Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Геологічна будова та рельєф Бразилії

Геологічна будова. Бразилія розташована в межах докембрійської Південно-Американської платформи. Ранньодокембрійський фундамент утворений потужним комплексом різних за складом та метаморфізмом порід, пронизаних гранітоїдами та іншими типами інтрузій.

Докембрійські породи утворюють ряд піднять, найбільші з них – Ґвіанський і Західно-Бразильський щити. Осадовий чохол платформи представлений потужним комплексом порід різного віку. Найбільш древні – з нижньопротерозойської серії Рорайма (червоноколірні пісковики і конґломерати з пластовими інтрузіями основних порід), яка покриває ділянки Ґвіанського плоскогір'я.

В межах синекліз (Амазонської, Паранаїба, Сан-Франсіску і Парана) ранньодокембрійський кристалічний фундамент занурений на велику глибину і перекритий потужними товщами осадових порід, починаючи з протерозойської доби. Уздовж східного та північно-східного узбережжь простягається система молодих периферійних прогинів-ґрабенів (Сан-Луїс, Баія тощо), які виповнені осадовими породами крейди і кайнозою потужністю 2-4 тис. м. У цьому районі і в синеклізах (Амазонській і Паранаїба) в нижньоюрський і ранньокрейдовий період мали місце траповий вулканізм та інтрузивна діяльність у вигляді потужних платобазальтів Парани, сіллів і дайок.

Рельєф

Уздовж Атлантичного узбережжя тягнеться прибережна рівнина, яка сильно звужується в межах штатів Ріо-де-Жанейро і Еспіріту-Санту, де уступи Бразильського нагір'я підходять близько до океану.

Північна частина прибережної рівнини тягнеться від штату Ріу-Ґранді-ду-Норті до Еспіріту-Санту, а південна частина займає побережжя штатів Санта-Катаріна і Ріу-Гранді-ду-Сул. Перехід від рівнини до нагір'я, поступовий на крайній півночі, в південних районах стає різкішим. З боку океану берегова рівнина оточена піщаними пляжами, лагунами і болотами. Нечисленні зручні природні гавані знаходяться там, де гори підступають до самого берега. Наочним прикладом служить гавань Ріо-де-Жанейро — бухта Гуанабара.

Порт Сантус був штучно створений на дренованій прибережній низовині.

Ширина прибережної рівнини — від 80 км на півдні до менш ніж 16 км на півночі. На ділянці від Ріо-де-Жанейро до Ріу-Гранді-ду-Норті простежується вузька смуга з плосковершинними столовими останцями висотою від 45 до 150 м, складеними субгоризонтально залягаючими пластами пісковиків. На захід від цієї смуги підіймається край нагір'я, місцями до 900 м над рівнем моря. На південь від штату Баїя осадковий покрив прибережної рівнини місцями прорваний гранітними останцями, подібними знаменитій горі Пан-ді-Асукар (букв. — "цукрова голова") над бухтою Гуанабара в Ріо-де-Жанейро. Родючі червонокольорові ґрунти розвинені в дельтах річок Ріу-Досі і Жекитіньонья і у підніжжя гранітних останців, де накопичилися продукти вивітрювання корінних порід; у цих місцевостях майже 400 років вирощуються бавовник, тютюн, какао і цукрова тростина.

На півночі атлантичного узбережжя береги Бразилії низинні та мілкорозчленовані бухтами — долинами рік Амазонка, Туріас, Меарін, Ітапекуру. На північному сході — вирівняні з морськими терасами і глибокою затокою Тодуз-ус-Сантус, часто облямовані кораловими рифами; на сході — скелясті, з численними інгрессійними бухтами, у тому числі Гуанабара в Ріо-де-Жанейро. На крайньому південному заході — низинні, лагунові, з великим озером-лагуною Патус.
Більшу частину північної Бразилії займає водозбірний басейн Амазонки (Амазонська низовина) та її крупних приток Токантінс, Шінгу, Тапажус, Мадейра, Пурус, Журуа, Жапура і Ріу-Негру.

У його основі - глибокий тектонічний прогин, заповнений осадовими породами. Висота території тут рідко перевищує 150 м. Це найбільша низовина земної кулі, що займає площу 1,8 млн. кв. км, одна з найменш населених і найменш освоєних територій. На заході ця низовина найбільш широка — до 1 290 км з півночі на південь, вона сильно звужується у міста Сантарен, де відстань між Гвіанським і Бразильським нагір'ями складає всього 240 км. Нижче точки впадання ріки Шингу низовина знову сильно розширюється, там же починається гирло Амазонки. Річки басейну Амазонки виносять в океан в середньому за рік більше 1 млрд. т мулисто-піщаних наносів, проте через тектонічне зниження в пригирловій зоні річка не може створити обширну дельту, і в гирлі утворився острів Маражо, що складається з алювію.

Гвіанське нагір'я в морфоструктурному плані є північним продовженням Бразильського нагір'я, але відокремлене від нього Амазонською низовиною. Гвіанське нагір'я займає північну частину Бразилії. Його найвищі точки — гора Ла-Небліна (2994 м) на кордоні з Венесуелою і гора Рорайма (2772 м) на стику кордонів Бразилії, Венесуели і Гайани. 
Майже всю південну половину Бразилії займає обширне Бразильське нагір'я. Там зосереджена більша частина родючих земель і найцінніших корисних копалин. Східний край нагір'я, на схід від ріки Парана, густо населений. Малонаселені посушливі внутрішні райони нагір'я, включаючи басейн ріки Сан-Франсиску, називаються сертанами (sertao).

Східна околиця нагір'я на північ від Ріо-де-Жанейро має ступінчасту будову: круті скелі, обернені схилами до океану, підносяться грядами, одна над іншою. На південь від Ріо-де-Жанейро уступ нагір'я досягає великої висоти і справляє значне враження, предстаючи у вигляді масивної стіни. Вона називається Великим уступом, а окремі її ділянки — Серра-Жерал, Серра-ду-Мар, Серра-ду-Паранапіакаба тощо. Далі вглиб країни паралельно берегу і краю уступу тягнеться ряд масивних гірських хребтів. Найвищий з них — Серра-да-Мантикейра та її частина Серра-ду-Капарао з вершиною Бандейра (2891 м). Цю частину країни бразильці називають Мату-Ґросу. В межах хребта Серра-ду-Еспіньясу в центральній частині штату Мінас-Жерайс зосереджені найбільші в країні запаси корисних копалин. Гребінь уступу місцями прорізаний долинами річок Жекитіньонья, Ріу-Досі і Параїба, з них тільки плоскодонною долиною Ріу-Досі легко проникнути у внутрішні райони країни. Долина ріки Параїба тягнеться майже паралельно берегів океану.

На південному заході Бразильського нагір'я ріка Парана і її притоки перетинають дуже пласку поверхню лавового плато Парани. Тут ріка Парана і її притока Ігуасу течуть в широких неглибоких долинах, врізаних в стародавні субгоризонтально розташовані товщі діабазів. Ці річки падають з краю плато, утворюючи величезні водоспади Ґуаїра (зараз затоплені водосховищем греблі Ітайпу) (на межі Бразилії і Парагваю), і Ігуасу (на стику меж Бразилії, Аргентини і Парагваю), які належать до найвищих в світі.

Далі на захід в штатах Мату-Гросу, Мату-Гросу-ду-Сул і Гояс переважають обширні плоські плато на висотах між 600 і 1200 м. На північ від столових плато тягнуться тропічні ліси Амазонської низовини, а на південному заході штату Мату-Гросу-ду-Сул крутий уступ гірської гряди Серра-да-Бодокена підноситься над низовинами басейну ріки Парагвай.

Невелика ділянка басейну ріки Парагвай, розташована на заході штату Мату-Гросу-ду-Сул і на півдні штату Мату-Гросу, створює обширну акумулятивну западину Пантанал, яка використовується для випасу худоби. На крайньому півдні розташована Ла-Платська низовина.

Інші статті про Бразилію

Бразилія — найбільша за розмірами країна Південної Америки, що займає майже половину континенту і п'ята у світі після Росії, Канади, Китаю і США....
Геологічна будова. Бразилія розташована в межах докембрійської Південно-Американської платформи. Ранньодокембрійський фундамент утворений потужним...
Мінеральні ресурси Бразилії диверсифіковані: нафта, природний газ, кам'яне вугілля, залізна (одні з найбагатших у світі запасів) і марганцева руди,...
Клімат Бразилії змінюється з північного заходу на південний схід. На території країни представлені три кліматичні зони: екваторіальна, тропічна і...
Гідрографія. Територія країни вкрита дуже густою річковою мережею. Налічують вісім основних річкових басейнів. Уся Амазонія, південь Ґвіанського і...
На величезній території Бразилії виділяються дві основні природні області: екваторіальні лісові рівнини Амазонії на півночі і мозаїка тропічних ландшафтів...
Бразилія посідає перше місце серед країн Латинської Америки та п‘яте — у світі за кількістю населення (203 млн. осіб на середину 2011 року). Понад 30%...
Бразилія — високоурбанізована країна, де в містах проживає понад 85% населення. Проте регіональні контрасти великі: на південному сході в містах...
Етнічний склад населення. Бразильська нація сформувалася внаслідок змішування аборигенів-індіанців, африканських негрів, завезених сюди в якості рабів, з...
Бразилія — найбільша за економічним потенціалом країна Південної Америки та восьме за значенням господарство всього світу. Втім, економіка цієї країни має...
Промисловість в основному концентрується в центрі та на сході країни. Південний схід і посушлива північ залишаються аграрними...
У Бразилії сільске господарство — традиційна, а тому одна з найбільш розвинутих галузей економіки. Тут занято 30% населення (23 млн осіб). Попри значну...
Фінансова сфера. Банківська система Бразилії є досить концентрованої: на 10 найбільших банків доводиться: 76% активів, 75% депозитів, 72% кредитів....
Основними транспортними шляхами усередині країни є автодороги. Система автодоріг досить розвинена та складна, ряд автодоріг перетинають вологі ліси...
Туризм в Бразилії є однією з найбільш стабільних у розвитку галузей народного господарства, що надає робочі місця близько для 10 млн.осіб або 14%...
Основні експортні товари — олово, залізна руда, сталь продукція машинобудування (авіаційна техніка, автотранспортні засоби, електроапаратура) та інші...

Географічна наука