Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Грунтовий розчин. Засвоєння рослинами елементів живлення

Грунтовим розчином називається вода, що знаходиться в грунті і містить в розчиненому стані органічні і мінеральні речовини, а також гази. Грунтовий розчин зазвичай виділяють центрифугуванням, віджиманням у пресі або заміщенням води іншою рідиною, в поєднанні з аналізом грунтового розчину, що просочується через той чи інший шар грунту у вологі періоди року (лізіметричний метод). Вміст речовин в грунтовому розчині динамічний і залежить від багатьох факторів та сезонної мінливості. Концентрація речовин в ньому зазвичай невелика і не перевищує кількох грамів на літр. До складу грунтового розчину входять три групи речовин: органічні (кислоти, цукри, амінокислоти, спирти, ферменти, дубильні речовини), органо-мінеральні (солі гумусових кислот, поліфеноли), мінеральні (солі вуглекислої, соляної, сірчаної, азотної, фосфорної та інших кислот).

Кількісний і якісний склад грунтового розчину в різних грунтах неоднаковий. Для болотних, підзолистих болотних грунтів та підзолів в розчині переважають органічні сполуки; на півдні в каштанових, бурих грунтах - мінеральні сполуки; в чорноземах кількість органічних і мінеральних сполук у розчині приблизно однакова.

Оскільки отримання грунтового розчину утруднене, зазвичай аналізують водну витяжку. Для цього беруть 10 г грунту, доливають 50 мл дистильованої води, суспензію збовтують і фільтрують. Потім проводять аналіз водної витяжки. Найважливішим показником є реакція водної витяжки грунту, що характеризує актуальну або активну кислотність грунтового розчину. Кислу реакцію надають грунтовому розчину різні кислоти, що утворюються при розкладанні органічної речовини: масляна, щавлева, лимонна, розчинні форми гумусових кислот. На кислотність впливає також вміст С02 в повітрі. Лужна реакція обумовлюється присутністю солей слабких кислот і сильних основ (оцтовокислий натрій), солі сильних основ - NaCl, MgCl2 тощо. Реакція грунтових розчинів коливається від рН 3-3,5 (в сфагнових торфах) до 10-11 в солонцях.

Реакція грунтового розчину значно впливає на мікрофлору грунту. У кислих грунтах переважає грибна, а в нейтральних і лужних - бактеріальна мікрофлора. Від її характеру залежать швидкість, характер і повнота розкладання органічної речовини та її мінералізація, тобто умови живлення рослин. Значна частина рослин найкраще розвивається при нейтральній реакції середовища, гірше переносить кислу і ще гірше лужну реакцію. При рН4 розвиваються майже всі деревні породи, при рН 8,5 майже жодна з них не росте через надлишок в розчині лугу. Зміна реакції грунтового розчину супроводжується зміною рухливості різних речовин. При лужній реакції рухливі лише водорозчинні солі, при кислій - рухливі з'єднання гумусу, мулисті частинки, гідроокиси заліза та алюмінію та інші речовин. Все це позначається на зростанні деревних порід і сільськогосподарських культур. При рН 7,2-7,4 сосна практично насаджень не утворює, за винятком крейдяний форми, а при рН 8,1-8,2 не ростуть такі породи, як дуб і в'яз. Культурні сільськогосподарські рослини краще всього ростуть при нейтральній реакції середовища і виносять зростання лужності реакції грунтового розчину до рН 8. Грунтовий розчин із слабокислою або нейтральною реакцією найкраще відповідає умовам живлення рослин, розвитку мікроорганізмів, високому рівню родючості грунтів.

Нормальний ріст рослин обумовлений наявністю досить доступних форм зольних елементів і азоту. Зазвичай рослини засвоюють з грунту N, Р, К, S, Са, Mg, Fe, Na, Si в досить великих кількостях, тому вони називаються макроелементами, а В, Mn, Mo, Сі, Zn, Со, F використовуються в незначних кількостях і називаються мікроелементами. До найважливіших з них відносяться елементи, без яких неможливе утворення білків, тобто N, Р, S, Fe, Mg; такі елементи, як К, Сі, Mg, Na, мають величезний вплив на регуляцію роботи клітин і формування різних тканин рослин.

Елементи живлення, що містяться в грунтах, перебувають у різних мінеральних і органічних сполуках, і запаси їх зазвичай значно перевищують щорічну потребу рослин. Однак більша частина їх знаходиться у недоступній для рослин формі: азот в складі органічних речовин, фосфор у формі фосфатів Fe, Al, Са, калій в поглиненому стані, кальцій і магній у формі карбонатів, тобто в нерозчинній у воді формі. Процес засвоєння рослинами елементів живлення відбувається завдяки обмінному поглинанню. Іонами, здатними до обміну, найчастіше є іони Н+ та НСО-, що утворюються в результаті виділення С02 корінням. Обмінне поглинання можливо і за рахунок виділення катіонів Са2+ і аніонів органічних кислот. Очевидно, що найбільш доступні для рослин сполуки перебувають у водорозчинній, рухомій і мінеральній формах.

Шкідливі для рослин речовини утворюються в результаті появи високих концентрацій окремих іонів (Al, Н), що обумовлюють кислу реакцію грунтів, а також при взаємодії солей у водних розчинах з утворенням отруйних солей (Na2C03, NaCl), що обумовлюють їх лужність і порушують водний і харчовий режими грунтів. Шкідливі для рослин і недоокислені сполуки - метан, сірководень, закисні форми заліза і марганцю, що утворюються в перезволожених грунтах. Для нейтралізації шкідливих сполук застосовують вапнування кислих і гіпсування лужних грунтів, зрошення для промивання солей та осушення для аерації грунту.

Останні матеріали розділу "Грунтознавство"

Родючість грунтів та її види

Під родючістю розуміють здатність грунтів задовольняти потребу рослин у воді і поживних речовинах. В...

Механічний склад грунтів та їх структура

Механічним складом називають співвідношення часток різного розміру, виражене у відсотках від маси гр...

Включення та новоутворення в грунтах

Включення - це тіла, що механічно втягнуті в товщу грунту, які не беруть участь в активних грунтоутв...

Колір грунту як морфологічна ознака

Колір грунту - найважливіша морфологічна ознака. Нерідко назва грунту дається за кольором верхніх го...

Позначення та опис грунтових горизонтів

Кожному з грунтових горизонтів дається буквенне позначення. Найбільш широко застосовується система б...

Морфологія грунтів. Грунтові горизонти

Морфологія грунтів - це вчення про зовнішні ознаки грунтів, що визначаються найчастіше за допомогою ...

Водний баланс грунту. Типи водного режиму грунтів

Водний баланс - це сукупність всіх видів надходження вологи в грунт і її витрачання з певного шару з...

Теплові властивості грунтів

Джерелом тепла в грунті є тепло променистої енергії Сонця. Середня кількість тепла, що надходить на ...

Географічна наука