Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Механічний склад грунтів та їх структура

Механічним складом називають співвідношення часток різного розміру, виражене у відсотках від маси грунту. При морфологічному описі застосовують польовий метод, заснований на зміні пластичності вологого грунту в залежності від кількості частинок фізичної глини при скочуванні в шнур або кулю.

При описі вказують на однорідність або строкатість горизонту грунту за механічним складом, відзначають наявність лінз, язиків та затіків, прошарків, каміння, глибину і товщину залягання відкладів іншого механічного складу. При визначенні механічного складу сильнокарбонатних грунтів застосовують 5-10%-ний розчин соляної кислоти для руйнування мікроагрегатів.

Структурність - здатність грунту розпадатися на структурні грудочки, що складаються з окремих частинок, склеєних між собою колоїдними сполуками, а іноді просто спресованих фізичними силами.

Структурою називають здатність твердої фази грунту агрегуватися і природно розпадатися на відносно стійкі окремості (елементи) різної форми і величини. Структура грунту формується внаслідок механічного поділу грунтів на агрегати та утворення водоміцної структури. Механічне розділення грунту на агрегати відбувається при процесах зволоження та висихання, замерзання і нагрівання, під впливом розвитку кореневих систем рослин, діяльності комах та їх личинок в грунтах. Ступінь роздробленості грунтів на грудочки зменшується зверху вниз - це пояснюється тим, що найбільший вплив перерахованих факторів спостерігається саме у верхніх горизонтах грунту. Зі збільшенням глибини кількість коренів і вплив усіх чинників поділу грунту на агрегати зменшується, грудочки поступово збільшуються в розмірах і, нарешті, в грунті утворюються вертикальні тріщини, що зумовлюють появу призматичної структури. Тільки в перезволожених грунтах під впливом замерзаючих шарів води переважає горизонтальна, або плитчаста, структура.

Грудочки, що утворилися в результаті фізичного впливу, не володіють водоміцністю (тобто стійкістю до руйнуючого впливу води). Грунти, що не володіють водоміцною структурою, при зволоженні "запливають", а після висихання покриваються кіркою. У природі процес фізичного подрібнення порід часто супроводжується утворенням водоміцної структури. Процес утворення водоміцних грудочок протікає під впливом грунтових колоїдів, які у формі золю здатні пересуватися по грунтовим тріщинах, просочувати грудочки, а потім, коагулюючи, переходити в необоротні грунтові гелі. Грудочки, склеєні незворотними гелями, під дією води не розпадаються, стають водоміцними, так як склеєні водонерозчинні сполуками. Міцність грудочок різна і залежить в основному від катіонів, що містяться в даному горизонті. Грудочки, склеєні колоїдами, насиченими натрієм, калієм, воднем, зазвичай не є водоміцними. Більш міцні грудочки, склеєні колоїдами, які насичені кальцієм і магнієм, ще міцніші - у випадку колоїдів, насичених залізом. Про те, що колоїди пересуваються в грунті і коагулюють, свідчать блискучі, лаковані кірочки, що утворюються на гранях грунтових грудочок до глибини 80-120 см і більше. За інших рівних умов водоміцність грудочок залежить від кількості органічної речовини і механічного складу грунту. При великій кількості утворення гумусових кислот та їх солей грудочки найбільш міцні. У глинистих грунтах їх також більше і вони міцніші, ніж в легкосуглинистих, а тим більш у піщаних. Піщані грунти зазвичай безструктурні, мають неясно виражену неміцну структуру.

В залежності від форми і співвідношення розмірів структурних агрегатів розрізняють три типи структури: кубовидну - це структурні агрегати, що мають однакові розміри по висоті, довжині і ширині; характерна для верхніх горизонтів грунтів, а також для грунтів легкого механічного складу; призмовидну - висота агрегатів більша ширини і довжини, утворюється на деякій глибині від поверхні в суглинистих і глинистих грунтах; плитовидную - ширина і довжина агрегатів значно більша висоти і представлена плитками, лусочками тощо, утворюється у відносно неродючих грунтових горизонтах, що володіють поганими водно-фізичними і хімічними властивостями, формується в підзолистих, глейових і осолоділих горизонтах. У межах кожного типу грунтової структури в залежності від розмірів розрізняють роди і види.

Типи і види структур утворюються в різних умовах, тому та чи інша форма структурних агрегатів властива різним горизонтам грунту. Так, грудкувата, зерниста структура характерна для верхніх горизонтів більшості грунтів, горіхувато-дрібнопризматична утворюється в горизонтах, розташованих на деякій глибині від поверхні грунтів, глибиста і призматична переважають в глибоких грунтових горизонтах.

При описі грунтової структури найчастіше доводиться користуватися двома словами, що позначають різні види, а іноді і типи структур, наприклад, грудкувато-зерниста, горіхувато-призматична, листувато-луската. На переважну структуру вказує друге слово.

Для опису грунтової структури необхідно чітко знати класифікацію грунтів за структурою. Величина структурних грудочок визначає багато водних, повітряних та харчових властивостей грунту. Як правило, найкращими властивостями володіють грунти, що мають грудкувату або зернисту структури. У таких грунтах всередині грудочок міститься волога, а на поверхні, завдяки діяльності мікроорганізмів, утворюються елементи живлення; між грудочками міститься кисень повітря, необхідний для дихання зростаючих коренів. Руйнування структурних грудочок відбувається під впливом крапель дощу, при заміщенні двох- і тривалентних катіонів на одновалентні, зменшенні кількості органічних речовин, частково при обробці грунту. Заходи із створення і відновлення в грунті структури передбачають захист поверхні грунту, внесення органічних добрив, вапнування, глибоку обробку.

За щільністю виділяють наступні види грунтів грунту: розсипчастий - грунт сиплеться з лопати; пухкий - грунт розсипається на дрібні грудочки, грунтовий ніж входить в горизонт без зусиль, щільнуватий - грунт розсипається або легко розламується на великі грудки, пластинки, ніж входить з деяким зусиллям; щільний - грудки грунту розламуються із зусиллям, грунт з лопати падає грудочками і розпадається на дуже великі грудки, ніж входить з великими зусиллями на глибину 5-6 см; дуже щільний або злитий - грунт майже не розламується, лопата з великим зусиллям входить на глибину 1 -2 см, а ніж - на 2-3 см. Грунти розрізняють також за зв'язністю: дуже зв'язний - прилипає до лопати і насилу відстає від неї; середньосвязний - легко струшується з лопати; малозв'язний - до лопати не пристає.

Вологість грунту також відзначається при описі грунтів. За вологістю грунти ділять на наступні види: сухі - при стисканні в руці вологість грунту не відчувається; свіжі - вологість грунту відчувається при стисненні, в руці утворюються грудочки, які при роздавлюванні легко розсипаються; вологі - грунт зберігає надану йому форму; сирі - при стисканні тістоподібної грудочки виділяються краплі води; мокрі - при стисненні на долоні залишається вода, а після падіння на землю утворюється коржик; текучі - грунт сочиться крізь пальці разом з водою. Цей поділ дуже умовний. При описі грунтів відзначають рівень верховодки або грунтових вод, висоту капілярної отороки.

Останні матеріали розділу "Грунтознавство"

Родючість грунтів та її види

Під родючістю розуміють здатність грунтів задовольняти потребу рослин у воді і поживних речовинах. В...

Механічний склад грунтів та їх структура

Механічним складом називають співвідношення часток різного розміру, виражене у відсотках від маси гр...

Включення та новоутворення в грунтах

Включення - це тіла, що механічно втягнуті в товщу грунту, які не беруть участь в активних грунтоутв...

Колір грунту як морфологічна ознака

Колір грунту - найважливіша морфологічна ознака. Нерідко назва грунту дається за кольором верхніх го...

Позначення та опис грунтових горизонтів

Кожному з грунтових горизонтів дається буквенне позначення. Найбільш широко застосовується система б...

Морфологія грунтів. Грунтові горизонти

Морфологія грунтів - це вчення про зовнішні ознаки грунтів, що визначаються найчастіше за допомогою ...

Водний баланс грунту. Типи водного режиму грунтів

Водний баланс - це сукупність всіх видів надходження вологи в грунт і її витрачання з певного шару з...

Теплові властивості грунтів

Джерелом тепла в грунті є тепло променистої енергії Сонця. Середня кількість тепла, що надходить на ...

Географічна наука