Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Відомі географи, географічні персоналії

Брюн Жан

Жан Брюн (25 жовтня 1869, Тулуза, - 25 листопада 1930, Булонь-сюр-Сен) - французский географ, учень Відаля де ла Блаша. Закінчив університет в Парижі (1892). Викладав в університетах Фрібура та Лозанни (Швейцарія), професор Коллеж де Франс (после 1912). Один з перших теоретиків французької школи географії людини.

Жан Брюн не тільки поглибив ідеї Відаля щодо географії людини і сприяв їх утвердженню у Франції, з його ім'ям пов'язано також поширення цих ідей в інших країнах. Брюн створив класифікацію, яка полегшила сприйняття і засвоєння уявлень Відаля при їх вивченні. За словами Брюна, найбільше значення в розумінні географії людини мають дві світові карти: карта розподілу вод суші та карта розподілу населення.

Детальніше...

Мартонн Емманюель де

Емманюель де Мартонн (1 квітня 1873, Шабрі - 25 серпня 1955 року, Со), французький географ, представник французької школи "географії людини", кліматолог, член Паризької АН (1942). Професор Сорбонни (з 1909). У 1938-1952 роках - президент Міжнародного географічного союзу (з 1952 його почесний президент). Почесний член Географічного товариства СРСР (з 1933).

Проводив польові дослідження у Франції, Румунії та інших країнах Європи, а також у Північній Африці, Північній і Південній Америці. Вніс значний вклад у дослідження основ фізичної географії, геоморфології, класифікації кліматів, а також у фізико-географічне країнознавство. Основні праці із загальної та регіональної фізичної географії.

Мартонн - син архівіста, студент ліцею де Лаваль (Mayenne), де був однокласником як Карла Байона та Франсиско Делаісі. Вступив до Вищої нормальної школи в 1892 році, тоді ж, коли і Альберт Деманжон, Прослухав курс географії Відаля де ла Блаша. У 1895 році отримує титул старшого наукового співробітника у Вищій нормальній школі (1897-1899), і захищає дисертацію з географії Валахії в 1902 році, а також працю про Трансільванські Альпи у Південних Карпатах в 1907 році.

Детальніше...

Ведова делла, Джузеппе

Джузеппе Делла Ведова (Падуя, 29 січня, 1834 - Рим, 21 вересня, 1919) - італійський географ, вважається одним з основних розробників сучасної географії. Був сенатором Королівства Італія, президентом італійського географічного товариства з 1900 по 1906  рік та його секретарем у 1877 - 1896 роках.

Після отримання класичної освіти він розпочав викладання географії у Відні (на той час в межах курсу філософії) після Симоні Фрідріха. Він присвятив себе викладацькій роботі, почав видавати публікації, серед яких "Про походження і розвиток фізичної географії", 1868 рік, яка принесла йому популярність в наукових колах. У 1872 році був професором географії в університеті Падуї. Інавгураційна промова Ведови при затвердженні на цю посаду відома під назвою "Сьогоднішня географія".

У 1875 році він був призначений директором новоствореного Музею навчання і виховання в Римі, професором географії в Університеті Ла Сапієнца, а також завідуючим кафедрою географії, однієї з першої за межами Німеччини географічних кафедр. У 1895-1896 роках посідав пост ректора цього закладу.

Детальніше...

Відаль де ла Блаш, Поль

Поль Відаль де ла Блаш (фр. Vidal de la Blache; 22 січня 1845, Пезнас, — 5 квітня 1918, Тамарис) — французький географ, творець французької географічної школи, в якій особливе значення надається географії людини, та принципу географічного посибілізму. Автор досліджень в галузі фізичної географії та географії населення.

Поль Відаль де ла Блаш був сином професора, який згодом став академічним адміністратором. Був направлений до школи-інтернату в Інституті Фавара в ліцеї Карла Великого в Парижі. Після цього поступив у Вищу нормальну школу в 1863 році. Навчання у Вищій нормальній школі в Парижі та Афінській школі виявляють у майбутнього науковця великий інтерес до географії та стародавньої історії. Під час свого перебування в Афінах здійснив кілька поїздок по Середземномор'ю (Італія, Палестина та Єгипет, де був присутнім на відкритті Суецького каналу), які викликали у нього велику цікавість. У цей час відаль де ла Блаш читає праці Олександра фон Гумбольдта та Карла Ріттера, які були чи не найвпливовішими географами того часу. Повернувшись до Франції, в 1870 році він одружився з Марі Лор Елізабет Мондо, із якою він мав п'ятьох дітей.

Детальніше...

Еверест Джордж

Сер Джордж Еверест (англ. Sir George Everest; 4 липня 1790, Крікхауелл, Поуіс, Уельс - 1 грудня 1866, Грінвіч, Лондон, Англія) - валлійський географ, займав пост головного геодезиста Індії з 1830 по 1843 рр.
Народився в садибі Грінвейл у Крікхаувеллі в Поуісі, Уельс; хрещений в Грінвічі.

Детальніше...

Географічна наука