Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Населення Бразилії: етнічний склад, мови, релігії

Етнічний склад населення. Бразильська нація сформувалася внаслідок змішування аборигенів-індіанців, африканських негрів, завезених сюди в якості рабів, з європейськими імігрантами. Корінне індіанське населення було значною мірою винищене. Індіанські племена, що вціліли, проживають більшою мірою у глибинних областях басейну Амазонки та ведуть примітивне господарство.

Аналізуючи етнічний склад бразильського населення, потрібно розрізняти дані "самовизначення" населення, зафіксовані переписами, і реальний етнічний склад населення, який є дуже складним і реально визначається лише за використання новітніх технологій, зокрема шляхом дослідження генних маркерів.

Серед населення Бразилії домінуюче положення займають нащадки португальських іммігрантів, від перших колоністів (починаючи з 16-го століття) до іммігрантів останнього часу (19-і і 20-і століття). Перші португальські поселення в Бразилії з'явилися після 1532 року, коли було засноване місто Сан-Вінсенте та почався активний процес колонізації.

До проголошення незалежності в 1822 році португальці були єдиним європейським народом, представники якого активно селилися в Бразилії, тому бразильська культура у значній мірі заснована на культурі Португалії. Інші країни Європи мали незначну присутність протягом колоніального періоду. Голландці та французи пробували колонізувати Бразилію протягом 17-го століття, але їх контроль над частиною Бразилії тривав тільки кілька десятиліть. Індіанське населення Бразилії (3-5 мільйонів на час відкриття її європейцями) було у великій мірі винищене або асимільоване в португальське населення. З початку колонізації шлюби між португальцями та індіанцями були звичайними.

На останньому переписі "білими" себе назвали 53,7% бразильського населення, або біля 96 млн. чоловік. Вони мешкають по всій території країни, хоча найбільше сконцентровані на Півдні та Південному сході Бразилії. Білими себе вважають як нащадки європейців, так і нащадки деяких інших народів з білим кольором шкіри. Існує також етнічна група бразигвайців — білі бразильці або їх нащадки, що мешкають на прикордонних з Бразилією територіях Парагваю.
До 1800 року до Бразилії іммігрувало лише 1 млн. європейців, майже виключно португальців. Бум імміграції наступив пізніше, у 19 та 20 століттях, коли до Бразилії приїхало біля 6 мільйонів європейців.

Сьогодні, мешканці, які визначають себе білими, складають найбільшу етнічно-расову групу країни, сформовану протягом п'ятьох століть іммігрантами переважно з Європи. Хоча у середині 19 століття біле населення було португальського походження, пізніша імміграція складалася з представників різних країн. Таким чином, бразильські білі є нащадками багатьох різних народів, перш за все романомовних (португальців, італійців, іспанців), германців (німців) та слов'ян (поляків, українців). Крім європейців, до білих також відносять нащадків арабських іммігрантів (ліванців та сирійців). Хоча більшість населення і відносить себе до білих, генетичні дослідження показали, що "білі" насправді також є сумішшю рас, більш ніж 86% населення мають негрів та індіанців серед своїх предків.

"Чорними" або неграми себе називають 6,2% бразильського населення, або біля 11 млн. чоловік. Хоча вони також разповсюджені по всій території країни, їх найбільша концентрація у Північно-східному регіоні. Неграми себе вважають всі нащадки африканських народів, перевезених до Бразилії в якості рабів.

Рабство в Бразилії існувало протягом біля 350 років, коли до Бразилії за офіційними даними було завезено біля 3 млн. рабів (контрабандні перевезення охоплюють приблизно два мільйони з вказаного числа). Нещодавні дослідження показують, що 86% мають більше 10% генетичних маркерів, характерних до африканців. Невелике число негрів у переписі (6,2%) є результатом традиційно упередженого відношення до негрів та індіанців у суспільстві, тому багато негрів намагаються вказувати себе як "коричневі" або користуються неофіційними категоріями "мулати" (mulatos) або "морено" (morenos), які вказують на змішане походження. Проте, протягом останніх років культура бразильських негрів стає все більш популярною та самосвідомість негрів зростає.

Термін "коричневі" (pardos) або "парду" не завжди мав своє сучасне значення. Він був вперше введений під час перепису 1872 року з єдиною ціллю розрізнити вільних негрів (як чистокровних, так і змішаних, будь-якого кольору шкіри) від рабів (знову будь-якого походження і кольору шкіри). З відміною рабства термін втратив своє початкове значення, але продовжував використовуватися як "залишкова" категорія для позначення мешканців, які не включали себе до жодної з запропонованих у переписі категорій. Коричневі складають 38,5% бразильського населення, або біля 70 млн. чоловік, та розповсюджені по всій території країни. Коричневими вважаються як всі змішані мешканці (які самостійно вважають себе такими) так і всі мешканці, які не відносяться до жодної з решти категорій.

Хоча IBGE і зараховує всіх коричневих до нащадків африканців, багато дослідників з цим незгодні, переконуючи, що до 8% населення є переважно сумішшю білих з індіанцями, (відомими за неофіційними термінами "кабоклу" і "мамелюку"), та невелика частина — білих з азіатами (жовтими). Невпевненість також зростає тому, що деякий відсоток негрів класифікує себе як коричневі, а коричневих — як білі.

"Жовті" (amarelos) складають 0,5% бразильського населення, або біля 1 млн. чоловік. Вони переважно зконцентровані у двох штатах: Сан-Паулу і Парана. Жовтими себе вважають нащадки більшості іммігрантів з Азії. Більшість бразильських жовтих є нащадками японців, які іммігрували до Бразилії між 1908 і 1960 роками, переважно через економічні проблеми. Бразилія зараз містить найбільше японське населення за межами Японії. Інші групи включають незначну кількість китайців та корейців.

Хоча мільйони бразильців є нащадками індіанців, тільки 0,4% населення (700 тис.осіб) вважають себе ними. Це походить через інтенсивне змішування представників різних народів, втрату національної самосвідомості індіанців протягом століть, та через традиційно упереджене відношення до індіанців та негрів, через що багато індіанців намагаються вказувати себе "білими" або "коричневими" (тобто змішаними). Нещодавно проведені генетичні дослідження підтвердили, що мільйони бразильців є нащадками тубільних народів, більшість з яких і не здогадуються про своє індіанське походження. Протягом останніх років вперше за п'ять століть спостерігається зростання індіанського населення Бразилії, проте, багато з них живуть в умовах країньої бідності та поступово втрачають свою культуру.

Регіональні особливості етнічної структури населення Бразилії наступні. У Південному регіоні Бразилії домінує європейський елемент — починаючи з португальських колонистів 17-18 століть, до великих хвиль імміграції німців, італійців та слов'ян протягом 19-20 століть. У Південно-східному регіоні також предомінує європейський елемент — переважно португальські, італійські, іспанські та німецькі іммігранти 19-20 століть. Хоча африканські та індіанські елементи тут також помітні, а у штаті Сан-Паулу — і азіатський. У Північно-східному регіоні предомінує африканський та європейський елементи (переважно португальці), хочя є і деякий внесок індіанців. У Північному та Центрально-західному регіонах предомінує індіанський елемент, хоча із значним європейським та африканським внеском.
Згідно конституції Бразилії 1988 року, расизм є тяжким злочином, цей закон сприймається у Бразилії дуже серйозно.

Мови. Португальська мова — єдина державна мова Бразилії. Нею розмовляє практично все населення і фактично тільки ця мова використовується в школах, газетах, радіо, телебаченні та для всіх ділових і адміністративних цілей. Окрім того, Бразилія є єдиною португаломовною країною в Америці, що робить мову частиною бразильської національної самосвідомості. Бразильська португальська мова розвинулася незалежно від європейської португальської мови, та пройшла менші фонетичні зміни, ніж мова, якою розмовляють в Португалії. Тому часто кажуть, що мова Камоенса, португальського поета 16-го століття, фонетично нагадує сучасну бразильську португальську мову, але не мову, якою розмовляють в Португалії зараз, і що його роботи слід читати за бразильськими правилами. На бразильську португальську мову також мали деякий вплив індіанські та африканські мови. У самій Бразилії мова досить однорідна, носії різних регіональних діалектів легко розуміють один одного, але між ними існує кілька помітних фонологічних, лексичних та орфографічних відмінностей.

Багато індіанських мов досі існують в тубільних громадах, перш за все в Північній Бразилії. Хоча багато з них мають істотні контакти з португальською мовою, сьогодні є стимул для вивчення рідних мов. Деякі іноземні мови використовуються нащадками іммігрантів, які зазвичай двомовні, в маленьких сільських горомадах у Південній Бразилії. Найголовніші з них — бразильські німецькі діалекти, наприклад ріограндесер гунструкіш, померанська і італійська мова, заснована на італійському венеціанському діалекті. У місті Сан-Паулу японська мова також поширена в районах переселенців, таких як Лібердад.

Англійська мова — частина офіційного шкільного навчального плану, але дуже мало бразильців вільно володіють нею. Іспанська мова також викладається в школах (як мова країн, що оточують Бразилію) та розуміється до певної міри самими носіями португальської мови завдяки великій схожості між двома мовами.

Релігії. Згідно перепису Бразильського інституту географії та статистики (IBGE) релігійно-конфесійний склад населення є наступним:
73,6 % населення — католики (близько 126 млн.).
15,4 % — протестанти (близько 25 млн.).
7,4 % населення вважають себе атеїстами або агностиками.
1,3 % — спіритуалісти.
1,8 % — прихильники інших релігій. У тому числі мормони (900 тис.), свідки Єгови (600 тис.), буддисти (215 тис.), сейсо-но-іє (151 тис.), юдаїсти (230 тис.) та мусульмани (27 тис.).
0.3 % — прихильники традиційних африканських релігій, таких як кандомбле, макуба та умбанда.

Деякі сповідують суміш різних релігій, наприклад католицизму, кандомбле та індіанських релігій.
Бразилія має найбільше число католиків католиків у світі. Проте, число протестантів зараз зростає. Рахуючи їх разом з католиками, Бразилія займає друге місце за числом християн у світі після США. До 1970 року більшість бразильських протестантів належали до "традиційних церков", здебільшого це були лютерани, пресвітеріани і баптисти, але протягом останніх десятиліть значно зросли число п'ятидесятників та представників деяких інших концесій.

Іслам в Бразилії традиційно практикувався деякими африканськими рабами. Сьогодні мусульманське населення в Бразилії складається здебільшого з арабських іммігрантів, хоча у іслам переходить і деяке число громадян не арабського походження.

Налічується приблизно 120 тис. членів єврейської спільноти (0,065% від усього населення), їх громади розташовані в основному у великих містах Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро, меньші за чисельністю громади - у Бразиліа, Курітіба, Порту-Алегрі.

Інші статті про Бразилію

Бразилія — найбільша за розмірами країна Південної Америки, що займає майже половину континенту і п'ята у світі після Росії, Канади, Китаю і США....
Геологічна будова. Бразилія розташована в межах докембрійської Південно-Американської платформи. Ранньодокембрійський фундамент утворений потужним...
Мінеральні ресурси Бразилії диверсифіковані: нафта, природний газ, кам'яне вугілля, залізна (одні з найбагатших у світі запасів) і марганцева руди,...
Клімат Бразилії змінюється з північного заходу на південний схід. На території країни представлені три кліматичні зони: екваторіальна, тропічна і...
Гідрографія. Територія країни вкрита дуже густою річковою мережею. Налічують вісім основних річкових басейнів. Уся Амазонія, південь Ґвіанського і...
На величезній території Бразилії виділяються дві основні природні області: екваторіальні лісові рівнини Амазонії на півночі і мозаїка тропічних ландшафтів...
Бразилія посідає перше місце серед країн Латинської Америки та п‘яте — у світі за кількістю населення (203 млн. осіб на середину 2011 року). Понад 30%...
Бразилія — високоурбанізована країна, де в містах проживає понад 85% населення. Проте регіональні контрасти великі: на південному сході в містах...
Етнічний склад населення. Бразильська нація сформувалася внаслідок змішування аборигенів-індіанців, африканських негрів, завезених сюди в якості рабів, з...
Бразилія — найбільша за економічним потенціалом країна Південної Америки та восьме за значенням господарство всього світу. Втім, економіка цієї країни має...
Промисловість в основному концентрується в центрі та на сході країни. Південний схід і посушлива північ залишаються аграрними...
У Бразилії сільске господарство — традиційна, а тому одна з найбільш розвинутих галузей економіки. Тут занято 30% населення (23 млн осіб). Попри значну...
Фінансова сфера. Банківська система Бразилії є досить концентрованої: на 10 найбільших банків доводиться: 76% активів, 75% депозитів, 72% кредитів....
Основними транспортними шляхами усередині країни є автодороги. Система автодоріг досить розвинена та складна, ряд автодоріг перетинають вологі ліси...
Туризм в Бразилії є однією з найбільш стабільних у розвитку галузей народного господарства, що надає робочі місця близько для 10 млн.осіб або 14%...
Основні експортні товари — олово, залізна руда, сталь продукція машинобудування (авіаційна техніка, автотранспортні засоби, електроапаратура) та інші...

Географічна наука