії. Ансель трактував кордони не як суворі бар’єри, а як політичні "ізобари", що відображали баланс міжнародної влади і способи змін.

Альберт Деманжон також займався вивченням геополітичної ситуації в період між світовими війнами. У 1920 році в книзі "Занепад Європи" він аналізував причини зниження ролі Європи в міжнародних справах. Вчений говорив про підйом США до нового рівня могутності.
Деманжон був занепокоєний занепадом Європи і вбачав загрозу в мілітаризації ісламських країн.
В цілому, Деманжон бачив світ триполярним: США, Японія і об'єднана Європа. На його думку утворення великої кількості держав на території Європи після І світової війни було кроком назад.

У Франції після ІІ Світової війни дослідженням геополітичної ситуації займався учень Деманжона – Жан Готтман. Готтман вважав простір головною категорією геополітики і намагався довести, що розміри території держави не є пропорційними її могутності. На перший план вчений ставить географічне положення держави, яке він трактував по новому. Географічне положення, за Готтманом, визначалося відношенням до основних комунікаційних ліній і потоків.

Така оцінка якостей території була кроком вперед до ревізії окремих положень класичної геополітики.
В кінці 60-х років ХХ століття у Франції виникла нова геополітична течія, очолювана Аленом де Бенуа, який був прихильником ідеї "Єдиного простору" і зв'язку не з США, а зі Сходом. Схожі течії виникали на той час в Бельгії (Ж. Тіріар), Австрії (Й. Логаузен) та інших країнах Західної Європи.

У 70-х р.р. ХХ ст. з'явилася нова течія прикладної геополітики. Провідне місце у прикладній геополітиці займала школа "внутрішньої геополітики" Іва Лакоста. За Лакостом, геополітика – це не континентальне бачення розвитку історичних процесів і не наука, головним принципом якої є фундаментальне планетарне мислення, засноване на цивілізаційно-географічному дуалізмі. Геополітика, на думку вченого, - це лише соціологічний інструмент аналізу ситуації, метод, який допомагає у дослідженні локальних проблем або при вивченні політичних уподобань населення певних регіонів.
Таким чином,  Лакост зводив геополітику до вузької аналітичної дисципліни, яка дещо перегукувалася із "електоральною геополітикою" Андре Зігфрида, запропонованого на початку ХХ століття.

Андре Зігфрид, в свою чергу, частково підтримував ідею кліматичного детермінізму, вважаючи, що особливості характеру виборців залежать від географічного середовища, а зокрема, від клімату. Лакост розвивав ідеї Зігфрида в журналі "Геродот", який з 1983 року він видавав під заголовком "Журнал географії і геополітики".
Прихильниками цих та подібних ідей були Поль Ражо, П'єр Жорж, Клод Раффестен.

Мороз В.О.

Останні матеріали розділу "Суспільна географія"

Чернівецька суспільно-географічна школа

Географічні дослідження у Чернівецькому університеті започатковано у 1876/77 навчальному році, тобто...

Одеська суспільно-географічна школа

В місті Одеса становлення і розвиток географічних і геологічних наук та підготовка фахівців за цими ...

Геополітичний напрямок у географії

Вперше термін "геополітика" був введений Рудольфом Челленом у 1899 році. За визначенням Че...

Зародження німецької суспільно-географічної школи

Від початку формування національних географічних шкіл і до Першої світової війни німецька географічн...

Районологія у французькій географічній школі

Проблема вибору концепцій районування постала ще наприкінці ХІХ століття перед Відалем де ля Блашем ...

Французька суспільно-географічна школа. Географія людини

Всебічний розвиток суспільної географії у Франції почався у ХIХ столітті, як у Німеччині, але з запі...

Французька геополітична школа

Засновником французької геополітичної школи вважається Поль Відаль де ля Блаш (famousgeographers/31-...

Географічна наука