Включення - це тіла, що механічно втягнуті в товщу грунту, які не беруть участь в активних грунтоутворюючих процесах. Найчастіше це камені, валуни, галька, вугілля (в лісових грунтах), кістки та хітинові панцирі тварин, уламки штучних речовин, зокрема будівельних.
Новоутвореннями називають більш-менш добре виражені і чітко обмежені виділення і скупчення різних речовин, які виникли в процесі грунтоутворення і часто обумовлені хімічною поглинальною здатністю грунтів. За походженням виділяють новоутворення: біологічні - найчастіше плями, затіки, кірочки та язики гумусу, коренериї або дендрити (відбитки коренів), червориїни, заповнені грудочками грунту і просякнуті органічною речовиною, кротовини, заповнені грунтом з інших горизонтів; органомінеральні - кірочки та затіки залізисто-гумусових колоїдних сполук; кірочки мають глянцювату, блискучу поверхню від чорного до буро-сірого кольору; мінеральні - з різних хімічних елементів.
Новоутворення кремнезему найчастіше - білястого попелястого кольору з ясно видимими дрібними частинками кварцу або кварцового пилу. Вони утворюють плями, язики, затіки, і спрямовуються зазвичай з верхніх горизонтів у нижні. Дуже часто при розкладанні органічних речовин, підзолоутворенні, осолодінні утворюється кремнеземиста білувата присипка, що покриває поверхні структурних агрегатів.
Новоутворення заліза найбільш поширені в лісових грунтах. Вони утворюються в формі жовтих, бурих плям, потьоків, кірочок, полуторних сполук заліза Fe203 * nH20, які нерідко покривають глянцевими кірочками колоїдних сполук заліза призматичні елементи грунтової структури. У піщаних грунтах зустрічаються новоутворення заліза у вигляді псевдофібр і ортзандових прошарків, а в заболочених грунтах формуються спочатку рудякові зернятка, які зливаються поступово в рудяковий горизонт, рудяк або ортштейн (який може утворитися і в іллювіальних горизонтах підзолів).
Новоутворення двовалентного заліза приводять до формування глейових затьоків (вздовж ходів гнилих коренів, мікротріщин і тріщин грунтів, в міжагрегатних проміжках), глейових плям, характерних для горизонтів і грунтів тимчасового надмірного зволоження. Сполуки двовалентного заліза можуть пересуватися по капілярах, досягати пір і пустот і окислюватися там з утворенням рудякових зерен і бобовин темно-бурого кольору (в розломі). Бобовини і конкреції заліза свідчать про процеси тимчасового надмірного зволоження. При поступовому проникненні кисню повітря в грунт глейові плями набувають яскраві жовтих та червоних тонів охри. Сполуки заліза з фосфором утворюють безбарвний в умовах перезволоження мінерал - вівіаніт, який при доступі кисню повітря синіє і додає глейовим плямам блакитнуватого, сизого і зеленуватого забарвлення.
Новоутворення марганцю зустрічаються у формі чорних дрібних зерен, які при розтиранні на долоні забарвлюють її в малиновий колір. Це новоутворення також характерне для грунтів з тимчасовим надлишковим зволоженням.
Новоутворення кальцію найчастіше формуються в грунтах, що утворилися на карбонатних материнських породах. Вони характерні для сірих лісових, каштанових грунтів, чорноземів тощо. Виділяють кілька видів новоутворень кальцію: псевдоміцелій, що утворюється на стінці грунтового розрізу після висихання і нагадує наліт цвілі; білозірка - конкреції, що утворюються в грунтових порожнинах при випаданні СаС03 з розчинів (глибина залягання білозірки може характеризувати водний режим, зокрема глибину промочування грунтів); дутики або журавчики - порожні всередині конкреції, що досягають іноді дуже великих розмірів (10-20 см). Новоутворення гіпсу спостерігаються найчастіше в засолених грунтах у формі дрібних кристалічних агрегатів, кристалів і стягнень. Вони характерні для каштанових, солонцюватих та інших грунтів сухого степу.
Новоутворення хлоридів і сульфатів визначаються за білястим нальотом на стінці розрізів. Вони є результатом кристалізації водорозчинних солей при висиханні грунтів.
Під родючістю розуміють здатність грунтів задовольняти потребу рослин у воді і поживних речовинах. В...
Механічним складом називають співвідношення часток різного розміру, виражене у відсотках від маси гр...
Включення - це тіла, що механічно втягнуті в товщу грунту, які не беруть участь в активних грунтоутв...
Колір грунту - найважливіша морфологічна ознака. Нерідко назва грунту дається за кольором верхніх го...
Кожному з грунтових горизонтів дається буквенне позначення. Найбільш широко застосовується система б...
Морфологія грунтів - це вчення про зовнішні ознаки грунтів, що визначаються найчастіше за допомогою ...
Водний баланс - це сукупність всіх видів надходження вологи в грунт і її витрачання з певного шару з...
Джерелом тепла в грунті є тепло променистої енергії Сонця. Середня кількість тепла, що надходить на ...