Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Як стати географом?

Олександр Гладкий
Олександр Гладкий
Олександр Віталійович Гладкий - доктор географічних наук, доцент кафедри економі
Блогер наразі offline
- 23 грудня 2010 Дискусії та обговорення 22 Коментарів

Географи належать до вимираючого виду учених. Географами стають або за покликанням, або за волею серця, або випадково, в рамках поточної кон’юнктури на ринку робочої сили (краще сказати, наукової сили). 
Тому, думаю, що міркування різних учених, науковців, студентів та аспірантів з того питання, як вони стали географами, будуть для нашої блогосфери особливо важливими. 
Ключові питання цього блогу: 1) як ви стали географами (не розцінюйте це питання, на кшталт "Як ви стали божевільними)? 2) Що спонукало вас до вибору саме цього наукового напрямку? 3) Якби не географія, яку б професію (науковий напрямок) ви обрали? 4) Чим новим ви збагачуєте географічні науки?
Мої відповіді: 1) Мріяв з дитинства, оскільки захоплювався країнознавством, ще в початковій школі прочитав майже всю енциклопедію "Страны и народы" 70-х років видання (20 томів) 2) Спонукала постать унікального географа Жака Паганеля, а також інших героїв Жюля Верна, наприклад, доктора Клоубонні та капітана Гаттераса. 3) Обрав би філософію, оскільки ближча до душі. 4) Намагався збагатити розробкою наукових досліджень про розвиток великих міст та агломерацій. Як вийшло – не знаю…

Ключові слова: -
Переглядів: 3047

Про автора

Олександр Гладкий

Олександр Віталійович Гладкий - доктор географічних наук, доцент кафедри економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Зворотні посилання

Зворотнє посилання для цього запису

Коментарі

Владислав Мельничук
Владислав Мельничук
Вважаю, що географія - це не просто наука. Це спосіб мислення...
Блогер наразі offline
Владислав Мельничук 23 грудня 2010 Відповісти

Я зрозумів, географія - це моє все у 5 років, коли взяв у руки атлас світу, виданий ще у СРСР. На пам'ять почав заучувати країни, столиці, моря і т.д. Оскільки з дитинсва також любив складати кросворди - почав складати їх на географічну тематику, в основному країнознавчу. Потім була школа, олімпіади. Цікаво, що ні батьки, ні вчителі (всі, крім вчителя географії) не розділяли моє захоплення географією і бажання пов'язати із нею майбутнє. Що зробило мене географом? Мабуть, не знає ніхто. Випадок з атласом у дитинстві, удача на всеукраїнській олімпіаді, шкільний учитель географії від Бога. Скоріше за все, усе це заразом.

Олексій Гнатюк
Олексій Гнатюк
Географія мені подобається завдяки своїй інтегральності знань - це та ознака, як
Блогер наразі offline
Олексій Гнатюк 23 грудня 2010 Відповісти

1. Років у 5 бабуся показувала мені радянський атлас світу. Першими географічними об'єктами, які візуально запам'ятав, стали Піренейський та Апеннінський півострови у Європі. Так почалося знайомство із нашою планетою. Потім мені подарували карту України, і через кілька місяців я її вже знав майже напам'ять. Так мене почало цікавити все, що пов'язане із просторовим розтагшуванням об'єктів. Згодом я малював десятками власні карти, як реальних, знайомих мені територій, так і вигаданих (країн, міст тощо).Звичка знаходити географічний підтекст у всьому, з чим зустрічаюсь у житті , збереглась і досі.
2. У школі мене цікавили усі природничі, та й неприродничі науки - було цікаво скласти для себе єдину, цілісну картину світу. А оскільки географія найбільш комплексна з усіх наук, то саме вона стала об'єднуючим елементом. Проте остаточно уяснив її як своє покликання в житті після всеукраїнських олімпіад. Батьки були не проти мого захоплення, але не розуміли, як я зможу застосувати свої знання в житті. Остаточний "момент істини" настав, коли я обирав між географічним факультетом КНУ та навчанням у КНЕУ, куди вже був зарахований: момент вибору між покликом душі та обіцяною гарантією матеріального достатку. Ідея перемогла.
3. Важко сказати, ким би я став, якби доля склалась інакше, оскільки мене цікавило буквально все. Але найбільше біологія, хімія, а також ще одне "божевільне заняття" - астрономія. Вже в університетські роки серйозно захопився іноземними мовами. І це була б (а можливо -буде) моя друга професія.
4. Що вдасться зробити для розвитку географії - покаже майбутнє. Хочеться подолати розірваність нашої науки, вивести її на рівень високої затребуваності сусіпльством. Поки що працюю на стиках різних наук - історична географія, топоніміка, електоральна та перцепційна географія... Очевидно, універсалістськ е мислення і прагення поєднувати зовні непоєднуване дають про себе знати.

Олександр Гладкий
Олександр Гладкий
Олександр Віталійович Гладкий - доктор географічних наук, доцент кафедри економі
Блогер наразі offline
Олександр Гладкий 23 грудня 2010 Відповісти

Про розірваність географії читайте мою статтю "Розколота географія" в журналі - Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. – 2003. – вип. 6. – С. 5-8.

Гість
Селецький Віктор 29 грудня 2010 · Редагувати Відповісти

Географією зацікавився десь в 7 класі. Починалось це зі збору старих радянських карт, детального їх обстеження, що де знаходиться (по годин 2!). Далі було складання карт захованого скарбу та опис маршруту його знаходження (мабуть багато з друзями шукав отакі "скарби" в дитинстві).
Далі це переросло в хоббі...Пізніше був університет - географічна спеціальність...

Як я став географом? - Я думаю, що внаслідок вдалого поєднання життєвих обставин, особистого інтересу до географії та професії за фахом.

Гість
Ігор Пилипенко 09 січня 2011 · Редагувати Відповісти

Чому географ - виміраючий вид.
Стандартна відповідь-немає суспільного попиту (класика). А біля 50% отриманої людиної інформації - географічна по змісту.
В нашій країні вбито географів адміністративно . Все впирається в КВЕД та внутрішньонорма тивні документи держустанов. Кого приймуть за конкурсом в облстат на посаду фахівця 0-категорії... За положенням - тількі економіста (до речі. любого, навіть бухгалтера). На посаду фахівця в відділ природно-запов фонду управління екології - географа чи еколога, часто не розуміючого карту...
Основним завданням нашіх "Батьків-Засновників" сучасної географії - піар географії на всіх рівнях. В кваліфікаторі немає професії - географ. Тому посаду грунтознавця в заповідники отримує агроном, в держустанову нас теж не візьмуть, тому що географ для чиновника - це Міклуха-Маклай і брати "Прежевальський і Ціолковський".
Крик души...

Гість
Студентка 20 лютого 2011 · Редагувати Відповісти

Напевно, неправильно буде називати себе географом, коли ти лише студент 1 курсу. Але вже за такий короткий час ти починаєш розуміти, у що вляпався. У моєму випадку,на щастя, поки лише позитивні враження. Навчання цікаве, поруч не просто викладачі, а справжні вчителі, педагоги. Єдина проблема лише у тому, що ніхто не може чітко сказати, куди потім з таким дипломом...і чи потрібні державі географи, а чи лише економісти та юристи?

Олександр Гладкий
Олександр Гладкий
Олександр Віталійович Гладкий - доктор географічних наук, доцент кафедри економі
Блогер наразі offline
Олександр Гладкий 24 лютого 2011 Відповісти

Географи нашій нещасній країні точно не потрібні. Їй потрібні спеціалісти з "розвязання усіх проблем бізнесу", потрібні розумні шахраї, дотепні клоуни від політики та армада жебраків, що було на кому їздити на фешенебельні курорти по усьому світу.

Анатолій Мельничук
Анатолій Мельничук
У середовищі географічної науки триває дискурс щодо розробки нових напрямів досл
Блогер наразі offline
Анатолій Мельничук 28 лютого 2011 Відповісти

Наукова діяльність - це творчість. Важко не погодитись із Буніним, що вона належить до короткого списку напрямів професійної діяльності - яку письменник відносить до найбільш гідних за критерієм розвитку власної особистості. Географія надає можливість досягнути основного - отримувати насолоду від власної праці. Країна це не апарат чиновників - вона існує за рахунок розвитку ідей, освіти, науки, творчості і т.д.
Варто розуміти, що ми здатні без оперття на підтримку держави реалізувати свій творчий продукт. Прикладіть зусилля для отримання фахових знань - і успіх вам гарантовано

Олександр Гладкий
Олександр Гладкий
Олександр Віталійович Гладкий - доктор географічних наук, доцент кафедри економі
Блогер наразі offline
Олександр Гладкий 01 березня 2011 Відповісти

Ні, не здатні. Творчій продукт тому й творчий, що вимагає підтримки, хоча б фінансової. От якщо наші наукові продукти будуть потрібні державі - то інша справа. А складати свої творчі доробки в довгу скриньку - це не гідно ученого. Письменник це може зробити. Його памятатимуть й після життя. Вилучать з його портфелю матеріали - і до друку. Вчений інакше. Його забудуть, якщо він не займаєтсья громадською діяльністю (тобто, не Енштейн і не Сахаров). Ученому потрібна підтримка зараз. Тільки тоді його продукт - актуальний і необхідний. Багато ми читаємо доробку 20-річної давнини? Ні, мало. Несучасно. Не потрібно.

Анатолій Мельничук
Анатолій Мельничук
У середовищі географічної науки триває дискурс щодо розробки нових напрямів досл
Блогер наразі offline
Анатолій Мельничук 01 березня 2011 Відповісти

Багато у чому ми продукт наших вчителів - носії їх переваг і помилок. ідеї вченого набувають розвитку (живуть) в працях послідовників. ідеї В.Вернадського інноваційні й для нашого часу. Державна підтримка важлива, але без неї руки складати не можна. джерела фінансування різноманітні - важливо щоб продукт мав запит і працював на науку, суспільство, розвиток. Успіх вимірюється для мене не прихильністю держави чи заробітком (знаю випускників географічного факультету КНУ, оплата праці яких у бізнесових структурах передбачає застосування фахових знань та навичок складає близько 20 тис. грн на місяць), а можливистю самореалізувати сь

Олександр Гладкий
Олександр Гладкий
Олександр Віталійович Гладкий - доктор географічних наук, доцент кафедри економі
Блогер наразі offline
Олександр Гладкий 08 березня 2011 Відповісти

Пушкін: "Не продается вдохновенье, но можно рукопись продать..." Це справедливо й для учених. А про суму переваг і недоліків від учителів - це вже у кожного своє. У мене багато знайомих з іншгих галуезй науки, що повністю відійшли від радянської наукової традиції. І ах ніяк не продовжують думки свої учителів. Самореалізація=власна точка зору продаж рукописів. Обидва елементи важливі.

Гість
Нєкій Анонім 20 квітня 2011 · Редагувати Відповісти

Цікавенькі тут перепитії!)))
Ну по-перше, ось такі ось теми повинні бути висвітлені на конференціях, чого на жаль немає, при чому не просто вибачте корефеї між собою погомоніли, а із залученням студентів та аспірантів! Саме така жвава дискусія повинна підвести до певних дій і хоч якось об'єднати географів, бо вибачте, але ми не є одним цілим! І це чи не основна наша проблема! І знаєте чому, та тому що вибачте, але більшість переймаютсья своїми власними справами (що вже казати, якщо викладачі нашого ж КНУ імені Шевченка викладають в 3-4 інших закладах, то це навряд чи через престиж люди викладають в якихось псевдо наукових установах, а по-іншому їх не назвеш), ніхто не шукає комплексної оцінки виходу із тієї ситуації, в якій ми знаходимось. І що погано, що старше покоління, знаходяться в цій системі і змінювати її ніхто не збирається з них, якщо і є такі люди, то вони якраз поза системою. Чому не збираються змінювати, напевно їм простіше їздити викладати!!! Тому тут якраз основний тягар лягає на Вас А.Л. і на Вас О. В, як тих хто поки по за цією системою і тих хто дійсно хоче щось змінити, таких зараз не багато!
По-друге, про вище написане: ЧІТКО ТРЕБА РОЗДІЛЯТИ НАУКУ І УЧБОВІ ПРОЦЕСИ!) Хоча і перше і друге у нас відверто слабеньке. Ось хоча б приклад останній із рейтингом ВУЗів світу, ми не війшли до 1500 найкращих, ось воно і правда! А чому??? Та все дуже просто, тому що у світі головне це % працевлаштувань після ВУЗу, у нас цього немає! А знову ж таки чому??? Невже так важко наприклад кафедрі країнознавства та туризму, домовитись і підписати певні договори із найкращими туроператорами, турфірмами Києва про таке собі "постачання" випускників, найкращих, хочете можливо із проведенням співбесіди в групі для відбору - НЕВЖЕ ЦЕ ТАК ВАЖКО! Ми не вірно мислемо, ми повинні полегшувати життя студента - у світі мало просто дати певні знання, треба дати ще і певний імпульс, поштовх, а не робити його важчим - а у нас як виходить, вийшов з факультету з дипломом і як у Леніна "идите Вы товарищ...на все 4 стороны", ну це ж вищий учбовий заклад, ми ж не мореплавців 17 ст. ростемо, які куди захотіли і поплили, а певних спеціалістів, яким всі 4 сторони не підходять! Тому самореалізація повинна мати хоч якусь да сходинку з якої можна ступати далі (а приклад із 20 тис. грн, - це виключення, брати його за приклад навряд чи можна)! Тому вибачте, А.Л. самореалізація це в США, а у нас, хто хитріший, хто сильніший і хто зі зв'язками - А ДЕ Ж ХТО РОЗУМНІШИЙ?
Тому система освіти повинна змінюватися кардинально!!!
З приводу науки!) Тут теж цікаво!)))
Ну, тут І. Пилепенко має рацію - економісти!)))) Тільки ось давайте задумаєомь, а звідки це пішло??? А пішло все знову ж таки із банального - власних інтересів, виключно!!! Радянські географи, яких ми всі знаємо, і яких дуже вихваляємо, колись пішли в таку собі установу як Рада Розміщення Продуктивних Сил, в народі СОБС (більше правда такої установи вже немає)! Так ось, там ці люди почали собі займатися географією, тільки ось проблемка - це економічна установа, ну нічого - люди поотримували звання, регалії, бо такі регалії в СРСР географам недавали, а економістам давали, при цьому звісно створили там певні відділи, певні напрями географічні там відкрились, які дуже до душі припали економістам. Висновок то дуже простий з усього цього, постворювались певні установи, які почали отримувати статус економічних, а займатись при цьому напрямами географічними!! ! Знову ж таки, це ще раз підтверджує той факт, що в усі часи ми були і нажаль є не разом! Наші напрями просто забрали, а ще точніше ми самі їх пренсли на підносі, ну хтось і отримав за цей солодкий піднос, але наука географія ой як втратила!!! Кожен як це не прикро думає здебільшого за себе!!!
Пішли далі!))) Наука! Погоджусь на всі 100% із О.В. - наука повинна щось продукувати, а тим більше така як географія!!! Ви подивіться на прилавки кіосків з газетами, там неймовірно велика кількість географічної продукції - а який внесок географів??? Мггг, нульовий!!! Чому ж бо так - хтось скаже, що не місце там науці! А я спитаю, в чому ж тоді місце - в наших ваківських виданнях ,які ніхто не читає і від заїжджених назв "теоретико методичні засади..." статтей, просто верне!!! Згадайте кожен себе в дитинстві, для нас геогарфія була пізнавальна, цікава, інтересна наука, але а ж ніяк не теоретико-методологічні засади!!! А я ще не кажу про якість тих статей!!! Нашою метою повинні бути такі видання як різні тижневики типу Фокусів, Кореспондентів, Коментарів, Форбсів і т.п., ось це рівень дійсно науковця !До чого ми дійшли в науці, хочеш написати статтю - плати, хочеш поїхати на конферецію - плати!!! А чи не виходить наука заради науки??? У суспільників залишились бібліотеки, але ж напевно суспільники повинні брати приклад з фізів, свій обєкт треба побачити, відчути, це не може дати книжка і навіть інтернет!!! Географічна Наука повинна змінюватись, структура її, повинні бути менеджери, які б могли знайти і що головне продати продукцію географа. А то виходить так, що "король голий" - наука є, але вона нічого не продукує!!! Хтось скаже, статті, за них я вже написав зверху, хтось скаже кандидатські і докторські, їхнє практичне застосування майже нульове (і це до речі не вина авторів, а вина тих хто зараз дійсно при владі в геогарфічному товаристві і вибачте, але для цього не зробили нічого), ну ще є звісно монографії, які як би це не смішно звучало роздають географи географам, друзям, наче як збірки віршиків, а при цьому у Вузах величезна кількість предметів читаються без підручників!!! Ось і все - допродукувалися !!! Наука повинна видозмінюватись , Ви подивіться як люди працюють в банках, різних фірмах чи супермаркетах навіть, кожен знає своє місце!!! Ми ж самі перші почали казати про міжнародний поділ праці, чого ж тоді сучасний науковець це і науковець (написати), і менеджер (знайти клієннта) і продавець (продати продукцію), і перекладач (перекласти ж треба) і юрист (оформлення документів) і дизайнер і картограф, і ще купа всього, як швейцарський ніж, нонсенс!!! Ми повинні вміти робити щось одне, але при цьому на 5, а коли ми робимо все, але на трієчки, то результату це не дасть, та і це все решта робить наші знання з географії відверто нижчими!!! Сам принцип меенеджменту повинен бути закладений новий, в самій науці!!!
Наука повинна приносити прибуток (так як в західному світі, вклали 1$ - повернули 2$ наприклад)! І держава рада і ми раді!!! Хтось скаже ну держава теж повинна давати гроші, повинна погоджуюсь на 100%, але чи хтось задумувався з нас, що на кожен науковий заклад в рік приблизно йде 5 млн.,а можливо і бльше (ну звісно тут процес викладання якось окремо треба брати, але ж викладачам і за науку платять), і ось як проста пересічна людина, яка вибачте не бачить наших результатів і нашої продукції, які вона скаже теплі слова в наш адрес і чи скаже вона так. Вам бідним дійсно треба давати більше??? А це ще задумайтесь, що є і люди, яким можливо треба робити пересадки серця - то ось в простих громадян, і що головне навіть не далеких від науки, навіть не буде сумніву кому віддати гроші і це будуть не науковці!!! Бо це не той випадок, що краще вибачте одна жертва, заради Блага інших!!! А так людину хоч спасти, бо Блага і так немає!!! І тут знову ж таки, думка про нас в суспільстві, ой як не останню роль відграють!!! Ну чомусь знову ж таки ні по радіо, ні по телебаченню, зрідка в газетах нормальних (типу дзеркало тижня), нас ДЛЯ ПРОСТОГО НАРОДУ - ПО ПРОСТУ НЕ ІСНУЄ, ми не активні в житті суспільства і це чи не нонсенс такої науки як географія, та ми повинні бути на перших ролях!!! Тому "господа" робіть висновки!
Ну писати можна ще дійсно дуже багато, а краще це обговорювати на конференціях де повинні висвітлюватися теми такого характеру: розвиток науки географії в цілому; розвиток наукових установ і ВУЗів в цілому; наша продукція і її реалізація (без цього не світить побачити молодь в географії, адже в неї і так ідуть далеко не найсильніші, але це вже інша тема для обговорення). І що головне не шарахатись від всіх цих слів, які написані вище!!! Тому що якщо я їх написав, то значить я сам хочу покращення!!! Можливо жорстко, ну вибачте, як вже є! Краще для на всіх бачити ці проблеми і говорити про них в слух, бо якщо і далі будемо вихваляти один одного, казати, що ми ось такі молодці, то толку з цього мало буде!

Олександр Гладкий
Олександр Гладкий
Олександр Віталійович Гладкий - доктор географічних наук, доцент кафедри економі
Блогер наразі offline
Олександр Гладкий 21 квітня 2011 Відповісти

Пане Аноніме! Відчувається, що ви знаєте вітчизняну географію не поверхово, а із середини, тому можете вільно її лаяти. Так, у ваших словах правди багато. Але в них немає співчуття. Тому, вони не істинні. Не можна просто так огульно "крити з плеча" всіх і вся. У мене є такий знайомий, що полюбляє всіх критикувати. Але цим нічого не доб'єшся. Можна лише діяти. Ось, наприклад, ваш покірний слуга, має публікації в комерційних журналах, на кшталт Фокусів і Кореспондентів (Це - Офіс, ММ Гроші і Технології, Нерухомість Ревю та ін.). Але, мушу сказати, в цих журналах рівень статей же гірший, ніж в університетські й "мурзилці" (неофіційна назва Вісника КНУ). Все ж таки, не вся наука винна в послабленні якості досліджень, а люди, конкретні, прості люди, з усіма їх недоліками і вадами. А як критикувати людей! Як можна їх критикувати за людяність, якщо ти сам - людина, сам не без гріха. Ситуацію поправить не критика, не зверхнє ставлення до людей, а лише співчуття. Глибока, наполеглива праця та співчуття. Інакше немає сенсу жити і творити нову науку.

Гість
Нєкій Анонім 22 квітня 2011 · Редагувати Відповісти

Шановний О. В. Гладкий! Співчуття є, само собою! Якби не писав лист, то це б значило, що мені дійсно байдуже! Зверхнього ставлення тим більше немає, а лаю я не географію, а тих хто в ній живе і працює! Ви ж самі прекрасно знаєте скільки за останні роки втратила людей географія, скільки покинули це все! Географія з ними в серці, в душі, але це все їх просто добило як морально, як матеріально, та ще і фізично наука теж виснажує добряче!!! І ось всі ті люди, які пішли - пішли собі тихенько, так простіше! Тому те що я написав, нехай це буде моя власна спроба хоч щось зрушити з місця! Це перший етап - хоч відкрито почати про це говорити в слух, а не по кутках шептатися, бачите і Ви не зовсім це сприйняли!!!А далі ставити перед собою нам всім цілі і вирішувати їх, ми ж їх поки складаємо на полочки до наших же дисертацій!! Ось воно там все і пилиться в шкафу, тільки ж можемо дочекатися до того, що ось ту одежку вже нікому і буде вдягати, яка пилиться!!! Слід побачити проблему, а їх у нас не одна!!! А потім вирішувати вже щось поступово!!! Критика??? Ну я ж кажу, приклади треба брати з компаній, якщо у них щось не виходить - всі збираються і всі вирішують, чому саме так, шукають причину, шукають грубо кажучи і тих хто "тягне команду вниз"!!! Ми цього не робимо!!! А чому??? Невже все це влаштовує нас? Ну виходить, що так - все ок значить!!!
Чи є це критикою, це є швидше не погодження з тією ситуацією, яка склалась, це боротьба і як написав вище І. Пилпенко "крик душі"! І крик душі не в сторону науки, а саме так як і Ви до речі написали, системи, яка має свої обличчя.
І все ж таки не співчуття - А ДІЇ!) Співчуття наше і загальне не виправить ситуації! Тим більше співчуття до самого себе взагалі нічого не дасть, я ж теж географ, що ж мені тепер самому собі співчувати - це ще більше прибиває і накриває!
Тому і кажу, що Вам і ще тим, хто вже по статусу може собі дозволити це - говорити про це в слух! Повірте, головне комусь розпочати, а далі Ви побачите, народ потягнеться і потягнеться молодь!
Успіхів!)

Олександр Гладкий
Олександр Гладкий
Олександр Віталійович Гладкий - доктор географічних наук, доцент кафедри економі
Блогер наразі offline
Олександр Гладкий 07 травня 2011 Відповісти

Пане Аноніме! Я не зовсім сприйняв ваші думки тому, що не знаю вашого імені та не володію тими знаннями недолугості географів, на які ви натякаєте. Більше того, в моїх словах теж є критика і поштовх до дії, прочитайте мій текст уважніше. Просто, я переконаний, що людські душі, людські якості інша людина змінити не може. І всі її дії в цій сфері зводяться в кінці-кінців до репресій та проголошення своєї власної правди і власної точки зору. А хто дасть слово, що те, що ви сповідуєте - істина? Що є істина? Моя думка в тому, що не можна намагатись змінити людей (а у вас саме про це йдеться). Не можна так керувати людьми, як в згаданих вами комерційних компаніях. Це - не людяно, це деспотизм. Люди повинні самі усвідомити своє положення, відчути власну (!), саме власну гідність і шляхетність. Науковий ступінь - це ж перепустка до шляхетності, чи не так? То які ж дії ви запропонуєте? Звільняти всіх зайвих? Всіх, хто не відповідає званню науковця? А де критерії? Як ви збираєтесь судити? І ви візьмете на себе таку відповідальніст ь перед Господом - судити людей? Ось чому я дав вам цитату Достоєвського: "У вас немає співчуття (до людей - О. В.), одна правда. Отже, це несправедливо)." Я, незважаючи на те, що в мене вважаєте " в статусі" казати все, ніколи не буду судити людей. Їм можна тільки співчувати. Вихід? Вихід такий: не репетувати на інших, а змінитись самому, змінити своє відношення і своє положення в царині тих проблем, що ви піднімаєте. І ось якщо цього захоче більшість... Якщо всі цього захочуть.

Гість

А скільки географів на географічному факультеті?
А хто такий географ? Той в кого в дипломі бакалавра написано - географія?
А чи є географом той хто на велосипеді об'їздив всю планету? І не тому, що йому подобається їздити, а тому що йому цікаво пізнавати природу, людей, культуру і те як вони поєднуються, взаємодіють між собою і викристалізовуються в просторі та часі? А чи є географом кореспондент, який поїхав у ДРК, щоб дослідити (пізнати, побачити, зрозуміти) хто і як бореться за природні ресурси і якце впливає на звичайних людей та стан речей у краъні?
А чи є географом той хто аналізує, куди краще інвестувати, враховуючи просторовий прояв комплексу чинників? А чи є географом той хто складає проект розвитку території? А чи є географом той хто визначає межі території нового заповідника? А чи є географом той хто прогнозує територіальне поширення техногенної, радіаційної і т.п. небезпеки внаслідок зміни певного фактору, катастрофи..? Чи є географом той хто створює земельний кадастр? Чи є географом той хто визначає де у місті буде парк, а де торгівельна площа?..................
А може географом є той хто з листочка читає про ..."Розвиток АПК в розрізі регіонів України"... ?
Або ж той, хто на пам'ять заучує міста усіх країн Африки, їх площу, к-сть населення? Хоча ніколи там не побуває...
А ні напевно той, хто робить карту в Paint?!
А хто може навчити географії, а хто вчить нас географії? На практичних заняттях вправно навчилися приймати макулатуру, давати стандартизовані запитання (у кращому випадку) або ж просто схвально 80 хвилин кивати головою, слухаючи як хтось читає з листочка те що 2-3 роки назад сама читала в тій же аудиторії, за тою ж кафедрою!!!!
А хто на практичні заняття може принести карту, я вже не говорю про проектор??? Хто думає про те, що потрібно принести карту?
Хто на факультеті може зробити 3D модель, а хто розуміє, що таке ГІС???
А я згадав, географ це той хто буде стояти на дорозі і рахувати кількість машин, які проїхали в одну та іншу сторони (практика в Плютах), а потім писати проце змістовний та грунтовний висновок, висловлюючи власні пропозиції щодо вдосконалення та проблем розвитку транспортної мережі Обухівського району? А ні, ще ж є ті що пройдуть виробничу практику в бібліотеці або ж просто візьмуть бумажки в друга тата на роботі, зганяють за 1000 євро в Євротур????
Задамо середньостатистичному географу питання про результати практик: Канів, Карпати, Плюти - о да, ми там класно відпочили - о, да, мы там оторвались - о, да, там красиво!
Закон нормального розподілу грає не на користь географчного факультету!!!!
Добре, що є екстремуми!!! Але це одиниці!!!!
Я щасливий, що за 4 роки я мав змогу послухати Анатолія Леонідовича, Юліана Сергійовича, Бориса Павловича, Вікторію Констянтинівну - фактично тільки ці люди, поки що, найбільш позитивно вплинули на формування моєї географічної думки! Але це 4 роки і це 4 людини, а скільки їх було, скільки їх прошивали мій мозок???
Це реалії географічної освіти, це реалії географічного факультету КНУ!!! Я щасливий тільки за тих хто має високий особистісний потенціал і самотужки зумів його тут не втартити, а навіть розвинути, але нас одиниці? Одиниці географів, одиниці тих, хто хоче бути географом, тих, хто буде географом!!!
Ви скажете, що знову ще одні нарікання. Ні, університет це суспільний інститут на який покледені певні функції, які він повинен виконувати, їх повинен виконувати і географічний факультет як його складова. Особистість це добре, уміння знайти себе в цьому світі - це прекрасно!!! Щоб я не робив у майбутньому, де б я не був, я буду ГЕОГРАФОМ!!!! Але мені страшно за інших, мені старшно за маси.... Мені страшно, коли у людей на 4 курсі має бути розквіт думки, а в них депресія, вони губляться, не розуміють для чого це все!!!А ті хто розуміють для чого це все дуже часто не знають, що таке географія!!! Ось така сумна діалектика розвитку українського суспільства, адже воно розвивається так же само як і географічний факультет чи можливо географічний факультет розвивається як усе наше суспільство?!
Як це змінити? я думаю над цим? Ще нічого дієвого не придумав? сумно... Але я готовий боротися до кінця, я буду боротися до кінця, але діяти буду тільки тоді, коли це все чітко обдумаю!!! Чого і всім бажаю!
Це був порив думок, можливо він зміниться, можливо змінюся я, а можливо змінитися ви!!! А змінимося усі ми і бажано, щоб це змінило географічний факультет, географічну науку, українське суспільство!!! Це потрібно, так жити не можна, це знущання над людиною думаючою, це знущання над тими хто створив Бога або над Богом який створив їх!!!
Так, час гальмувати, щоб не зірватися у провалля вічності................

Олександр Гладкий
Олександр Гладкий
Олександр Віталійович Гладкий - доктор географічних наук, доцент кафедри економі
Блогер наразі offline
Олександр Гладкий 25 грудня 2011 Відповісти

Шановний пане Koliok. Не плутайте, будь ласка, працю мандрівників, туристів, натуралістів, природознавців, фінансистів, комівояжерів, інженерів-планувальників і географів. Так, звісно, в кожній з цих попередньо названих наук є географічний аспект. але все ж таки географія інша. Дійсно, її не можна звести до читання з листочка на лекції старого матеріалу. Як і не можна звести лише до мандрівних почуттів велисопедиста. Але. Будьте співчутливими до інших людей, до викладачів. Все ж викладачі - теж люди, звичайні люди з їх вадами, проблемами, загубленим здоровям і надіями на майбутнє. "У вас немає співчуття, одна правда. Отже це несправедливо" - сказав колись Ф. Достоевський. Я не закликаю вас поступатись принципами або, ще гірше, "покривати" невігластво. Прошу лише знизити градус ваших звинувачень. Самі ж казали, що наше суспільство недосконале. А де ви бачите досконале? Так саме і люди. Вони недоскналі. Спробуйте самі, незважаючи на особисті і сімейні проблеми, незважаючи на стан здоровя та власного гаманця завжди бадьоро читати лекції. Тільки спробуйте. Чи надовго вас вистачить? Людина, як і будь-яка система, схильна до ентропії - намагання досгяти мінімуму своєї потенційної енергії та найбільшого безладу в собі. Чи ви скасували оцей другий закон термодинаміки? Що робити? По-перше, не нарікати на Бога, як ви пишете в кінці. (Це ж треба: питати, хто створив Бога?!!) А спробувати надихнути на зміни якомога більше людей. Якщо всі того захочуть, зміни неминучі. Але всі. Не одна-дві людини, а більшість.

Гість
Василь Михайлов 09 січня 2012 · Редагувати Відповісти

География... Разве еще есть такая наука? Разве еще есть неизвестные земли?
Кто из географов не сталкивался с такими вопросами! Да, взгляд на географа как на древнее «ископаемое», Паганеля наших дней, к сожалению, распространен. Для большинства людей география — только один из предметов в школе, дающий детям общие сведения о природе, населении и экономике. Не потому ли относительно невелик социальный заказ на географические разработки? Соответствует ли это существующим потребностям общества?
В нашей стране уделяется большое внимание охране природы и рациональному природопользованию. Возникают новые науки, с успехом использующая комплексные географические методы исследований, зачастую забывая об их истоках.
В чем же причина?
Отчасти в том, что география работает сама на себя. Совершенствуя свою теорию и методы, она еще мало решает важнейшие хозяйственные задачи, мало пропагандирует уже имеющиеся в этом деле успехи.
Все усиливается специализация различных отраслей географии, поэтому почти не осталось географов широкого профиля среди метеорологов, гидрологов, океанологов, геоморфологов, па-
леогеографов и т. д. Каждая из отраслей имеет свои, зачастую немалые достижения, которыми она по праву гордится, при этом иногда стыдливо замалчивая свою принадлежность к системе географических наук. Что же может роднить отдельные географические, да и другие науки о Земле? Прежде всего, это общность методов исследований.
Само название нашей древней науки, предложенное древнегреческим ученым Эратосфеном, — география (от греческих ge — Земля и grapho — пишу, описываю) — свидетельствует о
чрезвычайной важности описательного метода. В описании последовательно раскрывается вся история становления географии как науки. С географическим описанием связывается характеристика и упорядочение материала о территории, а также и теоретические обобщения, т. е. вслед за сбором идет систематизация, объяснение и, наконец, построение теории.
На сегодняшний день географы уже настолько усовершенствовали свою теорию и методы исследования, что для простых людей эти исследования стали непонятными, т.е. не укладывается в их Разум.
И как результат этих всех достижений, мы имеем относительно не Великий социальный заказ на географические разработки! Мы географы в Украине боимся открыто заявить что географы – это специалисты Универсалы! Что географы – это прежде всего Исследователи! Что географы – это профессиональные Разведчики! И если географ в ЦРУ работая с открытой информации получает 113 тыс. долларов! С различными льготами и привелегиями при уходе на пенсию. Сомневайтесь? Откройте сайт ID. И удостовертесь. Существуют Американские географические общества, Ассоциация Американских географов, где эта Ассоциация информирует всех американских географов о различных вакансиях и всевозможной помощи в трудоустройстве своих географов в профильные компании, ни один географ не остается без внимания. National Geographic известное всему миру - географическое общество. Американские географы открыто пропагандируют свои достижения, свои географические технологии и таким образом получают социальные и не только социальные заказы. Это результат - как государство заботится о своих географов. Географы в Украине – никто и нигде. В государственном квалификаторе нет профессии – географ! С правовой точки зрения, географы действительно – никто и нигде. Нелегалы! Упорно не хотим повернуться лицом к проблеме географов в Украине. Географы в Украине учатся и работают, получается, на свой страх и риск – ведь географическая информация относится к категории секретности! Наш географ прозябает в нищете! только из-за того что на государственном уровне упорно не решается статус географа. Государство прежде всего должно быть заказчиком №-1 для географа. В нормальном государстве географ фигура №-1, именно географу должно быть предоставлено право представлять достоверную информацию о перспективах и реалиях конкретных территории и о всех событиях происходящих на этих территориях. Тогда такому государству светит светлое будущее, оно будет богатым и процветающим! Трубить надо на всю мощь во все услышание об этих проблем! С ув. В.Г. Михайлов. Дийсній член УГТ.

Олександр Гладкий
Олександр Гладкий
Олександр Віталійович Гладкий - доктор географічних наук, доцент кафедри економі
Блогер наразі offline
Олександр Гладкий 03 лютого 2012 Відповісти

Повністю з вами погожджуюсь, пане Михайлов. Повністю і цілком. Вважаю, що геогафи самі багато в чому винуваті в тому, що їх знання не сприймаються суспільством. Користь для суспільства можуть принести не лише абстрактні думки про розміщення якихось там міфічних продутивних сил, а конкретні розрахунки і рекомендації з підвищення економічної ефективності різних видів людської діяльності в залежності від їх місця розташування, нові підходи до ефективності системи природокористування, заснован на макисмізації комерційного прибутку підприємства із мінімальними втратами в екологічній сфері і т.д. Цим шляхом пішла група Нобелівського лауреата П. Кругмана. Цим шляхом пішли оксфордські професори Гордон Кларк і Мерієн Фельдман. Цим шляхом повинні піти і ми. певне...

Гість

Пол Кругман - не географ, він економіст. Західні географи дуже широко критикують його за назву роботи "Нова економічна географія". Цей економіст (за освітою) забив ще один гол у ворота географії і панове суспільні географи - нам потрібно відігруватися, але спершу втримати захист при контратаці, яка називається "Регіональна економіка" чи "Географічна економіка"(саме так пропонують називати роботу Кругмана західні географи).
І як би географи "не ховалися" за територіальну організацію нам прийдеться конкурувати на ринку праці з економістами за тіж самі посади (це стосується суспільних географів), оскільки наша державна влада не може організувати чіткого поділу праці між освітніми спеціальностями. Чомусь у картографів немає проблем із працевлаштуванням. А суспільний географ думає "закінчу геофак - піду туди - не знаю куди, робитиму те - не знаю що".

Залиште Ваш коментар

Гість
Гість 23 серпня 2019

Географічна наука