Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Зовнішні економічні зв'язки та міжнародний туризм

Зовнішні економічні зв'язки - система господарських зв'язків між національними економіками різних країн, що здійснюється на основі міжнародного поділу та інтеграції праці. Поняття "міжнародні економічні зв'язки" ширше, ніж поняття "міжнародна торгівля". Перше охоплює також товарну торгівлю, інвестиції, міграцію робочої сили, науково-технічне співробітництво, міжнародний туризм тощо.

Міжнародна торгівля є традиційною і провідною формою економічних відносин між країнами. Вона складається з експорту та імпорту.
Експорт — це продаж певною країною іншій товарів і послуг. Експорт раніше завезених з інших країн товарів називається реекспортом. Імпорт — це ввіз до країни товарів, виготовлених в інших державах. На світовому ринку попит і пропозиція збалансовані і сприяють формуванню цін, що мають назву світових. Про розміри зовнішньої торгівлі свідчить зовнішньоторговий обіг - сукупна вартість у грошовому вираженні всіх виконаних операцій за певний період. Перше місце за цим показником посідає Західна Європа, де виняткову роль відіграє факт існування Європейського Союзу. Друге місце належить країнам Азії, головним чином Східній і Південно-Східній Азії. На третьому місці - Північна Америка. Інші регіони забезпечують не більше 10 % світової торгівлі.
Провідну десятку країн-лідерів щодо експорту та імпорту товарів і послуг утворюють здебільшого європейські країни, але лідером є США.

У товарній структурі світової торгівлі домінують товари - готові вироби і напівфабрикати. Найпотужніший зі світових товаропотоків сполучає Північну Америку і Азію. Наступний за ним - Західна Європа й Азія. На третьому місці - Північна Америка і Західна Європа. Приблизно половину світового товарообігу забезпечує торгівля промислово розвинутих країн Західної Європи, США і Японії. Передусім вони активно обмінюються високотехнологічними виробами наукоємних галузей. Звертає на себе увагу також інтенсивна внутрішньорегіональна торгівля країн ЄС, Північної Америки і торгівля США-Японія.

У міжнародній торгівлі велике значення має справедливе, рівноправне співробітництво, коли торговельні відносини не використовуються як засіб політичного тиску. Такі зовнішні економічні зв'язки утвердилися в Європейському Союзі. Більш розвинені країни, наприклад Німеччина, Франція, постійно виділяють великі кошти для підтримки економіки менш розвинених країн — Португалії, Ірландії, Греції та ін. Тому ті держави Європи, які ще недавно були соціалістичними, намагаються вступити до ЄЄ. Зовсім інші принципи зовнішніх економічних зв'язків у СНД. Тут Росія як сильніша країна всіляко намагається використати економічні важелі для економічного й політичного тиску на держави Співдружності.

Поряд із традиційною торгівлею товарами великий розвиток отримав обмін послугами. До таких належать транспортні послуги, туристичні, консультаційні, страхові, рекламні, інформаційні тощо. Лідирують у цьому секторі світової торгівлі країни Західної Європи, а також США і Японія.

Важливою передумовою розвитку зовнішньої торгівлі є переміщення капіталу, або інвестування. Така форма міжнародних економічних відносин реалізується двома шляхами - безпосередніми вкладами в розвиток конкретних підприємств і наданням позик. Річний обсяг міжнародних фінансових операцій у 10-20 разів перевищує масштаби світової торгівлі.

Формою міжнародних економічних відносин є міграція трудових ресурсів. Вона здійснюється з метою працевлаштування, отримання високої професійної освіти, вивчення досвіду тощо.
У зв'язку з пом'якшенням міграційної політики спостерігається масовий відтік кваліфікованих працівників до розвинутих країн. Це характерно майже для всіх країн, у тому числі й для України. Втрата кваліфікованих і освічених працівників, які емігрували за кордон, може негативно вплинути на економіку країн-постачальниць.

Важливою формою міжнародних економічних відносин є також міжнародний туризм. Туризм — це один із видів активного відпочинку. Він поширений практично у всіх країнах світу, але інтенсивність його різна. У 1975 р. було засновано Всесвітню туристську органі зацію, яка об'єднує понад 120 країн світу.
Бурхливий розвиток туризму у світі зумовлений зростаючою урбанізацією, НТР, загальним підвищенням рівня життя тощо. Нині за рік здійснюється близько 900 млн міжнародних туристичних поїздок. За прогнозами, до 2020 р. їхня кількість зросте до 1,5 млрд.

Доходи від міжнародного туризму зростають щорічно. У 2008 р. міжнародні туристичні прибутки становили 944 млрд дол. США (642 млрд євро). Якщо враховувати прибутки від пасажирських перевезень, то загальні доходи у 2008 р. досягли 1,1 трлн дол. США, тобто майже 3 млрд дол. США на день. На частку міжнародного туризму припадає 6 % вартості загальносвітового експорту і до ЗО % експорту ринку послуг.
Понад половину туристичного потоку і надходжень від туризму припадає на Європу. У розвинутих країнах загальні прибутки від туризму становлять десятки мільярдів доларів. Для десятків держав світу, передусім тих, що розвиваються, туризм є основним джерелом доходів.

Розвиток міжнародного туризму не в останню чергу завдячує прогресу світового транспорту. Без транспорту туризму практично не буває. Навіть релігійні паломники (пілігрими) нині добираються до священних місць своїх релігій уже не пішки, а транспортними засобами.

Органічно поєднується з туризмом і спортивне господарство. Спорт нині став важливою галуззю світової економіки, в яку вкладається величезна кількість грошей. Чемпіонати світу з різних видів спорту, особливо з футболу, збирають на мільйони глядачів на стадіонах і мільярди біля телевізорів, спортивні олімпіади перетворилися на великі комерційні підприємства. Прибутки від реклами на найпрестижніших змаганнях досягли астрономічних сум.

Джерела інформації:
1.Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш. Географія: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: Рівень стандарту, академічний рівень. - К.: Генеза, 2010. - 304 с.: іл.
2. Масляк П.О., Дахно І.І. Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч.закл./ За ред. П.О.Масляка. - К.: Вежа, 2003. - 280 с.: іл.
3. Топузов О.М., Тименко Л.В. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів. - К.: Зодіак-ЕКО, 2005. - 208 с.: іл.

Останні матеріали розділу "Суспільна географія"

Чернівецька суспільно-географічна школа

Географічні дослідження у Чернівецькому університеті започатковано у 1876/77 навчальному році, тобто...

Одеська суспільно-географічна школа

В місті Одеса становлення і розвиток географічних і геологічних наук та підготовка фахівців за цими ...

Геополітичний напрямок у географії

Вперше термін "геополітика" був введений Рудольфом Челленом у 1899 році. За визначенням Че...

Зародження німецької суспільно-географічної школи

Від початку формування національних географічних шкіл і до Першої світової війни німецька географічн...

Районологія у французькій географічній школі

Проблема вибору концепцій районування постала ще наприкінці ХІХ століття перед Відалем де ля Блашем ...

Французька суспільно-географічна школа. Географія людини

Всебічний розвиток суспільної географії у Франції почався у ХIХ столітті, як у Німеччині, але з запі...

Французька геополітична школа

Засновником французької геополітичної школи вважається Поль Відаль де ля Блаш (famousgeographers/31-...

Географічна наука