Кожному з грунтових горизонтів дається буквенне позначення. Найбільш широко застосовується система буквених позначень, запропонована В. В. Докучаєвим і допрацьована радянськими вченими. Літерами позначають генетичні горизонти, а поєднаннями букв і буквено-цифровими індексами - перехідні горизонти і подгорізонти. Прийняті наступні позначення:
Т - торф, органогенний горизонт;
А - горизонт біогенного накопичення органічної речовини в грунті. Зазвичай називається гумусовим, перегнійно-акумулятивним або дерновим горизонтом;
А0 - лісова підстилка, трав'яна повсть, дернина;
Апах - орний горизонт грунту;
At - гумусовий, дерновий, перегнійно-акумулятивний, перегнійно-елювіальний горизонт дерново-підзолистих, сірих лісових і осолоділих грунтів; має сірий або чорний колір;
А2 - елювіальний (або горизонт вимивання), підзолистий або осолоділий. Зазвичай забарвлений у світлі, білясті і білі тони;
В - ілювіальний, або горизонт вмивання, в підзолистих, сірих лісових, каштанових і деяких інших грунтах;
G - глейовий горизонт, характерний для грунтів з постійним надлишковим зволоженням, зокрема і болотних грунтів;
С - материнська пухка гірська порода;
Д - підстилаюча гірська порода.
Крім того, застосовують буквенні індекси:
g - для оглеєних горизонтів;
c - скупчення водорозчинних солей;
г - скупчення гіпсу.
В Україну широко застосовується інша система позначень, розроблена О. Н. Соколовським:
Н-(грец. humus - гумус) відповідає горизонту А + В в чорноземах і каштанових грунтах;
Е-(лат. eluo - вимивати) відповідає горизонту А2 в підзоли і солодях;
I - (лат. influo - вмивати) відповідає ілювіальному горизонту В;
К - горизонт скупчення карбонатів;
Q - горизонт гіпсу;
G1 - глейовий горизонт;
Т - торф'яний горизонт;
Н0 - лісова підстилка; Нт - торф'янистий горизонт;
Р - порода, не змінена процесами грунтоутворення.
Для позначення перехідних горизонтів або горизонтів, в яких відбуваються два процеси, ставлять дві відповідні літери. Наприклад, НЕ - гумусово-елювіальний горизонт.
Для виділення підгоризонту досить відмінностей за хоча б одною з морфологічних ознак, наприклад кольору або структури тощо. Необхідність виділення підгоризонту встановлюється при описі грунту. Крім того, виділяють перехідні горизонти, в яких відбуваються два або кілька грунтоутворюючих процесів, наприклад перехідний від підзолистого до илювіального (EI) в підзолистих грунтах, перехідний від акумулятивного гумусового до підзолистого (He) в сірих лісових грунтах.
Після визначення меж генетичних горизонтів записують глибину верхньої і нижньої меж. Іноді відразу обчислюють товщину, або потужність, генетичного горизонту. Потім, поставивши знак горизонту ще раз, дають повний морфологічний опис кожного горизонту або підгорізонту. Кожен генетичний горизонт описують у такій послідовності: колір, механічний склад, структура, домішки, включення, новоутворення та характер переходу одного горизонту в інший. У польових умовах вказують вологість грунтів і визначають 10%-ним розчином соляної кислоти глибину скипання карбонатів, якщо вони є. Опис грунтів часто супроводжується якісним визначенням різних сполук і властивостей грунтів, наприклад визначається присутність карбонатів, закисного заліза, шкідливих водорозчинних солей.
У спеціальному бланку відводиться місце для малюнка всього грунтового профілю і його генетичних горизонтів. Після опису профілю дається повна назва грунту, що складається з генетичного назви, механічного складу верхнього горизонту, материнської породи, її механічного складу.
Під родючістю розуміють здатність грунтів задовольняти потребу рослин у воді і поживних речовинах. В...
Механічним складом називають співвідношення часток різного розміру, виражене у відсотках від маси гр...
Включення - це тіла, що механічно втягнуті в товщу грунту, які не беруть участь в активних грунтоутв...
Колір грунту - найважливіша морфологічна ознака. Нерідко назва грунту дається за кольором верхніх го...
Кожному з грунтових горизонтів дається буквенне позначення. Найбільш широко застосовується система б...
Морфологія грунтів - це вчення про зовнішні ознаки грунтів, що визначаються найчастіше за допомогою ...
Водний баланс - це сукупність всіх видів надходження вологи в грунт і її витрачання з певного шару з...
Джерелом тепла в грунті є тепло променистої енергії Сонця. Середня кількість тепла, що надходить на ...