Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Географія металургії світу

Чорна металургія

Темпи розвитку чорної металургії наприкінці XX ст. істотно сповільнилися. Ця обставина частково пояснюється конкуренцією замінників - пластмас, алюмінію, кераміки тощо. Найважливіші центри чорної металургії світу зазвичай приурочені до родовищ сировини (залізняку) з розрахунку на привізне паливо (вугілля). Прикладом є Кривий Ріг в Україні або Дулут біля озера Верхнього в США. Інший поширений варіант розміщення металургійного виробництва - близькість до родовищ палива, куди доставляється сировина (Рур і Саар у Німеччині або Теміртау в Казахстані). Металургійні центри також виникають і на перетині зустрічних (річкових, морських, залізничних) товаре потоків сировини й палива (Череповець у Росії, Маріуполь в Україні або Чикаго в США).

Металургія може успішно розвиватися і на морських узбережжях або в гирлах великих річок з розрахунку на імпортні сировину і паливо. Саме на таких засадах виникла металургія Балтимора в США, Бремена і Гамбурга в Німеччині, підприємства чорної металургії Японії та ін. Нарешті, металургійні центри тяжіють і до великих центрів машинобудування, особливо металоємного.

Як відомо, одним з головних виробництв чорної металургії є виплавка сталі. Найбільше її виробляє нині Китай (понад 130 млн т), частка якого за підсумками першого півріччя 2009 р. становила 48 %. Він упевнено випереджає Японію і США (більш як 90 млн т), що належать до світової трійки лідерів.

За даними Metal Bulletin's Top Steelmakers of 2007, до провідних компаній світу за обсягами виробництва сталі належить ArcelorMittal (Люксембург), яка в 2007 р. виробила 116,40 млн т. За нею йдуть дві японські компанії - Nippon Steel (34,50 млн т) і JFE Steel (33,80 млн т). Замикають першу п'ятірку ще дві азійські компанії - південнокорейська Posco (32,78 млн т) і китайська Shanghai Baosteel (28,58 млн т).

Кольорова металургія

Значення цієї галузі багато в чому визначається тим, що кольорові метали володіють деякими кориснішими, порівняно з чорними металами, властивостями - вищою тепло- та електропровідністю, меншою щільністю тощо. Крім того, вони є "царством" сплавів, тобто конструкційних матеріалів з наперед заданими властивостями.

Нинішній етап розвитку кольорової металургії світу характеризується зростанням значення вторинної сировини і випереджаючими темпами розвитку металургії рідкісних металів, зокрема стратегічно важливих (титан, кобальт, германій, галій, тантал та ін.). Спостерігається також географічне зрушення галузі (особливо алюмінієвої) в країни, що розвиваються, ближче до джерел сировини, а іноді й до джерел дешевої електроенергії.

У зв'язку зі складною внутрішньогалузевою структурою кольорової металургії її розміщення відрізняється багатоваріантністю. Найчастіше трапляється сировинна орієнтація (Мідний пояс у Замбії, провінція Шаба в Конго, Урал в Росії та ін.). Має місце також енергетична орієнтація - ближче до центрів, що володіють ресурсами дешевої електричної енергії (так, практично всі могутні алюмінієві заводи тяжіють до великих ГЕС і електростанцій інших типів). Крім того, розміщення виробництв кольорової металургії часто визначається орієнтацією щодо транспортної доступності, а в густонаселених районах - орієнтацією на споживача. Оскільки виробництво кольорових металів є екологічі шкідливим, то протягом останніх десятиліть його інтенсивно стали розміщувати в країнах, що розвиваються, з їх ліберальними стандартами у сфері охорони навколишнього середовища.

Найбільшими виробниками кольорових металів є країни Великої сімки, а також Китай, Росія, Індія, Бразилія, Венесуела та ін.

Джерела інформації:
1.Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш. Географія: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: Рівень стандарту, академічний рівень. - К.: Генеза, 2010. - 304 с.: іл.
2. Масляк П.О., Дахно І.І. Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч.закл./ За ред. П.О.Масляка. - К.: Вежа, 2003. - 280 с.: іл.
3. Топузов О.М., Тименко Л.В. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів. - К.: Зодіак-ЕКО, 2005. - 208 с.: іл.

Останні матеріали розділу "Суспільна географія"

Чернівецька суспільно-географічна школа

Географічні дослідження у Чернівецькому університеті започатковано у 1876/77 навчальному році, тобто...

Одеська суспільно-географічна школа

В місті Одеса становлення і розвиток географічних і геологічних наук та підготовка фахівців за цими ...

Геополітичний напрямок у географії

Вперше термін "геополітика" був введений Рудольфом Челленом у 1899 році. За визначенням Че...

Зародження німецької суспільно-географічної школи

Від початку формування національних географічних шкіл і до Першої світової війни німецька географічн...

Районологія у французькій географічній школі

Проблема вибору концепцій районування постала ще наприкінці ХІХ століття перед Відалем де ля Блашем ...

Французька суспільно-географічна школа. Географія людини

Всебічний розвиток суспільної географії у Франції почався у ХIХ столітті, як у Німеччині, але з запі...

Французька геополітична школа

Засновником французької геополітичної школи вважається Поль Відаль де ля Блаш (famousgeographers/31-...

Географічна наука