Населення Великої Британії: національний склад, мови, релігії

Національний склад населення

Населення Великобританії складається з корінних британців (85%) та з вихідців із інших країн, переважно колишніх складових Британської імперії. Серед британців англійці становлять 83,6%, шотландці – 8,6%, валлійці – 4,9%, північноірландці – 2,9%. Англійці населяють Англію, велику частину Уельсу і утворюють компактні поселення в деяких районах на півдні Шотландії.

Етнічно англійці є нащадками британських кельтів, асимільованих германськими племенами англо-саксів та ютів, із пізнішим норманським впливом. Шотландці, валлійці та північні ірландці - кельтські народи, які пізніше теж були частково асимільовані англійцями, але не втратили свої мовно-культурні особливості. Шотландці населяють переважно північно-західні області острова Великобританія і прилеглі до їхнього узбережжя Шетландські, Оркнейські і Гебридські острови. Валлійці населяють Уельс. Серед жителів Північної Ірландії 40% складають корінні ірландці, решту - англо-ірландці та шотландо-ірландці.

Формування британської нації йшло особливим шляхом, який не був ідентичним до французького чи німецького (пов'язаних із протистоянням соціальних верств населення або роздробленістю держави). Велику роль у націогенезі відіграли ізоляція країни від решти Європи, релігійний фактор, швидке раннє економічне зростання. Однак із розпадом Британської імперії та посиленням національної самосвідомості народів сучасної Великобританії все менше людей визнають себе британцями (навіть в Англії таких не більше 30%).

З 1970-х років населення Великобританії стало більш різноманітним через прибуття сюди мігрантів з Карибського басейну, Індії, Пакистану, Китаю, країн Африки тощо (разом - 5%). Серед європейських меншин значну частку становлять поляки, які почали прибувати до Британії після приєднання Польщі до ЄС.

Мови Великобританії

Англійська мова входить до північно-західної групи германських мов і є універсальною мовою спілкування у Великій Британії як мова панівного англо-саксонського етносу. Більшість шотландців і жителів Уельсу кельтського походження також говорять англійською мовою.

Виділяють південний, середній та північний діалекти англійської мови, перший з яких став стандартом літературної англійської мови. Завдяки британським колоніальним володінням в минулому та економічній і геополітичній потужності цієї країни (а з 20 століття - і США) англійська мова стала найпоширенішою мовою міжнародного спілкування, другою у світі після китайської за кількістю носіїв (до 1 млрд) та четвертою (після китайської, Хінді та іспанської) за кількістю тих, хто вважає її рідною мовою (400-500 тис.осіб).  

Один з північних діалектів став основою для національної англійської мови Шотландії (нею спілкуються 30% шотландців), яка значно відрізняється від літературної англійської за фонетикою та лексичним складом. До цієї мови увійшло багато слів з гельської. Інші мови Британії прямо походять від кельтської. Близько 60 тис. шотландців (на крайньому північному заході) розмовляють шотландською гельською мовою, 20% валлійців - валлійською, 10% мешканців Північної Ірландії - ірландською. На півострові Корнуолл до 3 тис.осіб вживають мову корніш. Ці мови є визнаними офіційно на регіональному рівні.

Релігія

Кожен громадянин Великобританії має право сповідувати свою релігію. Британія — це переважно християнська країна: 71,6% жителів формально є християнами. 10 % громадян належать до Римської католицької церкви, а 20% британців є прихожанами Англіканської церкви, яка офіційно має статус державної.

У Шотландії налічується 1,1 мільйона членів Пресвітеріанської церкви, що єдержавною церквою Шотландії. У Північній Ірландії приблизно половина населення відносить себе до протестантів, а майже 40 % жителів складають католики. В Уельсі Англіканська церква втратила статус державної в 1920 році. Це означає, що зараз там немає офіційної державної церкви, а найбільш численними конфесіями є інші протестантські течії. Найбільш авторитетною з них є Пресвітеріанська Церква Уельсу.

Священнослужителі офіційно визнаних церков Великобританії можуть отримувати заробітну плату від держави, якщо вони працюють у в'язницях або лікарнях. Серед нехристиянських релігій поширені іслам – 2,7%, індуїзм – 1%, сикхізм – 0,6%, іудаїзм – 0,5%, буддизм – 0,3%, інші релігії сповідують 0,3%. В країні зростає частка осіб, які вважають себе атеїстами або не визначились із конфесією віросповідання - таких 23,3%.

Наведені цифри лише приблизно відображають реальну картину, оскільки різні опитування, проведені у Великобританії за останні роки виявляли значні розбіжності у результатах, проте усі вони виявили тенденцію до зниження кількості віруючих британців.