форма рельєфу; являє собою ерозійну долину з пологими схилами і плескатим днищем, без постійного водотоку. Схили задерновані, часто зарослі чагарником або лісом. Днище сухе, зволожене або заболочене, рідше - з тимчасовим водотоком.
ділянка морського дна, глибини над якою значно менші, ніж навколишні. Можуть мати наносне, вулканічне, тектонічне, коралове та ін. походження (наприклад Ньюфаундлендська банка). Геоморфологія: терміни й поняття (коментар): навч. посіб. для студ. вищ. н ...
підводна або надводна форма прибережно-морського рельєфу, що утворюється в результаті переміщення хвилями наносів у напрямі, перпендикулярному до загального напряму берегової лінії. Являє собою вузьку, витягнуту вздовж узбережжя смугу завдовжки 100-400 км ...
поздовжні заглиблення на схилах вулканів, утворені лінійною ерозією.
горб, згладжений і відполірований льодовиком, з пологим схилом, оберненим в бік льодовика, та крутим — протилежним.
округлі, скелясті бугри й пагорби висотою від декількох метрів до десятків метрів і довжиною до декількох сотень метрів або виступи схилів височин, оброблені льодовиком, що рухається.
просторовий розподіл атмосферного тиску. До форм Б.п. належать замкнуті баричні системи - циклони і антициклони, та незамкнуті - гребені, улоговини і сідловини.
показник, який характеризує зміни атмосферного тиску на одиницю віддалі; розрізняють горозонтальний Б.г., вертикальний Б.г. та баричний ступінь (висота, на яку потрібно опуститись чи піднятись від початкового рівня, щоб тиск змінився на 1гПа).
серпоподібний піщаний пагорб з пологим навітреним і крутим підвітреним схилами.
частина суходолу, з якого відбувається природний стік води у річку (річкову систему). Складається з поверхневого та підземного водозборів.