зміни форми залягання, об'єму, внутрішньої структури та взаємного розміщення тіл гірських порід під впливом внутрішніх сил Землі. Найчіткіше тектонічні деформації проявляються у вигляді різноманітних складчастих і розривних порушень, у переорієнтуванні й ...
загальна назва будь-яких прогинів (опускань) земної кори лінійної форми, які створені тектонічними рухами. Розрізняють геосинклінальні прогини, крайові прогини, внутрішньоплатформні прогини (авлакогени, рифтові системи). Приклади сучасних тектонічних прог ...
безрейковий бінокулярний віддалемір зі сталою базою; ґрунтується на стереоскопічності зору двома очима. Легкий, малий за розмірами, використовується у зніманні окомірному. Точність приладу суттєво залежить від віддалі. Геодезичний енциклопедичний словн ...
теодоліт для визначення широти, довготи та азимута із астрономічних спостережень. Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.
теодоліт з гірокомпасом, для автономного визначення астрономічних азимутів напрямів. Конструктивно об'єднує гіроблок і кутомірну частину оптичний теодоліт з автоколімаційною системою. Т, г. складається з маятникового гіроскопа, як давача напряму астрономі ...
електронний теодоліт, в якому використана кодова система визначення напрямів. Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.
теодоліт, у якому візирна вісь дублюється променем лазера. За конструкцією Т. л. поділяють на дві групи: теодоліт, у якому лазерна трубка з коліматором розташована паралельно зоровій трубі над нею; теодоліт, у якому лазерний промінь за допомогою призмолін ...
шельф, до якого приурочені крупні седиментаційні басейни. Характеризується тривалим повільним опусканням.
виникла на межі XIX - поч. XX ст. і пов'язана з іменами амер. геолога Тейлора та нім. геофізика й метеоролога Вегенера. Уперше сформульована Вегенером у 1912 р. Теорія побудована на тектонічних гіпотезах про можливість значних горизонтальних переміщень ма ...
математична дисципліна (складова частина математичної статистики), яка вивчає теорію знаходження достовірних значень експериментальних величин і оцінки їхньої точності за результатами багаторазових рівноточних вимірювань цієї величини. Геодезичний енц ...