Відомі географи, географічні персоналії

Брюн Жан

Жан Брюн (25 жовтня 1869, Тулуза, - 25 листопада 1930, Булонь-сюр-Сен) - французский географ, учень Відаля де ла Блаша. Закінчив університет в Парижі (1892). Викладав в університетах Фрібура та Лозанни (Швейцарія), професор Коллеж де Франс (после 1912). Один з перших теоретиків французької школи географії людини.

Жан Брюн не тільки поглибив ідеї Відаля щодо географії людини і сприяв їх утвердженню у Франції, з його ім'ям пов'язано також поширення цих ідей в інших країнах. Брюн створив класифікацію, яка полегшила сприйняття і засвоєння уявлень Відаля при їх вивченні. За словами Брюна, найбільше значення в розумінні географії людини мають дві світові карти: карта розподілу вод суші та карта розподілу населення.

Усі найважливіші реалії географії людства він розділив на три категорії:

1) реалії непродуктивного використання землі під житла і дороги (включаючи сільські поселення, міські агломерації та мережі шляхів сполучення),

2) реалії освоєння земель рослинами і тваринами або обробітку і розведення їх,

3) реалії деструктивної експлуатації ресурсів: зубожіння рослинності, винищування тварин, добування корисних копалин. Потім на прикладі вивчення декількох невеликих районів, де чітко проявляється залежність між діяльністю людей і природним оточенням, він показав, як користуватися цими категоріями.

Це були: дві оази в Сахарі, одна, Суф, в піщаній пустелі, інша, Мзаб, - в кам'янистій; плем'я фанг, що надмірно експлуатувало невеликі ділянки землі в межах сучасного Габону; населення альпійської долини (в англійському виданні цей матеріал був замінений дослідженнями Боумана у перуанських Андах), що займалося напівкочовим скотарством. В останній частині книги Брюн відступає від розгляду "найважливіших реалій", жертвуючи ними для обговорення різних видів географічних досліджень більш широкого кола з позицій географії людини, регіональної географії, етнографічної географії, соціальної, політичної та історичної географії.

Брюн - творець серії географічних підручників та монографії про Францію. Видав твори "Географія людини", у 3-ох томах, 1934; "Географія людини у Франції", у 2-ох томах, 1920-1926.