Корисні копалини Бразилії

Мінеральні ресурси Бразилії диверсифіковані: нафта, природний газ, кам'яне вугілля, залізна (одні з найбагатших у світі запасів) і марганцева руди, хроміти, титанова сировина (ільменіт), мідь, свинець, боксити (третє місце у світі за запасами), цинк, нікель, олово, кобальт, вольфрам, тантал, цирконій, ніобій (перше місце у світі за запасами колумбіту), берилій (перше місце у світі за запасами), уран, торій, золото, срібло, платина, фосфати, апатити, магнезит, барит, азбест, графіт, слюда, кухонна сіль, сода, алмази, смарагди, аметисти, аквамарини, топази, кришталевий кварц (перше місце у світі за запасами), мармур. За запасами залізних, берилієвих і ніобієвих руд, гірського кришталю, бітумінозних сланців, бокситів, руд рідкісноземельних елементів Бразилія займає одне з провідних місць серед промислово розвинених країн світу.

Бразилія має в своєму розпорядженні (2001) порівняно невеликі доведені запаси нафти (1,1 млрд.т.) і природного газу (230 млрд м.куб). Відкрито близько 150 родовищ. Найбільші – Дон-Жуан, Агуа-Ґранді, Аракас, Кармополіс, Сірізінью, Намораду тощо. В Амазонії відкритий великий осадовий басейн Солімойнс, перспективний за можливими запасами нафти і газу.

На шельфі Бразилії є три основних нафтогазоносних: Кампус, Сантус і Ешпіріту-Санту. Менш перспективні басейни Сержипі-Алагоас, Потігуар і Сеара. Найбільшим за запасами вуглеводневої сировини басейном Бразилії вважається океанічний басейн Кампус площею біля 100 тис. км2. Доведені запаси природного газу в ньому оцінені в 105 млрд.м.куб. Тут зосереджені основні доведені запаси нафти країни. У кожному з семи глибоководних нафтових родовищ міститься до 100 млн т нафти і конденсату. Вірогідні запаси нафтогазоносних басейнів на кінець 1999 року оцінювалися в 1.5 млрд т нафти. У басейні Кампус розташовані 4 гігантських газонафтових родовища (в дужках доведені запаси, млн. т.): Албакора (біля 270), Марлін (270), Барракуда (110) і Марлін-Сул і гігантське нафтове родовище Ронкадор (356).

Основні нафтові пласти пов'язані з турбідітними пісками шельфового генезису, що залягають як в нижній, так і у верхній частинах сучасного материкового схилу, або з периферійними турбідітами відкритого моря, транспортованими через протоки в нижню частину материкового схилу. Є близька схожість НГБ по обидві сторони Атлантики, особливо південних частин басейнів Кампус і Кванза-Камерунського.
Всі нафтогазоносні східної Бразилії формувалися на дивергентних пасивних континентальних околицях, тектонічний розвиток яких ускладнений процесами рифтогенезу. Пастки нафти і газу, як правило, стратиграфічного типу і частіше за все приурочені до підведених горстових блоків. У зоні сучасного глибокого і надглибокого шельфу розвинені явища сольового діапіризму.

У 2003 р компанія "Петробраз" зробила найбільше газове відкриття в країні. Запаси нового родовища оцінюються в 70 млрд куб.м, що на 30% збільшує загальний обсяг запасів газу в Бразилії. Родовище знаходиться на шельфі провінції Паулу, на відстані 137 км від берега на глибині моря 485 м. Потенціал видобутку свердловини-піонерки – 3 млн куб.м газу на добу. На 2002 р загальний обсяг запасів природного газу в Бразилії оцінюється в 231 млрд куб.м.
Бітумінозні сланці Бразилії приурочені до пермської формації Іраті, представленої аргілітовою і вапняковою фаціями з інтрузіями базальту і діабазу. Родовища - Сан-Матеус-ду-Сул, Сан-Габріел і Дон-Педріту.

Запаси кам'яного вугілля в Бразилії невеликі – 2 млрд т. (25% складає коксівне вугілля).

Запаси залізних руд країни складають біля 26% запасів розвинутих країн Заходу. Основна частина руд пов'язана з докембрійськими ітабіритами Бразильської платформи. Головні промислові поклади (понад. 25 млрд т) зосереджені в залізорудному басейні Мінайс-Жерайс, в межах так званого "Залізорудного чотирикутника".

Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995-1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні у Бразилії становить 33 роки.
У 2000 році Бразилія займала 5-е місце за розвіданими запасами урану (262 тис.т, частка у світі 7,8%). Основні родовища руд урану зосереджені в горах Серра-ді-Жакобіна, разом з золотоносними конґломератами (родовище Жакобіна).

За розвіданими запасами олова в кінці ХХ століття Бразилія займає 1-е місце в Америці і 2-е в світі (після Китаю). За загальними запасами олова Бразилія займає 1-е місце в світі. За ресурсами олова Бразилія займає 1-е місце серед країн світу – 12,6% світових ресурсів (6 млн т). Близько 40% сумарних підтверджених запасів укладено в розсипних родовищах, що знаходяться в 15 оловорудних районах країни. Переважають алювіальні розсипи.

В оловоносному районі Мапуера (штат Амазонас) розташований рудний вузол Пітінга. Рудні жили і штокверки локалізовані в альбітизованих гранітах. Руди комплексні, до їх складу входять каситерит, колумбіт, танталіт, пірит, кріоліт, флюорит. Запаси руд корінного олова - 1.19 млн т; сер. вміст металу в рудах тут становить 0.141%.

Руди містять також 6 млн т кріоліту, 4 млн т циркону (середній вміст 1.5%), промислові концентрації колумбіт-танталіту (середній вміст пентоксиду Ni 0,223%, пентоксиду Ta - 0,028%), флюориту, а також ітрію, в основному в складі ксенотиму. Основні запаси зосереджені в корах вивітрювання і розсипах, що виникли за їх рахунок і займають площу біля 250 км².

Головними з них є алювіальні розсипи рік Мала Мадейра, Жабуті і Кейшада. Рудні піски залягають на глибині біля 6 м. Запаси руди в розсипах становлять 195 млн т, олова - 343 тис. т при середньому вмісті каситериту 2,0 кг/куб.м, пентоксиду ніобію - 435 тис. т при середньому вмісті Nb₂O₅ 4,3%, пентоксиду танталу - 55 тис. т при середньому вмісті Ta₂O₅ 0,3%, діоксиду цирконію - 1,7 млн т. У результаті геолого-розвідувальних робіт приріст запасів пентоксиду ніобію до 2000 року становив 30 млн.т. руди при середньому вмісті 4,1% (1,2 млнт Nb₂O₅).

Основою марганцеворудної бази країни є родовища Урукум (штат Мату-Гросу-ду-Сул, регіон Корумба) з підтвердженими запасами 15,8 млн т, Азул і Бурітірама (штат Пара, район хребта Каражас) - 10 млн т, Серра-ду-Навіу (федеральна територія Амапа) - 5,8 млн т, Мігель-Конгу в районі "Залізорудного Чотирикутника" і інші родовища в штаті Мінас-Жерайс, а також ряд більш дрібних об'єктів в докембрійських метаморфічних товщах. Найбільші родовища марганцевих руд пов'язані з породами фундаменту. Лінзи марганцевмісних спесартитових порід (гондиту, карбонатного родоніту) мають потужність 10-30 м і довжину 200-1000 м.

За запасами бокситів Бразилія займає 1-е місце в Лат. Америці (2000 р) і 2-е місце в світі (після Ґвінеї). Пром. поклади бокситів пов'язані з латеритною корою вивітрювання. Осн. ресурси зосереджені в басейні річки Амазонка в штаті Пара (родовища Тромбетас, Парагомінас та інші).

Латеритні родовища гібситових бокситів - алюмінієвої сировини, розташовуються в штатах Пара (муніципалітети Оріксіміна, Парагомінас, Фаро, Домінго-ді-Капім і Альмайрім) і Мінас-Жерайс (в основному муніципалітети Посус-ді-Калдас, Прето і Катагуазес). Родовища Порту-Тромбетас (загальні запаси 1700 млн т, підтверджені – 800 млн т) і Парагомінас (загальні запаси 2400 млн т, підтверджені – 1600 млн т) належать до гігантських. Родовища як правило розташовані близько від земної поверхні і відпрацьовуються відкритим способом. За темпів видобутку, близьких до сучасних, Бразилія забезпечена підтвердженими запасами на 340 років.

Руди вольфраму, представлені шеєлітовими скарнами - родовища Брежу, Кішаба, Мальяда в межах області Борборема. Родовища нікелевих руд в основому силікатного типу представлені гарнієритовими рудами. Рудні тіла залягають на невеликій глибині, близько 75% запасів знаходиться в штаті Гояс (родовища Нікеландія та інші). У Бразилії є декілька міднорудних родовищ, найбільше з яких – Караїба (штат Байя). У Бразилії нараховується понад 100 невеликих поліметалічних гідротермальних родовищ, розвідані багаті олов'яні розсипи.
Рідкісні елементи (берилій, ніобій, тантал, цирконій та інші) в Бразилії зустрічаються переважно в комплексних пегматитових рудах, приурочених до фундаменту.

Запаси золота виявлені у другій половині ХХ століття в басейні річки Амазонки. Прогнозні ресурси МГП Бразилії незначні і складають до 300 т (біля 0,6% світових).
В Бразилії зосереджено близько 35% світових прогнозних ресурсів берилію (до 700 тис.т), що обумовлює її провідне (разом з Росією) місце в світі.

Бразилія займає серед країн світу 1-е місце за прогнозними ресурсами ніобію. Основні родовища пентоксиду ніобію в країні – Араша, Тапіра. Родовища знаходяться в основному у відомих гірничорудних районах штатів Мінас-Жерайс і Гояс. Руди локалізовані в латеритних корах вивітрювання карбонатитів і не вимагають інтенсивного дроблення. Потужності рудоносних кір досягають 200 м, покривів – від 0,5 м до 40 м. Середній вміст Nb2O5 в рудах – 2.5%. Розробка ведеться відкритим способом.

Важливе значення в Бразилії мають ресурси фосфатних руд, які включають три головні промислові типи: апатитові (родовище Жакупіранга), повторні апатитові (родов. Араша, Тапіра, Каталан) та фосфоритові осадові родовища в серії Бамбуї. Особливо перспективні фосфоритові родовища – Патус-ді-Мінас (запаси 300 млн т).

У Бразилії знаходяться найбільші в світі родовища дорогоцінних і виробних каменів: гірського кришталю, ювелірного берилу, топазу, турмаліну, аметисту, агату; відомі також пром. родовища смарагду, алмазу, благородного опалу тощо. Ювелірні берил, топаз і турмалін зустрічаються в гранітних пегматитах, поширених в штатах Мінас-Жерайс (алмазоносний район Діамантина), Байя.

Основні родовища високосортної листової слюди – мусковіту пов'язані з виходами архейського фундаменту і утворюють Бразильський слюдоносний район. У Бразилії є також родов. бариту (Ілья-Ґранді, Мігел-Калмон), калійної солі (Контігулеба), кам'яної солі (Масейо), флюориту (Салгадінью, Катунда), магнезиту (Ігуату), графіту (Ітапасеріка, Сан-Фіделіс), азбесту (Іпанема), бентоніту (Лапсіс, Браво).